ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/27911.11.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі судового засідання Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Приватного підприємства «Ярослав», м.Київ
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м.Київ
про: стягнення заборгованості у розмірі 388 027,54 грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача -Грищук Ю.Г. (за довіреністю № б/н від 01.09.2010р.)
від Відповідача - не з'явився.
Приватне підприємство «Ярослав», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м.Київ, (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 388 027,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Свідоцтво про державну реєстрацію Позивача, Довідку № 25 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача, Договір поставки № 4600031092 від 15.06.2010р., Додаток № 2 до Договору поставки № 4600031092 від 15.06.2010р., Протокол розбіжностей до Договору поставки № 4600031092 від 15.06.2010р., Претензію про сплату заборгованості від 31.08.2010р. № 180 з доказами направлення Відповідачу та отримання Відповідачем, Акт зведення взаєморозрахунків з 01.01.2010р. по 14.09.2010р. підписаний з боку Позивача, видаткову накладну № ЯР-0007967 від 17.06.2010р. на суму 42 373,02 грн., видаткову накладну № ЯР-0007974 від 17.06.2010р. на суму 46 418,76 грн., видаткову накладну № ЯР-0008057 від 23.06.2010р. на суму 40 657, 92 грн., видаткову накладну № ЯР-0008060 від 23.06.2010р. на суму 40 718,81 грн., видаткову накладну № ЯР-0008129 від 25.06.2010р. на суму 29068,15 грн., видаткову накладну № ЯР- 0008142 від 25.06.2010р. на суму 23 527,74 грн., видаткову накладну № ЯР-0008182 від 29.06.2010р. на суму 26 350,32 грн., видаткову накладну № ЯР-0008184 від 29.06.2010р. на суму 26824,26 грн., видаткову накладну № ЯР-0008215 від 30.06.2010р. на суму 26970,24 грн., видаткову накладну № ЯР-0008223 від 30.06.2010р. на суму 26240,82 грн., видаткову накладну № ЯР-0008294 від 02.07.2010р. на суму 27520,86 грн., видаткову накладну № ЯР -0008301 від 02.07.2010р. на суму 24 171,06 грн., видаткову накладну № ЯР -0008351 від 05.07.2010р. на суму 27781,14 грн., видаткову накладну № ЯР-0008341 від 06.07.2010р. на суму 19 701,79 грн., банківські виписки та інше.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 509, 526, 549, 610, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 12, 15, 44, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 218, 230, 232 Господарського кодексу України.
В судовому засіданні від 06.10.2010р. Позивач надав заяву про зміну позовних вимог (зменшення), відповідно до якої просив стягнути з Відповідача суму основного боргу у сумі -143 037,40 грн., пені у розмірі -5025,13 грн., 3 % річних у розмірі -972, 59 грн. та інфляційні нарахування у розмірі -81,51 грн.
Позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (зменшення) на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того Позивач надав для залучення до матеріалів справи копії накладних на повернення товару, копію видаткової накладної № ЯР -0008596 від 16.07.2010р. на суму 19 533,36 грн. копію видаткової накладної № ЯР- 0008602 від 16.07.2010р. на суму 26 518,80 грн., копії банківських виписок, акт звіряння взаємних розрахунків станом на 06.10.2010р. підписаний з боку Позивача та довідку № 234 від 06.10.2010р. про відсутність між сторонами інших Договорів, окрім Договору поставки № 4600031092 від 15.06.2010р.
28.10.2010р. через канцелярію суду від Відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, Відповідач визнав заборгованість у сумі основного боргу -143 037, 40 грн., проте заперечив проти нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
29.10.2010р. через канцелярію суду від Відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2010р. задоволено клопотання Відповідача та продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
В судовому засіданні 11.11.2010р. Позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення та надав для залучення до матеріалів справи докази направлення заяви про зміну позовних вимог (зменшення) Відповідачу, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджується наданням відзиву через канцелярію суду а також відмітками про вручення, які містяться на поштових повідомленнях про вручення, які долучені до матеріалів справи.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд
Між Приватним підприємством «Ярослав»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»(Покупець) був укладений Договір поставки №4600031092 від 15.06.2010р. (надалі-Договір).
Відповідно п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставляти Товари по цінах і в асортименті вказаними в Специфікації, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих Покупцем та підтверджених Постачальником Замовлень, а Покупець зобов'язується приймати такі товари і оплачувати.
Відповідно до п.4.1. Договору, Постачальник здійснює поставку на умовах DDP -до місця призначення, вказаного в Замовлені (правил -«ІНКОТЕРМС»в редакції 2000р.), тобто Постачальник зобов'язується прийняти від Покупця Замовлення на поставку Товару і здійснити її своїми силами і за свій рахунок на адресу і в строк вказані в такому Замовлені.
Згідно п.4.2.Договору, право власності, ризик випадкової загибелі і випадкового пошкодження Товару, переходить до Покупця у момент підписання Сторонами накладної, яка засвідчує момент приймання товарів Покупцем в місці поставки. Товар поставляється і передається у власність Покупцеві вільний від будь-яких зобов'язань і обтяжень перед третіми особами.
Як вбачається з п.4.3. Договору, товар поставляється разом з транспортною накладною, а також зі всією товаросупровідною документацією, яка надається в оригіналах, або належним чином засвідчених копіях.
Відповідно до п.6.1. Договору, підставою для здійснення Покупцем оплати поставленого Товару, є повне виконання Постачальником своїх зобов'язань за Договором. При наданні Постачальником, належним чином оформлених накладних, Покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу в терміни, узгоджені Сторонами в Додатку № 2, і в розмірі, який розраховується за формулою:
? = Рпз -Рпдз, де
? - розмір поточної оплати Постачальнику за поставлений товар;
Рпз -розмір поточної заборгованості за поставлений товар, строк оплати по якому настав;
Рпдз -розмір постійно діючої заборгованості Покупця, що погоджена Сторонами в Додатку № 2 до Договору.
Як вбачається з Додатку № 2 до Договору № 4600031092 від 15.06.2010р. термін оплати товару -60 календарних днів.
Відповідно до п.п.8.14. Договору (в редакції Протоколу розбіжностей до Договору поставки № 4600031092 від 15.06.2010р.) у випадку несвоєчасного або неповного перерахування Покупцем грошових коштів Постачальнику за поставлений товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування пені, від заборгованої суми за кожен день прострочення.
Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до «___»__________ 20___року. Договір вважається пролонгованим на один календарний рік, якщо жодна із Сторін не попередила іншу Сторону про припинення його дії за один календарний місяць до закінчення зазначеного терміну. (п. 9.1.Договору.)
Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 474 377,05 грн.
Відповідач, відповідно до банківських виписок, які містяться в матеріалах справи оплатив поставлений товар частково, а саме на суму 44 056,14 грн. та відповідно до зворотних накладних повернув товару на суму 287 283, 51 грн.
Таким чином, судом встановлено, що Відповідач не сплатив поставку продукції, на суму 143037,40 грн.
31.08.2010р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією про сплату заборгованості, яку Відповідач отримав 02.09.2010р., (дата на штампі поштового відділення 03.09.2010р.), про що свідчить відмітка про вручення, яка міститься на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Проте, Відповідач заборгованість за поставлений товар не оплатив, відповіді на претензію не надав.
За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи. Крім того, доказами належного повідомленні Відповідача про час та місце судового засідання є наданий Відповідачем через канцелярію суду відзив на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.
Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.
В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №4600031092 від 15.06.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 474 377,05 грн.
Відповідач, відповідно до банківських виписок, які містяться в матеріалах справи оплатив поставлений товар частково, а саме на суму 44 056,14 грн. та відповідно до зворотних накладних повернув товару на суму 287 283, 51 грн.
Таким чином, судом встановлено, що Відповідач не сплатив поставку продукції, на суму 143037,40 грн.
31.08.2010р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією про сплату заборгованості, яку Відповідач отримав 02.10.2010р., (дата на штампі поштового відділення 03.09.2010р.), про що свідчить відмітка про вручення, яка міститься на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Проте, Відповідач заборгованість за поставлений товар не оплатив, відповіді на претензію не надав.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену продукцію та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумі 143 037,40 грн.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п 8.14 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей до Договору поставки № 4600031092 від 15.06.2010р.), вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 5025,13 грн. за період з 17.08.2010р. по 06.10.2010р.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційні нарахування.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з 17.08.2010р. по 06.10.2010р., не перевищує відповідний розмір, що може бути нарахований з моменту прострочення до 06.10.2010р., а отже -підлягає стягненню у сумі 972,59 грн.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з моменту прострочення, встановив:
- що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 81,51 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 81,51 грн.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Ярослав», ідентифікаційний код 21635240 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м.Київ, ідентифікаційний код 36387249 про стягнення 149 116,63 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м.Київ, ідентифікаційний код 36387249 на користь Приватного підприємства «Ярослав», м.Київ ідентифікаційний код 21635240 основну суму боргу у розмірі 143 037,40 грн., пеню у розмірі 5025,13 грн., 3% річних у розмірі 972,59 грн., інфляційні нарахування у розмірі -81,51 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м.Київ, ідентифікаційний код 36387249 на користь Приватного підприємства «Ярослав», м.Київ ідентифікаційний код 21635240 компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 1491,16 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 90,69 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 11.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписаний 16.11.2010р.
Суддя Н.І. Ягічева