01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.11.2010 № 6/118-08/7-09
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Рєпіна Л.О.
Калатай Н.Ф.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПП ЕНАФ "Мрія"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.09.2010
у справі № 6/118-08/7-09 (ОСОБА_1. .....)
за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
до ПП ЕНАФ "Мрія"
третя особа позивача ПП "Париж"
третя особа відповідача
про стягнення 107 911,44 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.09.2010 у справі № 6/118-08/7-09 частково задоволений позов ФОМ ОСОБА_2 до ПП ЕНА „Мрія”, третя особа ПП „Париж” про стягнення 107 911,44 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто 90 720грн. основного боргу, 51 256,80грн. інфляційних втрат, 9 208,87грн.-річних, судові витрати. В інший частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати.
Позивач в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причина суду не відома, суд, враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України, вважає можливим розглянути справу у його відсутність, оскільки у матеріалах справи є поштове повідомлення про отримання ухвали суду з зазначенням часу та місця розгляду справи.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 25.07.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 10, за умовами якого підприємець зобов'язався своїми комбайнами провести збирання сільськогосподарських культур на площах приватного підприємства, який в свою чергу на підставі актів виконаних робіт зобов'язався здійснити оплату послуг.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що у жовтні 2006 року на виконання умов договору виконав роботи на загальну суму 134 118грн., тоді як відповідач розрахувався частково (43 398грн.), в зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 90 720грн. Претензія про оплату боргу залишена без задоволення.
Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що в силу укладеного договору, відсутності заперечень з боку сторін щодо факту надання послуг, вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі, а також враховуючи вимоги ст. 530 ЦК України, відповідач не здійснив оплату за прострочення виконання зобов'язань повинен сплатити інфляційні втрати та 3% річних. Разом з тим, господарський суд відмовив у задоволенні розміру нарахованих позивачем інфляції та річних, вказав на невірність проведеного розрахунку за період з 10.10.06.
Заперечуючи проти рішення, відповідач наполягає на тому, що відповідно до укладеного позивачем та ПП „Париж” договору про поступку права на вимогу від 21.12.06, про що він був належним чином повідомлений, у позивача відсутні підстави для стягнення боргу. При цьому вказує на те, що господарський суд однобоко підійшов до наданих сторонами доказів, а саме: прийняв до уваги висновки судової експертизи що на угоди про поступку права на вимогу підпис позивача виконаний не ОСОБА_2., тоді як не прийняв до уваги висновки судової експертизи стосовно того, що акт здачі-приймання робіт підписаний не працівником відповідача; господарський суд не дотримався вказівок Вищого господарського суду по цій справі щодо питання виконання сторонами угоди про поступку права на вимогу; рішення прийнято судом без заслуховування заперечень та пояснень представника відповідача, що з'явився в судове засідання.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Посилаючись на те, що заборгованості не має, відповідач посилається на договір про поступку права на вимогу, укладений між позивачем та третьою особою, що виконав зобов'язання, шляхом передання ПП „Париж” зернових культур, що допускається договором про збирання врожаю. На підтвердження виконання зобов'язань, до матеріалів справи долучена довіреність ПП „Париж” на отримання матеріальних цінностей, накладні (а.с.55-61 т.1).
Проте, колегія суддів не приймає надані документи в якості доказів належного виконання зобов'язань, оскільки довіреність на отримання матеріальних цінностей працівником третьої особи не має посилань на підставі чого відпущені зернові ( договір відступлення права вимоги, акт виконання робіт, який повинен був переданий в якості підтвердження права вимоги новим кредитором) . Важливим є той факт, що насіння ячменю, за накладними та довіреністю, відпущено відповідачем у березні 2006 року, тоді як договір про поступку права вимоги, датований 21.12.2006, тобто за дев'ять місяців. Таким чином, відповідач не може посилатися на виконання ним зобов'язань перед позивачем.
Згідно з ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Так, умовами укладеного договору передбачено, що відповідач зобов'язується, зокрема: вести щоденний облік виконання робіт у гектарах й тонах по кожній збираній площі, з наданням повної інформації позивачу, призначити відповідальну особу, для оформлення та підписання акту виконання робіт після завершення робіт по кожної зібраній площі, розрахуватися з позивачем за виконані роботи протягом доби.
Враховуючи, що обов'язок введення обліку виконання робіт та складання актів щодо об'єму виконаних робіт покладено на відповідача, доказів того, що позивач не виконав або неналежним чином виконував роботи стосовно кількості зібраного вражаю, що є підставою для зменшення розміру оплати, відповідачем не надано.
Згідно ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відхиляються посилання відповідача на однобокість вирішення господарським судом спору стосовно проведених судових експертиз, так як у мотивувальній частині рішення (аркуш 4), господарським судом наведений висновок судової експертизи що підпис на акті виконаних робіт виконаний не працівником відповідача -ОСОБА_3.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у позивача не було підстав для перевірки повноважень представника відповідача, оскільки умовами договору обов'язок щодо визначення уповноваженої особи на приймання робіт та складання відповідного акта покладено саме на відповідача.
Важливим є той факт, що незважаючи на висновки судових експертиз на підробку підписів ОСОБА_2 на договорі відступлення права вимоги, та працівника відповідача -ОСОБА_3. на акті виконання робіт, печатки сторін, що знаходяться на даних документах є справжніми, доказів їх викрадення/втрати сторонами не надано. Тому, господарський суд правомірно вказав, що відповідач не міг виконати зобов'язання перед новим кредитором раніше ніж нібито був укладений договір про поступку права вимоги.
Суд не знаходить порушення господарським судом приписів ст. 43ГПК України, як це зазначає відповідач, так як справа переглядалася повторно, після скасування рішення господарського суду від 07.10.08, всі можливі докази сторонами надані. Після прийняття справи до провадження, представники сторін з'являлися в судові засідання, надавали як усні пояснення так й письмові. Таким чином, не можна стверджувати що судом порушений принцип рівності та змагальності.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу ПП „Мрія” залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 23.09.2010 року у справі № 6/118-08/7-09 - без змін.
2. Матеріали справи повернути господарському суду Київської області.
Головуючий суддя Баранець О.М.
Судді Рєпіна Л.О.
Калатай Н.Ф.
24.11.10 (відправлено)