Справа №127/467/25
Провадження №1-кс/127/139/25
08 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполь Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в рамках кримінального провадження №12024020010001842 від 11.11.2024,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 , обвинувачується в тому, що, будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення умисних, корисливих злочинів, востаннє вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 14.01.2020, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні, корисливі злочини.
Так, ОСОБА_5 , будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-Х від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, який затверджено Законом України від 29.10.2024 № 4024-ІХ, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, 10.11.2024 орієнтовно о 10:30 годині, проходячи по вулиці Соборній, 53-А у місті Вінниці, неподалік закладу харчування «Veterano Pizza», помітив припаркований велосипед торгової марки «LEON TN 90», моделі «OPS-LN-29-167», чорного кольору, із номером рами НОМЕР_1 , 2022 року випуску належний ОСОБА_6 , ринкова вартість якого згідно висновку експерта станом на 10.11.2024 становила 9242 грн. 00 коп., який визначив для себе як предмет посягання, при цьому усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не відмовляючись від злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння вказаним майном.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, не маючи ані дійсного ані уявного права на власність потерпілого, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, переконавшись що за його діями не спостерігають сторонні особи, ОСОБА_5 підійшов до вказаного велосипеду та безперешкодно вивіз його (велосипед) з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 9242,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-Х від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, який затверджено Законом України від 29.10.2024 № 4024-ІХ, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, 11.11.2024 орієнтовно о 11:00 годині, проходячи по вулиці Пирогова, 46, у місті Вінниці, на території КНП «ВОКПЛ ім. М.І. Пирогова» помітив припаркований велосипед торгової марки «ТОP RIDER», із алюмінієвою рамою, бірюзового кольору, належний ОСОБА_7 , ринкова вартість якого згідно висновку експерта станом на 11.11.2024 становила 5375 грн. 00 коп., який визначив для себе як предмет посягання, при цьому усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не відмовляючись від злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння вказаним майном.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, не маючи ані дійсного ані уявного права на власність потерпілого, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, переконавшись що за його діями не спостерігають сторонні особи, ОСОБА_5 підійшов до вказаного велосипеду та безперешкодно вивіз його (велосипед) з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5375,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області 14.11.2024 ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, дія якого закінчується 11.01.2025 о 11 год. 29 хв.
Прокурор вважає, що обраний запобіжний захід відповідає обставинам кримінального провадження та особі обвинуваченого. Підставами для продовження вказаного запобіжного заходу є наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчинені ряду тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 , не одружений, без постійного джерела прибутку, відсутності стійких соціальних зв'язків, без постійного місця проживання, зареєстрований в іншому обласному центрі, підозрюється у вчинені ряду тяжких кримінальних правопорушень, санкція яких передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до восьми років, раніше неодноразово судимий за злочин проти власності, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного та наміри вчиняти злочини в майбутньому, що підтверджується характером кримінальних правопорушень.
За таких обставин ОСОБА_5 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не всі речові докази по справі отримано; може вчиняти нові кримінальні правопорушення, беручи до уваги відсутність постійного місця роботи та постійного місця проживання; переховуватись від органів досудового розслідування, будучи під слідством, перебувавши в місцях позбавлення волі, може уникати безальтернативного покарання у виді позбавлення волі до восьми років; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, маючи їх анкетні данні отримані з наданими йому матеріалами кримінального провадження, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків.
Також, слід зазначити Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попередні ув'язнення, як виключну міру.
За таких обставин та беручи до уваги, що вказані вище ризики продовжують мати місце, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам.
Враховуючи вказане, прокурор у клопотанні просить його задовольнити та продовжити строк дії обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 підтримала та просила задоволити, оскільки, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, зокрема обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили суд застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із обмеженням волі.
Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані матеріали, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-Х від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, який затверджено Законом України від 29.10.2024 № 4024-ІХ, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, 10.11.2024 орієнтовно о 10:30 годині, проходячи по вулиці Соборній, 53-А у місті Вінниці, неподалік закладу харчування «Veterano Pizza», помітив припаркований велосипед торгової марки «LEON TN 90», моделі «OPS-LN-29-167», чорного кольору, із номером рами НОМЕР_1 , 2022 року випуску належний ОСОБА_6 , ринкова вартість якого згідно висновку експерта станом на 10.11.2024 становила 9242 грн. 00 коп., який визначив для себе як предмет посягання, при цьому усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не відмовляючись від злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння вказаним майном. Реалізовуючи свій протиправний умисел, не маючи ані дійсного ані уявного права на власність потерпілого, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, переконавшись що за його діями не спостерігають сторонні особи, ОСОБА_5 підійшов до вказаного велосипеду та безперешкодно вивіз його (велосипед) з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 9242,00 грн.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-Х від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, який затверджено Законом України від 29.10.2024 № 4024-ІХ, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, 11.11.2024 орієнтовно о 11:00 годині, проходячи по вулиці Пирогова, 46, у місті Вінниці, на території КНП «ВОКПЛ ім. М.І. Пирогова» помітив припаркований велосипед торгової марки «ТОP RIDER», із алюмінієвою рамою, бірюзового кольору, належний ОСОБА_7 , ринкова вартість якого згідно висновку експерта станом на 11.11.2024 становила 5375 грн. 00 коп., який визначив для себе як предмет посягання, при цьому усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не відмовляючись від злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння вказаним майном. Реалізовуючи свій протиправний умисел, не маючи ані дійсного ані уявного права на власність потерпілого, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, переконавшись що за його діями не спостерігають сторонні особи, ОСОБА_5 підійшов до вказаного велосипеду та безперешкодно вивіз його (велосипед) з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5375,00 грн.
12 листопада 2024 року, о 11:29 год., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано, в порядку ст. 208 КПК України.
13 листопада 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області 14.11.2024 ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, дія якого закінчується 11.01.2025 о 11 год. 29 хв.
30.12.2024 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024020010001842 від 11.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 направлено до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду по суті.
При цьому, підготовче судове засідання по даній справі не призначено, у зв'язку з чим, виникла необхідність у зверненні з клопотанням до слідчого судді про продовження застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання прокурора слідчим суддею враховується наступне.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частиною шостою статті 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) передбачено у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Отже, наведеними положеннями Закону надано право слідчому, за погодженням з прокурором, та прокурору до початку підготовчого судового засідання (до проведення підготовчого судового засідання) звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу або його продовження, та, відповідно, надано повноваження слідчому судді на розгляд таких клопотань за межами досудового розслідування.
У наведених нормах Закону законодавцем застосовано формулювання "до початку підготовчого судового засідання" (ч. 1 ст. 176 КПК) та "до проведення підготовчого судового засідання" (ч. 6 ст. 199 КПК).
В свою чергу, порядок проведення підготовчого судового засідання закріплено у статті 314 КПК України.
Відповідно до частини першої та другої статті 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь. (ч. 3 ст. 314 КПК)
Таким чином, аналіз положень статей 176, 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX), у взаємозв'язку з положеннями статті 314 КПК України, дає підстави для висновку про те, що слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд клопотань слідчого та/або прокурора про застосування запобіжного заходу або його продовження лише у випадках коли обвинувальний акт надіслано (подано) до суду, однак підготовче судове засідання судом ще не призначено, або ж призначено, проте термін дії запобіжного заходу закінчується до дати проведення такого засідання.
Оскільки підготовче засідання у даному кримінальному провадженні Вінницьким міським судом Вінницької області не призначено, а строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано до 11.01.2025 року, а відтак розгляд і вирішення клопотання прокурора, на даному етапі, віднесено до повноважень слідчого судді за місцем здійснення досудового розслідування.
Проаналізувавши зміст поданого клопотання та доданих до нього документів слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Разом з тим, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і мають бути наведені інші підстави для продовження тримання під вартою, також недостатнім є посилання лише на тяжкість вчиненого злочину та покарання (справи «Елоева проти України», «Свершов проти Україні», «Харченко проти України»).
На підставі викладеного, слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість обвинуваченого переховуватися від прокуратури та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також особу обвинуваченого, який на час розгляду клопотання обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Таким чином, на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалами суду про застосування запобіжного заходу та його продовження не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_5 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити на 60 (шістдесят) днів строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , який застосовано ухвалою №127/37479/24 від 14.11.2024.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) діб, тобто до 08 березня 2025 року включно.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , діє до 08 березня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: