79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.11.10 Справа № 12/70-1212
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі судового засідання Томкевич Н.
з участю представників:
від скаржника (відповідача) -не з'явився,
позивача - з'явився,
розглянув апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод», м.Бережани
на рішення господарського суду Тернопільської області від 31.08.2010 року, суддя Френдій Н.А., у справі №12/70-1212
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні матеріали і конструкції», м.Бережани
до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод», м.Бережани
про стягнення 13548,39 грн. заборгованості,
рішенням господарського суду Тернопільської області від 31.08.2010 року частково задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні матеріали і конструкції»в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод»11612,91 грн. орендної плати, 151,83грн. пені, 24,89 грн. трьох відсотків річних, що складає заборгованість по орендній платі за період з 12.05.2010 року по 09.07.2010 року за договором оренди нежитлового приміщення №202 від 02 червня 2008 року, а також зобов»язано відкрите акціонерне товариство "Бережанський склозавод" звільнити орендоване приміщення, що знаходиться за адресою: вул.Тернопільська,12-А, м.Бережани Тернопільської області.
Рішення суду мотивоване тим, що доказів сплати орендної плати за спірний період відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги про її стягнення та нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне погашення заборгованості підлягають до задоволення. Щодо зобов»язання звільнити спірне приміщення, то судом задоволено ці вимоги з огляду на встановлений ст.785 ЦК України та ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” обов»язок орендаря повернути орендоване приміщення у випадку розірвання договору оренди, що наявне в спірному випадку з моменту отримання відповідачем претензії від 06.07.2010 р. яка фактично є відмовою від договору в розумінні ст.782 ЦК України.
В частині позовних вимог про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод»1935,48 грн. боргу по орендній платі за період з 09.07.2010р. по 19.07.2010р. в позові відмовлено за безпідставністю, оскільки договірні відносини між сторонами припинилися 09.07.2010 р.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати в зв»язку з порушенням місцевим судом норм матеріального права, апелюючи тим, що доказом відсутності у відповідача заборгованості по орендній платі є відсутність рахунків на проведення орендної плати, які повинен виставляти позивач.
Скаржник також вважає безпідставним задоволення місцевим судом вимог в частині звільнення спірного приміщення, оскільки підстави для розірвання спірного договору оренди виникли після направлення на адресу відповідача претензії від 06.07.2010 року, тобто після подання позову в даній справі.
В судове засідання представники відповідача не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвали суду, а тому, зважаючи на строк розгляду спору, суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позиції, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції" (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Бережанський склозавод" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення за №202, згідно умов п.п.1.1.,1.2. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне володіння нежитлове приміщення, загальною площею 130 м.кв., що знаходиться за адресою: м.Бережани Тернопільської області, вул.Тернопільська,12-А.
Згідно п.п.2.1.,2.2. договору приймання-передача об'єкта, що орендується, здійснюється після підписання сторонами даного договору. Об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання договору, тобто з 02.06.2008 р. Термін оренди складає 11 (одинадцять) місяців з моменту прийняття об'єкта, що орендується, якщо жодна сторона в термін 30 днів до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір пролонговується на 11 (одинадцять) місяців (п.п. 3.1.-3.2. договору).
У п. 4.1. договору визначено загальний розмір орендної плати, що складає 6000,00грн. на місяць, який підлягає сплаті на поточний рахунок орендодавця.
Відповідно до п.6.1.2. договору оренди та ст.762 Цивільного кодексу України, обов'язок орендаря, зокрема, полягає у своєчасній та в повному обсязі сплаті орендної плати за користування майном.
Протягом дії договору оренди №202 відповідач використовував об'єкт оренди, проте, своїх зобов»язань по внесенню орендної плати не виконував в повній мірі, внаслідок чого станом на 11.05.2010р. виникла заборгованість по орендній платі за період з грудня 2009 р. по 11.05.2010 р. в розмірі 27597,14 грн.
Вказані факти встановлені рішенням господарського суду Тернопільської області від 08 червня 2010 року у справі №17/34-619, яким задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції" в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод" 27597,14 грн. орендної плати за період з грудня 2009 р. по 11.05.2010 р., 559,88 грн. пені за період з 01.12.2009 р. по 31.03.2010 р. та 78,16 грн. трьох відсотків річних та 462,36 грн. інфляційних нарахувань за вищевказаний період.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору оренди №202 від 02.06.2008 р. позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення 13548,39 грн. заборгованості згідно договору оренди нежитлового приміщення №202 від 02.06.2008р. за період з 12.05.2010 р. по 19.07.2010 р., 151,83 грн. пені та 24,89 грн. трьох відсотків річних за період з 01.06.2010 р. по 19.07.2010 р., а також про зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення по вул.Тернопільській, 12 А, в м.Бережани Тернопільської області.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач доказів погашення основного боргу не подав і на час розгляду справи в суді, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу по орендній платі.
При цьому, позивачем заявлено до стягнення суму боргу в розмірі 13548,39 грн. за період з 12.05.2010 р. по 19.07.2010 р.
Разом з тим, судом встановлено, що ТзОВ "Будівельні матеріали і конструкції" 06.07.2010 р. звернулося до ВАТ "Бережанський склозавод" із претензією про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, повернення заборгованості за договором оренди та звільнення орендованого приміщення, мотивуючи значною заборгованістю, у зв'язку з чим позивач зазначив про розірвання в односторонньому порядку договору на підставі п.9.1. договору та ст.782 ЦК України та просив відповідача протягом семи днів з дня отримання претензії звільнити орендоване приміщення і перерахувати борг в сумі 11032,26грн. Дана претензія згідно пояснень повноважного представника ВАТ "Бережанський склозавод" отримана ним 09.07.2010 р.
Відповідно до п.9.1. договору, даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови даного договору і свої зобов'язання.
Згідно п. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Положення статті 782 ЦК України визначають, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем орендної плати з березня 2010 року по липень 2010 року, тобто більше ніж протягом трьох місяців, місцевий суд прийшов до правильного висновку про правомірність розірвання позивачем договору в односторонньому порядку, а тому договір оренди нежитлового приміщення №202 від 02.06.2008р. слід вважати розірваним 09.07.2010р., тобто з моменту отримання відповідачем претензії від 06.07.2010 р., яка фактично є відмовою від договору в розумінні ст.782 ЦК України).
Оскільки доказів погашення заборгованості по орендній платі скаржником не подано і під час розгляду справи в суді, місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення орендної плати в розмірі 11612,91грн., тобто за період з 12.05.2010 р. по 09.07.2010 р., та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення орендної плати на суму 1935,48 грн. за період з 09.07.2010 р. по 19.07.2010 р., оскільки договірні відносини між сторонами припинилися 09.07.2010р.
Покликання скаржника на відсутність підстав для сплати орендної плати в зв»язку з відсутністю доказів виставлення позивачем рахунків на таку оплату апеляційним судом до уваги не береться, оскільки умовами договору оренди не передбачено виставлення чи вручення таких рахунків та не передбачено залежність сплати орендної плати від виставлення таких рахунків.
Згідно ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст.611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором, а згідно ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається подвійною обліковою ставкою НБУ від суми простроченої заборгованості, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Аналогічна умова передбачена п.8.1. договору. а тому позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 151,83 грн. за період з 01.06.2010 р. по 19.07.2010 р.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наведеного місцевим судом також підставно стягнуто з відповідача 24,89 грн. трьох відсотків річних за період 01.06.2010 р. по 19.07.2010 р
В силу ч.4 ст.291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України, а також ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Обов'язком орендаря у разі припинення договору найму є негайне повернення наймодавцеві речі у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст. 785 ЦК України).
Відповідно до п.4 статті 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна", оренда майна інших форм власності регулюється положеннями цього закону, якщо інше не передбачено законодавством України та договором оренди.
Оскільки укладений між сторонами договір оренди не містив застережень щодо виключення можливості регулювання відносин за вказаним законом, місцевий суд правомірно застосував до даних правовідносин також положення цього закону.
Відповідно до статей 2, 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди, а згідно ч.2 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено правові наслідки припинення або розірвання договору оренди, зокрема, у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Таким чином, обов»язок позивача повернути орендоване майно після закінчення терміну дії договору передбачено вищевказаними нормами, що відповідачем виконано не було. Факт невиконання відповідачем обов»язку щодо повернення орендодавцеві орендованого приміщення підтверджується наявними в матеріалах справи листами.
З наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і в частині зобов'язання відкрите акціонерне товариство "Бережанський склозавод" звільнити орендоване згідно договору оренди №202 від 02 червня 2008 року приміщення, що знаходиться за адресою: вул.Тернопільська,12-А, м.Бережани Тернопільської області.
Покликання скаржника на те, що підстави для розірвання спірного договору оренди виникли після направлення на адресу відповідачу претензії від 06.07.2010 року, тобто після подання позову в даній справі, є безпідставним, оскільки позовна заява надійшла на адресу суду згідно відмітки канцелярії суду лише 19.07.2010 року, що спростовує твердження скаржника.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,
постановив:
рішення господарського суду Тернопільської області від 31.08.2010 року в справі за номером 12/70-1212 - залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод»-без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий -суддя: С. М. Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р. І. Марко