про відкриття касаційного провадження
09 січня 2025 року
м. Київ
справа №240/5266/24
адміністративне провадження №К/990/51143/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стеценка С.Г. та Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року
у справі № 240/5266/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мін'юсту щодо непідготовки та ненаправлення до Мін'юсту висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, та зобов'язати підготувати і направити висновок про призначення такої допомоги;
- визнати протиправною бездіяльність Мін'юсту щодо нерозгляду заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, і зобов'язати розглянути таку заяву та визнати протиправними дії щодо повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги на доопрацювання, і зобов'язати вчинити дії щодо виділення коштів Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мін'юсту для виплати одноразової грошової допомоги.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мін'юсту щодо непідготовки та ненаправлення до Мін'юсту висновку про призначення одноразової грошової допомоги за заявою ОСОБА_1 про надання одноразової грошової допомоги від 20 вересня 2023 року відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 (далі - Порядок № 707);
- зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань Мін'юсту підготувати та направити до Мін'юсту висновок щодо призначення одноразової грошової допомоги за заявою ОСОБА_1 про надання одноразової грошової допомоги від 20 вересня 2023 року відповідно до Порядку № 707;
- визнано протиправними дії Мін'юсту щодо повернення на доопрацювання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мін'юсту матеріалів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (зокрема, приведення у відповідність до чинного законодавства рішення комісії);
- зобов'язано Мін'юст повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання одноразової грошової допомоги від 20 вересня 2023 року та висновок Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мін'юсту, складений на виконання цього рішення суду відповідно до Порядку № 707;
- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мін'юсту з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, прийняте у формі протоколу від 22 січня 2024 року № 1-24, про скасування пункту протоколу від 13 жовтня 2023 року № 24-23 в частині призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення, інвалідності або втрати професійної працездатності осіб рядового та начальницького складу в сумі 176 800,00 грн;
- відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Мін'юст 26 грудня 2024 року, тобто, в межах строку на касаційне оскарження, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини п'ятої статті 23 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-XII), пункту 7 Порядку № 707, положення Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850), Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 1991 року № 88 «Про основні напрямки реформи кримінально-виконавчої системи України» (далі - Постанова КМУ № 88), Указу Президента України від 22 квітня 1998 року № 344/98 (далі - Указ Президента № 344/98), а також не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в справі № 373/1188/16-а, від 29 жовтня 2020 року в справі № 822/216/16, від 12 грудня 2018 року в справі № 802/2474/17-а, від 16 жовтня 2020 року в справі № 910/12787/17 та від 14 квітня 2021 року в справі № 240/3024/18. ОСОБА_1 звільнений з установи Головного управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), тому на позивача поширюється соціальний захист особи, яка проходила службу в органах внутрішніх справ, а не кримінально-виконавчої системи; належним відповідачем у справі є МВС України. Між первинним встановленням ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності та повторним оглядом, яким позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, минуло більше 2 років.
Проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року з метою з'ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій частини п'ятої статті 23 Закону № 565-XII, пункту 7 Порядку № 707, положень Порядку № 850, Постанови КМУ № 88, Указу Президента № 344/98, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в справі № 373/1188/16-а, від 29 жовтня 2020 року в справі № 822/216/16, від 12 грудня 2018 року в справі № 802/2474/17-а, від 16 жовтня 2020 року в справі № 910/12787/17 та від 14 квітня 2021 року в справі № 240/3024/18.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідність реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету в інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує Грищуку І.П. зареєструвати електронний кабінет у системі "Електронний суд".
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 18, 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 240/5266/24.
2. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/5266/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець