Справа № 953/10404/24
н/п 1-кс/953/166/25
"09" січня 2025 р. м.Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000001573 від 05.12.2023 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який працює програмістом в Харківському Єпархіальному Управлінні Харківської єпархії УПЦ та є настоятелем Свято-Духовського типового храму, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
06 січня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000001573 від 05.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчий відділ Управління СБ України в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000001573 від 05.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Орган досудового розслідування встановив, що 20 жовтня 2024 року о 03 годині 41 хвилина ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання, за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Південне, за допомогою свого мобільного телефону поширив невстановленій органом досудового розслідування особі, яка підписана як « ОСОБА_8 » з ідентифікатором «0079322628113», відомості щодо дислокації військовослужбовців ЗСУ на території Харківського району Харківської області, а саме - направив вказаній особі повідомлення з таким змістом: «на блокпосту на възда в СанРощу со стороны окружной Харькова стоит только полиция и нацгвардия, время от времени военкомат там работает».
Крім того, у період часу з 04 години 22 хвилини до 04 години 30 хвилин 22 жовтня 2024 року ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання, за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Південне, за допомогою свого мобільного телефону поширив невстановленій органом досудового розслідування особі, яка підписана як « ОСОБА_8 » з ідентифікатором «0079322628113», відомості щодо дислокації військовослужбовців ЗСУ на території Харківського району Харківської області, а саме - направив вказаній особі повідомлення з таким змістом: «Блокпост на въезде в Песочин, где стационарный пост Полиции. Много военных, людей забирают прям с машин и увозят. Машины брошеные стоят прямо там».
Також у період часу з 03 години 17 хвилин до 03 години 18 хвилин 05 листопада 2024 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Південне, за допомогою свого мобільного телефону поширив невстановленій органом досудового розслідування особі, яка підписана як « ОСОБА_8 » з ідентифікатором «0079322628113», відомості щодо дислокації «розподільника» ІНФОРМАЦІЯ_2 , надіславши вказаній особі геолокаційне посилання із розташування зазначеного об'єкта.
Слідчий зазначає, що поширена ОСОБА_4 інформація щодо розміщення, переміщення особового складу Сил оборони України у відкритому доступі не розміщувались та не надавалась згода на розміщення такої інформації.
12 листопада 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Слідчий зазначає, що обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: даними протоколу за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.11.2024; даними відповіді на запит з ДПСУ від 07.11.2024; даними відповіді на запит з в/ч НОМЕР_1 НГУ від 09.11.2024; даними відповіді на запит з оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 11.11.2024; даними відповіді на запит з ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.11.2024.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10 січня 2025 року без визначення розміру застави.
06 січня 2025 року постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 12 лютого 2025 року включно.
Слідчий зазначає, що з метою закінчення досудового розслідування у строк до 10 січня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного і повного дослідження обставин кримінального провадження, зокрема: отримати висновки судових експертиз комп'ютерної техніки та програмних продуктів; здійснити огляд відомостей, отриманих під час здійснення тимчасових доступів; розсекретити процесуальні документи, що стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні; виконати процесуальні дії, спрямовані на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.
Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії застосованого щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий стверджує про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, розуміючи складність проведення досудового розслідування в умовах дії воєнного стану, а також, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території Російської Федерації, враховуючи при цьому, що підозрюваний підтримує стійкі зв'язки з представниками РФ. ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Підозрюваний, розуміючи зміст інкриміновано йому кримінального правопорушення та передбачену за його вчинення кримінальну відповідальність, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення дають підстави вважати, що він негативно налаштований до посадових осіб органів державної влади України, військовослужбовців Збройних сил України та співробітників правоохоронних органів, які забезпечують національну безпеку України, що в свою чергу свідчить про можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України.
Прокурор ОСОБА_9 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував та просив обрати щодо нього більш м'який запобіжний захід.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, а ризики, на які посилається сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання, не підтверджені жодними доказами. Зазначив, що підозрюваний має стійкі соціальні та родинні зв'язки, постійне місце проживання, є соціально адаптованим, має постійне місце роботи, та не має на меті переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому просив обрати щодо свого підзахисного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, який на його переконання, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, включаючи Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за № 22023220000001573 від 05.12.2023, у якому було подано клопотання, дійшов такого висновку.
12 листопада 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10 січня 2025 року без визначення розміру застави.
06 січня 2025 року постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 12 лютого 2025 року включно.
Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Положення чинного Кримінального процесуального кодексу України вказують, що важливим елементом при встановленні підстав для продовження строку дії запобіжного заходу є не лише наявність ризиків, які існували при обранні запобіжного заходу, а і ті обставини, що до завершення дії попереднього судового рішення про обрання запобіжного заходу вони не зменшилися або з'явилися нові. Доведення таких обставин покладається на слідчого, прокурора.
Слідчий суддя враховує, що пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків, передбачених законом і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, слідчий звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , посилається на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, підтверджується зібраними на даний час доказами, а саме: даними протоколу за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.11.2024; даними відповіді на запит з ДПСУ від 07.11.2024; даними відповіді на запит з в/ч НОМЕР_1 НГУ від 09.11.2024; даними відповіді на запит з оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 11.11.2024; даними відповіді на запит з ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.11.2024, даними протоколу обшуку від 12.11.2024.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , слідчий суддя відповідно до положень ст.ст. 177, 178, 199 КПК України враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який має зареєстроване місце мешкання на території Харківської області, одружений, офіційно працевлаштований, тобто має міцні соціальні та родинні зв'язки, раніше не судимий, проте наразі обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері основ національної безпеки України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, та у випадку його засудження за вчинення вказаного кримінального правопорушення, йому може бути призначене лише покарання, пов'язане з реальним позбавленням волі.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Слідчий суддя зауважує на тому, що вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні (продовження) запобіжного заходу, зокрема і тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, а тому слідчий суддя зобов'язаний під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, врахувати таку обставину.
Крім того, слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування й інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема слідчий суддя враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.
Одночасно з цим, слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення під час судового розгляду клопотання не доведений ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з підстав відсутності у клопотанні жодних обґрунтувань на підтвердження їх існування, зокрема, не зазначено, які саме речі, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення може знищити, спотворити або совати підозрювана.
Крім того слідчий суддя вважає недоведеним стороною обвинувачення під час судового розгляду клопотання ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Отже, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню або ж створять загрозу суспільству.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя вивчав можливість застосування стосовно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_4 хоча і є раніше не судимим, проте на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері основ національної безпеки України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми, що свідчить про надзвичайно високу суспільну небезпечність таких дій, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1 та 5 частини першої статті 177 КПК України.
Висновок слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про наявність заявлених стороною обвинувачення ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вищенаведені відомості, у слідчого судді не виникає сумнівів щодо наявності та доведеності ризиків, якими слідчий та прокурор обґрунтовує необхідність продовження застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваної під вартою, оскільки ризики, які існували на час застосування цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин інкримінованого йому злочину.
З огляду на викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, а саме - суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, його вік та репутацію, міцність соціальних зв'язків, ризик продовження протиправної поведінки, слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а отже запобіжний захід у виді тримання під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного на цій стадії досудового розслідування є недостатнім, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
За вказаних підстав слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, тобто до 12 лютого 2025 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи положення ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, а також беручи до уваги підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 при продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, що дає право слідчому судді не застосовувати до підозрюваної інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,
Клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000001573 від 05.12.2023 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" у межах строку досудового розслідування до 12 лютого 2025 року включно без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити до 12 лютого 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 - у той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складений 10 січня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1