Справа № 138/3039/24
Провадження №:2-а/138/3/25
09.01.2024 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в особі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 від 27.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладено штраф у сумі 17000,00 грн. Зі змісту постанови слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він відмовився від проходження медичного огляду за направленням. Вказану постанову вважає протиправною та такою, що винесено з порушенням норм процесуального та адміністративного права, а тому вона підлягає скасуванню, оскільки 27.09.2024 відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, однак обставини зазначені у протоколі не відповідають дійсності, а сам протокол складено в порушення вимог КУпАП. Позивач зазначає, що він є працівником ТОВ «Нова пошта» з 28.11.2018 по теперішній час (станом на день звернення до суду). Так, він дійсно 27.09.2024 близько 14 год. 00 хв. вийшов з роботи для того, щоб доставити посилку клієнту. Повертаючись на роботу, на вулиці до нього підійшли два працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 та один поліцейський, які представились та попросили надати військово-облікові документи. На вказану пропозицію позивач надав свій військовий квиток, витяг з Резерв+ та витяг з ЦНАП про оновлення своїх військово-облікових даних, а також надав довідку з місця роботи, яка адресована ІНФОРМАЦІЯ_4 , із зазначенням того, що ТОВ «Нова пошта» готує та буде подавати до Міністерства інфраструктури України список працівників на бронювання. Перевіривши зазначені документи, його було запрошено до ТЦК та СП для уточнення даних. Прибувши до місця призначення, йому почали пропонувати пройти військово-лікарську комісію. Направлення на проходження ВЛК не вручалось йому. Позивач повідомив, що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому просив надати йому направлення на проходження ВЛК саме за місцем його військового обліку, однак йому у цьому відмовили та почила складати якісь документи. Після чого йому було зачитано протокол про адміністративне правопорушення та одразу постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вручивши їх копії відпустили. Позивачу не було відомо, що відносно нього складається протокол та розглядається адміністративна справа, йому не було роз'яснено його прав, не надано змоги скористатись правовою допомогою, а також не роз'яснено зміст адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складену відносно нього та закрити провадження у справі.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21.10.2024 було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано у відповідача матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
08.01.2025 до суду надійшов відзив на позов в якому відповідач заперечував проти задоволення позову. Також зазначив, що постанова є законною, а відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку визначеному КУпАП та прийняв рішення, яке відповідає вимог Закону. Крім того, до відзиву долучив витребувані судом документи.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі, зокрема, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Так, 27.09.2024 офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол №525 про адміністративне правопорушення, зі змісту якого слідує, що 27.09.2024 о 17 год. 40 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме відмовився від проходження медичного огляду за направленням від ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8). Також ОСОБА_1 поставив свій підпис у протоколі, про те, йому роз'яснено зміст ст.63 Конституції України, а також права та обов'язки передбачені ст.268 КУпАП та повідомлено йому про дату, час та місце розгляду протоколу. Крім того, ОСОБА_1 власноруч написав пояснення у яких зазначив, зокрема, що відмовляється проходити мед комісію.
Постановою №525 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 27.09.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 17000,00 грн. Постановою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 27.09.2024 тим самим порушив вимоги ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до наданого позивачем витягу з Резерв + сформованого 07.09.2024 позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , категорія обліку військовозобов'язаний, відомості про наявність у нього відстрочки або бронювання відсутні. Аналогічного відомості містять у наданому до суду витягу №291481-07062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Також в матеріалах справи наявна копія повістки №Б/193915 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 27.09.2024 о 16 год. 30 хв. з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікових документа, а також направлення на ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до акту про відмову проходження ВЛК від 27.09.2024 ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК про причині того, що він очікує на бронювання та немає часу.
Крім того, згідно корінця попередження про кримінальну відповідальність позивач 27.09.2024 був попереджений про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Верховною Радою України від 03.03.2022 № 2105-IX оголошено загальну мобілізацію.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції чинній на момент винесення постанови) громадяни України для виконання обов'язків, пов'язаних із взяттям на військовий облік, направленням, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються центрами рекрутингу, центрами надання адміністративних послуг, центрами зайнятості, відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідними підрозділами розвідувальних органів України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов'язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров'я, із збереженням за такими громадянами місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Слід також зазначити, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 у справі №560/751/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Зважаючи на викладені вище норми та аналізуючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач свідомо відмовився від проходження медичної комісії за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Києві для визначення призначення на особливий період, про що особисто написав своє пояснення. Крім того, у протоколі наявний його особистий підпис про ознайомлення зі змістом ст.63 Конституції України, з правами та обов'язками передбаченими ст.268 КУпАП, а також про дату та час розгляду адміністративної справи.
На підставі викладеного, суд не може вважати, що була відсутня подія правопорушення та що у діях позивача відсутній склад такого правопорушення, а тому слід вважати, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону та суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення позовних вимог і скасування оскаржуваної постанови не вбачає.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.21 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 9, 210-1, 235, 247, 280 КУпАП та керуючись ст.73-77,90,241-246, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанову №525 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 27.09.2024 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного штрафу в розмірі 17000,00 гривень - залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя: Т.Б.Київська