ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/22922.11.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Райффайзен Лізинг Аваль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігобуд"
про стягнення заборгованості 224903,21 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники :
Від позивача Мукоїда Л.В.- представник на підставі довіреності № 29-12/09-3 від 29.12.2009 р.
Від відповідача не з"явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігобуд" (відповідач) про стягнення з останнього заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за Договором фінансового лізингу № L1167-10/07 від 09.10.2007 р. у розмірі 224903,21 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 р. порушено провадження у справі № 39/229 та призначено справу до розгляду на 01.11.2010 р. о 10:10 год.
Представник позивача в судовому засіданні 01.11.2010 р. звернувся до суду з усним клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.
Представник відповідача в судове засідання 01.11.2010 р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 30.09.2010 р. не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 22.11.2010 р. о 09:50 год. у зв»язку з неявкою представників сторін у судове засідання та неподанням останніми витребуваних судом доказів по справі.
Представник відповідача у судове засідання 15.11.2010 р. повторно не з'явився, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/229 від 30.09.2010 р., а рівно і з ухвалою від 01.11.2010 р., було направлене відповідачу за поштовою адресою останнього (01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 60), вказаною у позовній заяві.
Отримання поштової кореспонденції за наведеною вище адресою уповноваженим представником відповідача підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 12189544, яке наявне в матеріалах справи.
За таких обставин, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/229 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
В судовому засіданні 22.11.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, з яких підстав заявлено позов.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.11.2010 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
09.10.2007 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(надалі - Лізингодавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігобуд»(надалі - Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № L1167-10/07 (надалі - Договір), згідно з п.1.1 якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток № 2 до Договору), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
Відповідно до п.1.2 Договору, строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору, надалі - Графік) та не може бути менше одного року.
Згідно п. 4.1. Договору сторони узгодили, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця.
Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку (п. 4.2 Договору).
Відповідно п. 4.3 Договору авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, в розмірі 20% від вартості Предмета лізингу (вартість Предмета лізингу становить 449374,00 грн. згідно п. 3.1 Договору).
У п. 4.4 Договору сторони узгодили, що поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду.
Відповідно до п. 4.6 Договору до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу за Договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.
Сторони також узгодили, що всі визначені розділом 4 Договору лізингові платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, Лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в Графіку.
Відповідно п. 5.3 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору, надалі -Загальні умови), Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.
Згідно п. 5.4 Загальних умов Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за Актом приймання-передачі. Зазначені у Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.
Відповідно до п. 9.3 Договору, додатки № 1, № 2, № 3, № 4 до Договору є його невід'ємною частиною.
На виконання умов Договору сторони 07.11.2007 року сторони підписали та скріпили печатками Акт приймання передачі предмета лізингу (за формою Додатку № 3 до Договору).
Згідно п. 2 Графіку сторони узгодили, що зазначений в цьому Графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується, зокрема за курсом гривні, встановленому Національним банком України до визначеної в п. 6.1.4 Загальних умов валюти (долари США) станом на перший робочий день першого лізингового періоду мінус 2%. Коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1.1 -6.1.5 Загальних умов, а саме:
Відповідно до п. 6.1 Загальних умов Лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):
- у випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки USD LIBOR (фіксована індикативна ставка, яка нараховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставок пропозиції банків -членів Британської Банківської Асоціації. Фіксується на 11:00 (одинадцяту годину рівно) за Лондонським часом для певних валют та строків кредитування. При реалізації даного Договору, ставка визначається на дату за даними системи РЕЙТЕРС) на період 1 місяць, розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу (п. 6.1.1 Договору);
- у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом лізингу та/або виконанням Лізингодавцем своїх обов'язків за Договором (п. 6.1.2 Договору);
- у разі перевищення розміру комісії Лізингодавця за Договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості Предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення (п. 6.1.3 Договору).
- оскільки для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту -долари США, то у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним банком України курсу гривні до доларів США по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до доларів США(п. 6.1.4 Договору).
Відповідно до п. 6.2 Загальних умов, змінений за правилами п. 6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.
Отже, у випадку зміни встановленого НБУ курсу гривні до доларів США, а також ставки USD LIBOR на період 1 місяць відбувається зміна розміру, визначеного у Графіку, лізингового платежу.
Позивач зазначив, що в порушення умов Договору, Графіку та Загальних умов відповідач не виконав свої зобов»язання щодо сплати наступних рахунків -фактур на загальну суму 224903,21 грн.: № L1167-10/07/19 від 01.06.2009 р., № L1167-10/07/20 від 01.07.2009 р., № L1167-10/07/21 від 03.08.2009 р., № L1167-10/07/22 від 01.09.2009 р., № L1167-10/07/23 від 01.10.2009 р., № L1167-10/07/24 від 02.11.2009 р., № L1167-10/07/25 від 01.12.2009 р., № L1167-10/07/26 від 04.01.2010 р., № L1167-10/07/27 від 01.02.2010 р., № L1167-10/07/28 від 01.03.2010 р., № L1167-10/07/29 від 01.04.2010 р. При цьому, з заявами або листами у відповідності до п. 5.3 Загальних умов про неотримання зазначених рахунків відповідач до позивача не звертався.
З огляду наведене, у відповідача утворилась заборгованість за Договором у сумі 98449,57 грн. (основний борг). При цьому, спірні рахунки -фактури містять зазначення їх дати до сплати, значення розміру ставки EURIBOR, курсу НБУ грн../євро та коефіцієнт індексації платежу станом на дату виставлення відповідного рахунка - фактури.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зібрані у справі докази свідчать, що між сторонами по справі укладено договір фінансового лізингу, а, отже, саме він та відповідні положення статей параграфа 6 глави 58 (лізинг), глави 58 (найм (оренда)), глави 52 (купівля -продаж), параграфа 3 глави 54 (поставка) Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), параграфа 5 глави 30 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР «Про фінансовий лізинг»(надалі -Закон України «Про фінансовий лізинг»), визначають права та обовЧязки сторін, зокрема зі здійснення передбаченого Договором № L1167-10/07 від 09.10.2007 р. фінансового лізингу.
Відповідно до ч.1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно ч.1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З огляду на докази по справі, а саме: Акт приймання-передачі предмета лізингу від 07.11.2007 року, суд прийшов до висновку, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором фінансового лізингу № L1167-10/07 від 09.10.2007 р. в повному обсязі та належним чином.
Судом також встановлено, що позивач на виконання умов Договору, Графіку та Загальних умов виставив позивачу до сплати рахунки -фактур № L1167-10/07/19 від 01.06.2009 р., № L1167-10/07/20 від 01.07.2009 р., № L1167-10/07/21 від 03.08.2009 р., № L1167-10/07/22 від 01.09.2009 р., № L1167-10/07/23 від 01.10.2009 р., № L1167-10/07/24 від 02.11.2009 р., № L1167-10/07/25 від 01.12.2009 р., № L1167-10/07/26 від 04.01.2010 р., № L1167-10/07/27 від 01.02.2010 р., № L1167-10/07/28 від 01.03.2010 р., № L1167-10/07/29 від 01.04.2010 р. на загальну суму 224903,21 грн. Проте відповідач вказані рахунки -фактури станом на час звернення позивача з позовом до суду не оплатив, чим порушив свої договірні зобов'язання, зокрема щодо сплати рахунків -фактур у передбачені Договором, Графіком та Загальними умовами строки.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 224903,21 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач у судові засідання не з'явився, доказів сплати лізингових платежів не надав.
Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 2249,03 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 626, 806 ЦК України, ст.ст. 193, 292 ГК України, та ст.ст. 22, 32 -34, 44, 49, 69, 75, 82-85, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігобуд» (02139, м. Київ, б-р Перова, 13/2; ідентифікаційний код 25273532 п/р 2600714887 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, проспект Московський, будинок 9, корпус 5, офіс 101; ідентифікаційний код 34480657; п/р 2600514928 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) суму заборгованості у розмірі 224903,21 грн. (двісті двадцять чотири тисячі дев»ятсот три гривні 21 коп.), 2249,03 грн. (дві тисячі двісті сорок дев»ять гривень 03 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного рішення: 23.11.2010 р.