ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/61222.11.10
За позовомПриватного підприємства "Путь 2000"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "М енд С форвардінг Ко"
простягнення 299 113,49 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Коновалова А.Ю.
від відповідача:не з'явився
Приватне підприємство "Путь 2000" (надалі -"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М енд С форвардінг Ко" (надалі -"Товариство") про стягнення 299 113,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані ти, що на виконання умов договору перевезення вантажів по території України №387 від 10.09.2009 р. позивач надав послуги по перевезенню вантажів, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 278 974,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 17 063,40 грн., суми індексу інфляції у розмірі 60,25 грн. та 3% річних у розмірі 3 015,84 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.11.2010 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю, подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу та грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №11810920 від 08.11.2010 р., отримане відповідачем 11.11.2010 р.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 02092, м. Київ, вул. Довбуша, 37, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №32305728 від 22.10.2010 р.
Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2010 р. заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти відповідача.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
10.09.2009 р. між Підприємством (перевізник) та Товариством (замовник) укладено договір перевезення вантажів по території України №387 (надалі -"Договір").
Згідно із п.п. 1.1 Договору перевізник за плату здійснює перевезення довіреного йому замовником вантажу в пункт призначення, зазначений замовником у разовому договорі-заявці, та видає його особі, уповноваженій замовником на одержання вантажу та вказаній у супровідних документах.
Відповідно до п. 2.1 Договору перевезення здійснюється перевізником у відповідності із умовами заявки, що надається замовником у формі, яка наведена в додатку 1 до договору, та підписується уповноваженими представниками сторін при обов'язковій наявності печатки замовника та перевізника. В заявці обумовлюється кількість та вид вантажу, маршрут перевезення, вантажовідправник, вантажоотримувач, дата та місце подачі автотранспорту, час перевезення, особливі інструкції та інші дані, необхідні для перевезення вантажу. Сторони признають юридичну силу заявки на перевезення, переданої факсимільним зв'язком до отримання її оригіналу. Оригінал заявки повинен бути переданий перевізником замовнику у термін, що не перевищує 5 (п'ять) робочих днів.
Положеннями п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору вартість кожного окремого перевезення вантажу узгоджується в заявці. Сумою договору є загальна сума вартості всіх перевезень, здійснених на протязі дії даного договору. Замовник здійснює оплату перевізнику за виконані послуги на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника у термін 26 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних послуг. Послуга вважається виконаною, якщо сторони підписали акт приймання -передачі виконаних послуг. Замовник підписує акт приймання -передачі виконаних послуг виключно після здійснення перевезення та отримання оригіналів належним чином оформлених документів.
Додатковою угодою №1 від 08.02.2010 р. до Договору (надалі -"Додаткова угода") сторонами погоджено, що у період з 01.02.2010 р. по 30.04.2010 р. строк оплати наданих перевізником послуг станове 36 банківських днів, з 01.05.2010 р. -26 банківських днів.
Пунктами 8.3, 8.5 Договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2009 р. Якщо жодна з сторін, на протязі 30 діб до моменту закінчення дії договорі, не сповістить у письмовій формі іншу сторону про наміри розірвати договір, то договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік.
На підставі Договору у період з 19.12.2009 р. по 29.04.2010 р. між сторонами було укладено 86 заявок на надання транспортних послуг по Києву та території України (надалі -"Заявки"), відповідно до яких позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажів по території України.
Положеннями Заявок сторонами було погоджено вартість послуг по перевезенню вантажів та терміни їх виконання.
На виконання умов Договору та Заявок у період з грудня 2009 року по квітень 2010 року позивач надав, а відповідач прийняв транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 278 974,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг по перевезенню вантажів, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 278 974,00 грн.
Договір є договором транспортного експедирування, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Матеріалами справи (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг)) підтверджується надання позивачем на підставі Договору та Заявок послуг по перевезенню вантажів та прийняття їх відповідачем. Надання таких послуг також підтверджується товарно-транспортними накладними.
Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Загальна вартість наданих послуг по перевезенню вантажу погоджена сторонами в Заявках і актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) у розмірі 278 974,00 грн.
Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов Договору та Заявок розрахунок за надані послуги по перевезенню вантажів проводяться відповідачем на протязі 26 банківських днів, а у період з 01.02.2010 р. по 30.04.2010 р. -36 банківських днів, з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних послуг.
Суд відзначає, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які містять посилання на рахунки-фактури підписанні повноважним представником та скріплені печаткою відповідача, а будь-яких претензій щодо здійснених перевезень вантажів (наданих послуг) відповідачем не заявлялося.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, Заявок та Договору відповідач був зобов'язаний розраховуватися за надані позивачем послуги по перевезенню вантажів на протязі 26-ти банківських днів, а у період з 01.02.2010 р. по 30.04.2010 р. -36-ти банківських днів, з моменту підписання кожного акту здачі-приймання робіт (наданих послуг).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 278 974,00 грн. на підставі Договору та Заявок за надані послуги по перевезенню вантажів. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 278 974,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 17 063,40 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до п. 5.2.2 Договору замовник несе відповідальність за необґрунтовану відмову в оплаті і несвоєчасній оплаті рахунків перевізникові в вигляді неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
Суд відзначає, що визначений п. 4.4 Договору порядок сплати штрафних санкцій не застосовується до визначеної п. 5.2.2 Договору відповідальності (оскільки застосовується, виключно, до сплати штрафних санкцій, передбачених п. 5.3 Договору)
Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення по оплаті кожного акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) окремо, нарахованої у передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період та з урахуванням днів з яких відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання (26 банківських днів з моменту підписання кожного з актів, а у період з 01.02.2010 р. по 30.04.2010 р. -36 банківських днів).
Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком пені, а тому вимога позивача про стягнення пені у розмірі 17 063,40 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми індексу інфляції у розмірі 60,25 грн., нарахованих за прострочення по оплаті наданих послуг згідно актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000252 від 22.12.2009 р. та №ОУ-0000305 від 30.01.2010 р. окремо за період з лютого по березень 2010 року та 3% річних у розмірі 3 015,84 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 02.02.2010 р. по 10.10.2010 р.
Здійснивши перерахунок, суд вважає за можливе задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції у розмірі 60,25 грн. та 3% річних у розмірі 3 015,84 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 278 974,00 грн., пені у розмірі 17 063,40 грн., суми індексу інфляції у розмірі 60,25 грн. та 3% річних у розмірі 3 015,84 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного підприємства "Путь 2000" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М енд С форвардінг Ко" (02092, м. Київ, вул. Довбуша, 37; ідентифікаційний код 32305728) на користь Приватного підприємства "Путь 2000" (61135, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 69/42; ідентифікаційний код 36035860) борг у розмірі 278 974 (двісті сімдесят вісім тисяч девітсот сімдесят чотири) грн. 00 коп., пеню у розмірі 17 063 (сімнадцять тисяч шістдесят три) грн. 40 коп., суму індексу інфляції у розмірі 60 (шістдесят) грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 3 015 (три тисячі п'ятнадцять) грн. 84 коп., державне мито у розмірі 2 991 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -23.11.2010 р.