Справа № 138/2310/24
Провадження №:2-а/138/1/25
09.01.2024 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в особі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 від 29.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладено штраф у сумі 34000,00 грн. Зі змісту постанови слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він перебуваючи на посаді старости с.Озаринці та будучи відповідальною особою за ведення військового обліку у вказаному вище старостинському окрузі всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», аб.7 ч.1 ст.21 та аб.6 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п.7 п.24, п.34, п.47 Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», п.12 порядку проведення призиву громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, як відповідальна за військовий облік посадова особа, допустила порушення у виконанні своїх обов'язків щодо порядку ведення військового обліку у АДРЕСА_1 , порушення законів України та інших нормативно - правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період, а саме не виконав вимоги розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 - розпорядження №252 від 03.07.2024, розпорядження №435 від 01.07.2023, розпорядження №348 від 13.06.2023, розпорядження №186 від 11.04.2023, розпорядження №199 від 02.05.2023, розпорядження №266 від 31.05.2023, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. З даною постановою ОСОБА_1 не погоджується, оскільки вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує його права і не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, так як не наділений повноваження щодо оповіщення громадян на вимогу ТЦК та СП.
Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складену відносно нього та закрити провадження у справі.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.08.2024 було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано у відповідача матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.09.2024 витребувано у Могилів-Подільської РДА інформацію щодо уповноваження позивача на ведення військового обліку в межах старостинського округу та на оповіщення військовозобов'язаних.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.10.2024 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 інформація про вручення позивачу вимог про оповіщення військовозобов'язаних.
Представник позивача належним чином повідомлена про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала.
Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався. Будь-яких заяв, клопотань та заперечень суду не подав. Вимоги ухвали суду від 12.08.2024 про витребування матеріалів адміністративної справи, а також ухвали суду від 14.10.2024 про витребування доказів не виконав, про причин не виконання ухвали суду не повідомив. Зважаючи на викладене суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі, зокрема, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Так, 23.07.2024 старшим офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, зі змісту якого слідує, що до старости с.Озаринці ОСОБА_1 надходили розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме №252 від 03.07.2024, №435 від 01.07.2023, №348, від 13.06.2023, №186 від 11.04.2023, 199 від 02.05.2023, №266 від 31.05.2023. Станом на 18.07.2024 позивач не виконав вимоги даних розпоряджень. Таким чином, ОСОБА_1 в особливий період, як відповідальна за військовий облік посадова особа, допустив порушення у виконанні своїх обов'язків порядку ведення військового обліку у с.Озаринці Могилів-Подільського району Вінницької області, порушення законів України та інших нормативно-правових актів з приводу мобілізаційної підготовки та мобілізації, чин вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Копію протоколу позивач отримав особисто під підпис 23.07.2024.
29.0.2024 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 свої письмові пояснення, в яких заперечив, щодо винесення відносно нього постанови про накладення адміністративного правопорушення у зв'язку з тим, зокрема, що строк притягнення його до відповідальності вже минув, а також тому, що відповідно до посадових інструкцій він не наділений повноваженнями щодо оповіщення громадян на вимогу відповідних ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення.
Постановою №476 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 29.09.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 34000,00 грн. У постанові встановлені ті ж самі обставини, що і в протоколі про адміністративне правопорушення.
Не погодившись із правомірністю постанови у справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду із позовом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені у відповідності до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, м.Києва та м.Севастополя (ч.7 ст.1 Закону №2232-XII).
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Верховною Радою України від 03.03.2022 № 2105-IX оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оборону України», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують, зокрема, організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою, територіальною обороною та цивільним захистом; проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період; здійснення інших повноважень у галузі оборонної роботи, передбачених законами.
Також, абзацом 11 статті 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що виконавчі органи сільських, селищних рад організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності покладається на відповідних керівників.
Як слідує з ч.1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до ч.1-3, ст.54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу. Староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради. Порядок організації роботи старости визначається цим Законом та іншими законами України, а також Положенням про старосту.
Згідно п.13 ч.5 вказаної вище статті староста здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та іншими законами України.
В матеріалах справи також наявна посадова інструкція старост сіл затверджена рішенням №528 Могилів-Подільської міської радив від 08.06.2022, зі змісту якої слідує, що староста є посадовою особою місцевого самоврядування, який перебуває у складі Могилів-Подільської міської ради. Староста є членом виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради і працює в ньому на постійній основі.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі також - Порядок).
Пунктом 32 Порядку передбачено, що у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:
відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття;
у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вимог законодавства;
забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Відповідно до положень п.34 Порядку з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття.
Згідно з п.47 Порядку у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Отже, вказаними нормами передбачений обов'язок органів місцевого самоврядування у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснювати оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та забезпечувати здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Слід також зазначити, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 у справі №560/751/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Так, у своєму позові підставою для скасування оскаржуваної постанови позивач зазначає те, зокрема, що він як староста села не наділений повноваженням здійснювати оповіщення військовозобов'язаних.
Разом з тим, аналізуючи вказані вище норми, суд не може погодитись із таким твердженням позивача, оскільки він як посадова особа органу місцевого самоврядування, а також член виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради, наділений повноваженням на оповіщення військовозобов'язаних. Більш того, на нього покладено обов'язок у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснювати оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та забезпечувати здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, факт отримання відповідних розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ним не заперечувався та навпаки про таку обставину він зазначав особисто у своїх поясненнях.
Зважаючи на викладені вище норми та аналізуючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач свідомо відмовився від обов'язку на оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
На підставі викладеного, суд не може вважати, що була відсутня подія правопорушення та що у діях позивача відсутній склад такого правопорушення, а тому слід вважати, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону та суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення позовних вимог і скасування оскаржуваної постанови не вбачає.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
На підставі викладеного вище та керуючись Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про оборону України», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 9, 210-1, 235, 247, 280 КУпАП та керуючись ст.73-77,90,241-246, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанову №476 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 29.09.2024 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного штрафу в розмірі 34000,00 гривень - залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя: Т.Б.Київська