Номер провадження 11-сс/821/12/25 Справа № 705/6798/24 Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 січня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі:
секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
адвоката - ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року, якою накладено арешт на майно,
06 грудня 2024 року начальник Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із клопотанням про арешт майна, вилученого 04.12.2024 в ході огляду місця події, а саме: автомобіля марки ГАЗ 66, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на борту якого встановлений кран маніпулятор, кузов якого завантажено колодами деревини породи схожої на «дуб» в кількості 12 штук різного діаметру та довжиною від 1 до 3 метрів, 10 колод деревини породи схожої на «дуб» різного діаметру довжиною близько 10 метрів кожна, 28 колод деревини породи схожої на «дуб» різного діаметру довжиною близько 3 метрів кожна, 1 колоду деревини породи схожої на «дуб» різного діаметру довжиною близько 5 метрів, бензопилу марки «STIHL MS 260», металевий лом, автомобіль марки ГАЗ - САЗ 3507 д/н НОМЕР_2 , кузов якого завантажено колодами деревини породи схожої на «дуб» в кількості 17 штук різного діаметру та довжиною від 2 до 3 метрів, колоди деревини породи схожої на «дуб» в кількості 16 штук різного діаметру та довжиною від 2 до 3 метрів.
Крім того, просила накласти арешт та заборонити розпоряджатися вилученими колодами зрізаних дерев у кількості 12 колод деревини породи схожої на «дуб» різного діаметру та довжиною від 1 до 3 метрів, на 17 колод деревини породи схожої на «дуб» різного діаметру та довжиною від 2 до 3 метрів - які знаходяться на зберіганні території ВПД№ 3 Уманського РУП по вул. Шевченка, 42 м. Христинівка Уманського району Черкаської області; на 16 колод деревини породи схожої на «дуб» різного діаметру та довжиною від 2 до 3 метрів, які вилучено в ході огляду місця події неподалік території фермерського господарства «Ягубецьке» в с. Ягубець Уманського району Черкаської області, які передано на зберігання ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 ; на 10 колод деревини породи схожої на «дуб» різного діаметру довжиною близько 10 метрів кожна, на 28 колод деревини породи схожої на «дуб» різного діаметру довжиною близько 3 метрів кожна, на 1 колоду деревини породи схожої на «дуб» різного діаметру довжиною близько 5 метрів, які вилучено в ході огляду місця події лісозахисної смуги по вул. Прибережна м. Христинівка та передано на відповідальне зберігання до Синицького лісництва філії Уманське лісове господарство ДП «Ліси України» під зберігальну розписку ОСОБА_10 .
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року клопотання задоволено.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що вилучені стовбури дерев є предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а бензопила марки «STIHL MS 260», металевий лом, автомобіль марки ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_11 , автомобіль марки ГАЗ-САЗ 3507, реєстраційний НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 , є знаряддям вчинення вказаного злочину.
Крім того, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів і може використовуватися як доказ у кримінальному провадженні, тому з метою забезпечення збереження речових доказів необхідно накласти арешт на зазначене майно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу в частині накладення арешту на транспортний засіб марки ГАЗ -САЗ 3507 д.н.з. НОМЕР_2 , що знаходиться на зберіганні на території ВПД №3 Уманського РУП та належить ОСОБА_8 скасувати через порушення вимог КПК України та невідповідність висновків, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що в клопотанні, як і в ухвалі, не зазначено яким критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України відповідає транспортний засіб, власником якого є ОСОБА_8 .
Крім того, прокурором не надано жодного доказу наявності будь-якого ризику, на що не звернув увагу слідчий суддя при розгляді клопотання.
Звертає увагу колегії суддів на те, що слідчий суддя не врахував наступних обставин: відсутності обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка була отримана юридичною особою; розумність співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Наголошує, що слідчий суддя не прийняв до уваги відсутність шкоди у кримінальному провадженні, а отже, і відсутність складу кримінального правопорушення.
Одночасно з апеляційною скаргою, апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, мотивуючи тим, що копію ухвали ОСОБА_8 отримано 18.12.2024, що підтверджується роздруківкою трекінгу Укрпошти.
В зв'язку з чим, просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Заслухавши доповідь судді, думку апелянта, який підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні за наведених у ній підстав, міркування прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Згідно з положенням п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Матеріали справи не містять доказів розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно з викликом власників майна.
Розгляд клопотання відбувався без учасників судового розгляду.
Згідно з трекінгом Укрпошти, копія оскаржуваної ухвали слідчого судді отримана членом сім'ї ОСОБА_8 18.12.2024, тобто останнім днем строку на апеляційне оскарження ОСОБА_8 вказаної ухвали є 23.12.2024.
З апеляційною скаргою на ухвалу слідчого суддіУманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року адвокат ОСОБА_8 - ОСОБА_12 звернувся через підсистему «Електронний суд» 23.12.2024, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, а отже, підстав для вирішення клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження колегія суддів не вбачає.
Згідно з положенням п.1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Судове рішення у відповідності до вимог ст. 370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року відповідає вказаним вимогам кримінального процесуального закону.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що Уманським РУП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250320001906, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.
04.12.2024 в м. Христинівка, на підставі повідомлення на лінію «102» про виявлення незаконної вирубки дерев, було проведено огляд місця події, в результаті якого виявлено та вилучено: автомобіль марки ГАЗ-66, реєстраційний НОМЕР_1 , на борту якого встановлений кран маніпулятор, кузов якого завантажено колодами деревин породи схожої на «дуб» в кількості 12 штук різного діаметру та довжиною від 1 до 3 метрів, 10 колод деревини породи схожої на «дуб» різного діаметру довжиною близько 10 метрів кожна, 28 колод деревини породи схожої на «дуб» різного діаметру довжиною близько 3 метрів кожна, 1 колоду деревини породи схожої на «дуб» різного діаметру довжиною близько 5 метрів, бензопилу марки «STIHL MS 260», металевий лом (а.с.11- 14).
Того ж дня, проведено огляд місця події в с. Ягубець, в ході якого виявлено та вилучено: автомобіль марки ГАЗ-САЗ 3507, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов якого завантажено колодами деревини породи схожої на «дуб» в кількості 17 штук різного діаметру та довжиною від 2 до 3 метрів (а.с. 28 - 30).
Крім того, 04.12.2024 в ході огляду місця події - неподалік території фермерського господарства «Ягубецьке» в с. Ягубець Уманського району Черкаської області виявлено та вилучено: колоди деревини породи схожої на «дуб» в кількості 16 штук різного діаметру та довжиною від 2 до 3 метрів.
05.12.2024 постановою слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 вилучене 04.12.2024 майно визано речовими доказами.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Апелянтом оскаржується ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на транспортний засіб марки ГАЗ -САЗ 3507 д.н.з. НОМЕР_2 , що знаходиться на зберіганні на території ВПД №3 Уманського РУП та належить ОСОБА_8 , тому колегія суддів переглядає законність та обґрунтованість ухвали лише в оскаржуваній частині.
Задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на транспортний засіб марки ГАЗ -САЗ 3507 д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом встановлення заборони користуватися та розпоряджатися цим майном, слідчий суддя виходив з того, що дане майно визнане речовим доказом у справі, а тому, з метою забезпечення збереження речових доказів, яке може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, є необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на вказаний транспортний засіб, прокурор мотивував необхідністю забезпечення збереження речового доказу, що узгоджується з метою, передбаченою п.1 ч.2, вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України та завданнями кримінального провадження.
З огляду на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024250320001906, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, яким передбачено кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, вказаний транспортний засіб, який виявлено при огляді місця події, з навантаженими на ньому колодами деревини породи схожої на «дуб», може бути знаряддям вчинення даного кримінального правопорушення, а тому з метою збереження речового доказу, який відповідає вимогам ст. 98 КПК України, та проведення необхідних слідчих дій, для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, які були підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, колегія суддів вважає, що такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт транспортного засобу, є виправданим заходом втручання в права особи, якій належить це майно, для запобігання знищенню, пошкодженню, приховуванню, відчуженню майна, яке визнане речовими доказами та відповідатиме завданням кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування.
Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта з приводу неврахування слідчим суддею відсутності обгрунтованої підозри у кримінальному провадженні та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що виключає наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 ККК України, оскільки прокурор звернувся із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів, що відповідно до вимог статей 170, 171 КПК України не вимагає наявності у кримінальному провадженні пред'явленої підозри або визначення, на момент розгляду клопотання, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Інші підстави, з яких апелянт вважає, що ухвала слідчого судді в оскаржуваній частині підлягає скасуванню є безпідставними.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги за наведених у ній мотивів, а тому ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована, постановлена з урахуванням матеріалів досудового розслідування.
Керуючись статтями 170, 171, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року, якою накладено арешт на майно, в оскаржуваній частині - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення іоскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді