Справа №760/15830/24
2-а/760/619/25
10 січня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі - Черчукан В.О.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У липні 2024 року Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача з проханням скасувати постанову серії ЕНА № 2435036 від 20.06.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.06.2024 поліцейським 2 взводу 7 роти 4 батальйону Полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві капралом поліції Адаменко Сергієм Андрійовичем було винесено постанову серії ЕНА № 2435036 від 20.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 , 20.06.2024 о 12 год. 50 хв. в м. Києві за адресою: вул. Олени Теліги, 61, керуючи транспортним засобом «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначених знаком 5.11, чим порушив вимоги п.17.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Посилається, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена незаконно та не відповідає вимогам інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої МВС України від 07.11.2015 року №1395.
В своєму позові Позивач повністю заперечує порушенням ним правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП. Наполягає, що притягнення його до відповідальності є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню. Інспектором при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння Позивачем адміністративного правопорушення.
Окрім цього Позивач стверджує, що відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, вищезазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази вини Позивача, фото та відеозйомка, пояснення свідків, інспекторів патрульної поліції. Крім того, патрульний поліцейський здійснив розгляд справи без урахування його пояснень по суті, котрі навіть не відбирав перед складанням постанови.
Наполягає в позовній заяві на тому, що в той день він керував транспортним засобом «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , а не транспортним засобом «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , як зазначено в постанові.
У зв'язку з вищевикладеним, просив суд задовольнити позов в повному обсязі та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
09.07.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11.07.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Позивачу судом було надіслано копію ухвали суду від 11.07.2024. Відповідачу надіслано копію ухвали суду від 11.07.2024 та копію позовної заяви із додатками, яку останній отримав 25.07.2024, про що свідчить відмітка на супровідному листі про направлення вказаних вище документів.
12.08.2024 року на адресу суду від представника Відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2435036 від 20.06.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП - винесена законно та обґрунтовано. Вказує, що працівниками Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції як уповноваженими та відповідальними особами вірно винесено постанову, з дотриманням правил чинного законодавства.
Звернув увагу суду в своєму відзиві та надав до суду відео фіксацію вчинення Позивачем правопорушення, яке зафіксоване нагрудною камерою, на відео чітко зафіксовано, що автомобіль «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 здійснював рух по смузі для руху маршрутних транспортних засобів. Після зупинки було встановлено особу саме Позивача. Зазначає, що зазначення в постанові невірного державного номерного знаку, це технічна помилка представника патрульної поліції, яка спростовується наданим суду відеопоказом.
Просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.
Дослідивши матеріали справи та надані до суду докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.06.2024 поліцейським 2 взводу 7 роти 4 батальйону Полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві капралом поліції Адаменко Сергієм Андрійовичем було винесено постанову серії ЕНА № 2435036 від 20.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 , 20.06.2024 о 12 год. 50 хв. в м. Києві за адресою: вул. Олени Теліги, 61, керуючи транспортним засобом «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначених знаком 5.11, чим порушив вимоги п.17.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу, у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В свою чергу, відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
У той же час, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ч.3 ст.122 КУпАП передбачено, що ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 17.1 Правил дорожнього руху передбачено, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів» або 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» забороняється рух та зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
Як вбачається із позовної заяви, Позивач не заперечує факту керування того дня автомобілем «Skoda», наголошуючи, що в постанові про притягнення його до відповідальності вказано інший номер транспортного засобу і доказів керування саме ним авто, яке здійснило в'їзд на смугу руху для маршрутних транспортних засобів - Відповідачем не надано.
Разом з тим, Відповідач надав до суду відео з нагрудної камери представника патрульної поліції, де чітко зафіксовано, що автомобіль «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 здійснював рух по смузі для руху маршрутних транспортних засобів. Після зупинки вказаного транспортного засобу, встановлено особу Позивача - ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що поліцейським 2 взводу 7 роти 4 батальйону Полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві капралом поліції Адаменко Сергієм Андрійовичем під час складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - зроблено описку (неточність) саме з приводу державного номерного знаку транспортного засобу.
Аналогічну правову позицію щодо неточностей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення викладені у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №459/1801/17 та від 28.11.208 у справі №537/1214/17.
В свою чергу, суд приходить до висновку, що Позивач, подавши позов, жодних переконливих доказів своєї невинуватості не надав.
Щодо твердження Позивача про порушення поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, то суд не погоджується із даними твердженнями, оскільки положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення (зокрема, ст.ст. 278, 279), на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки у даному випадку Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
Із наданого Відповідачем відеозапису вбачається, що інспектором було роз'яснено Позивачу його права, з'ясовано наявність клопотань, оголошено текст постанови та роз'яснено порядок її оскарження.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням правил чинного законодавства, на підставі наявних доказів про адміністративне правопорушення, на основі яких було встановлено винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та немає підстав для скасування відповідної постанови, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставини, що виключають адміністративну відповідальність, Позивачем в межах розгляду даної справи не надано.
Таким чином, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку винесена у межах повноважень поліцейського в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведе вище, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 121, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.01.2025.
Суддя О.М. Букіна