ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/38205.11.10
За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
ДоОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»
Простягнення 68 789,05 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Гарковенко С.В. -дов. № Д072010/06/03-1 від 03.06.2010р;
Марковська В.В. -дов. № Д07/2009/12/31-13 від 31.12.2009 року;
від відповідача: Лазоренко О.О. -голова правління згідно наказу № 1 від 18.06.2001р.;
Герасименко О.П. -дов. № 30 від 14.10.2010р;
Кравець В.Ф. -дов. № 31 від 14.10.2010р;
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»про стягнення 53 726, 44 грн. основного боргу, 4 409, 43 грн. пені, 8 482, 49 грн. інфляційних втрат, 2 170, 69 грн. 3 % річних.
Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору № 1411277 від 01.10.1999 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав.
Ухвалою від 30.08.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.09.2010 року.
В судовому засіданні 20.09.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.09.2010 року підтримав раніше подані через канцелярію суду клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідачів -Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію та ВАТ «АК «Київводоканал», які суд розглянув та відхилив, як необґрунтовані та безпідставні.
Крім того, представник відповідача в судовому засіданні підтримав поданий 15.09.2010 року через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 20.09.2010 року розгляд справи було відкладено на 15.10.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 15.10.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні 15.10.2010 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
Крім того, в судовому засіданні 15.10.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/382, яке судом розглянуто та задоволено.
В судовому засіданні 15.10.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 05.11.2010 року.
В судому засіданні 05.11.2010 року представники позивача надали усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог, відповідно до яких просили суд позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні 05.11.2010 року подали заяву якою просили суд визнати недійсним договір на постачання теплової енергії у гарячій воді за № 1411277 від 01.10.1999 року в частині нарахування пені в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, визнати необґрунтованим нарахування інфляційної складової та 3 % річних на суму боргу, визнати необґрунтованим виставлений Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»борг в сумі 53726, 44 грн., відмовити в задоволенні позову про стягнення з позивача на користь відповідача 68789, 05 грн. в складі 53 726, 44 грн. основної суми, 4409, 43 грн. пені, 8482, 49 грн. інфляційної складової, 2170, 69 грн. 3 % річних, 687, 89 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнути з позивача на користь відповідача 20 % штрафу за порушення умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1411277 від 01.10.1999 року щодо якості послуг за період з листопада 2008 року по серпень 2010 року в сумі 87828, 24 грн., врахувати готовність відповідача зарахувати зустрічні вимоги позивача в сумі, що не перевищує фактичної заборгованості перед останнім, а саме 53 726, 44 грн., в разі ненадання належним чином описаного обґрунтування тарифів, що застосовувались при розрахунку даної суми, враховувати додатково сплачені кошти в сумі 13600, 00 грн. як авансові в рахунок майбутніх платежів, визнати Київську державну адміністрацію особою, що несе за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»субсидіарну відповідальність. Суд розглянув та відхилив заяву в зазначеній вище частині як безпідставну та необґрунтовану.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 05.11.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
01.10.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі -постачальник, позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»(далі -споживач, відповідач) було укладено договір № 1411277 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).
Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 позивач зобов'язувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону: гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.
Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, крім випадків, зазначених у п. 3.1.7. Договору.
Відповідач в свою чергу, зобов'язувався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбаченні в Додатку № 4 до Договору. Додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбаченні в Додатку № 7 до Договору.
Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 до Договору, в п.п. 1, 2, 3 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі.
Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у міжрайонному відділенні із збуту теплової енергії № 4 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу - доручення, куди включенні вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Сплату за вказаними а п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому:
В разі, якщо абонент розраховується за показникам приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 3 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичним показниками.
Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.11.2008 р. по 01.08.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 499 688, 25 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 439 141, 19 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 53 726, 44 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками за спірний період та відомостями обліку споживання теплової енергії за підписом відповідача, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи.
Отже, станом на день звернення з позовом до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складала 53 726, 44 грн.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Під час розгляду справи, відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу на суму 7 963, 83 грн., що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів за спожиту теплову енергію від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія», яка долучені до матеріалів справи, а тому у відповідності до п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 45 762, 61 грн. (53 726, 44 грн. - 7 963, 83 грн.), нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 3.5 Додатку № 4 до Договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п.3 цього Додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню в сумі 0, 5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної оплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Позивач керуючись п. 3.5 Додатку № 4 до Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 4 409, 43 грн. пені.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
П. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за своєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги»у зв'язку з невиконанням державою зобов'язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).
Враховуючи те, що відповідач існує лише за рахунок коштів мешканців з яких заборонено стягувати пеню, а також зважаючи на тяжке матеріальне становище відповідача та світову економічну кризу, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 2000, 00 грн.
Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 8 482, 49 грн. та 3 % річних в розмірі 2170, 69 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 5594, 23 грн. та 3 % річних в сумі 2060, 27 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»(03179, м. Київ, вул. Уборевича, буд. 19А, код ЄДРПОУ 30433404) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 45762 (сорок п'ять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 61 коп. основного боргу, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. пені, 5594 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 2060 (дві тисячі шістдесят) грн. 27 коп. 3 % річних, 633 (шістсот тридцять три) грн. 81 коп. державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»заборгованості в розмірі 7963, 83 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ст. 85 ГПК України).
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
24.11 .2010 р.