ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/47016.11.10
За позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Кремінь»
До Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
Про стягнення 2 227, 00 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: Подзігура Р.І. -предст. (дов. у справі);
Від відповідача: не з'явились ;
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 2 227,00 грн. в порядку регресу та судових витрат.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2010 порушено провадження у справі №47/470, розгляд якої призначено на 26.10.2010.
Ухвалою від 26.10.2010, у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 16.11.2010.
Представник позивача в судове засідання 16.11.2010 з»явився. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №1000385-04-01-06 від 25.10.2006, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 2 227,00 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Відповідач в судові засідання своїх представників не направив. Вимог суду викладених в ухвалах суду від 07.10.2010 та від 26.10.2010 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 26.10.2010 та 16.11.2010 був повідомлений належним чином .
З метою уникнення затягування строку розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу у відповідності з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 16.11.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
25.10.2006 між позивачем -ЗАТ СК «Кремінь» як страховиком, та ОСОБА_2 як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, №1000385-04-01-06, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки Chevrolet Aveo SF69Y, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/1257884 від 01.06.2007, між відповідачем ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(зміна назви -на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»), як страховиком та гр. ОСОБА_1, як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 01.06.2007 по 31.05.2008, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 25 500,00 грн., франшиза 0,00 грн., забезпечений транспортний засіб -автомобіль марки Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2.
Згідно з Довідкою ВДАІ МВС України у Донецькій області, 11.09.2007 на вул. Університетській в м. Донецьку сталася ДТП за участю транспортного засобу Chevrolet Aveo SF69Y, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 під його керуванням та транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить гр. ОСОБА_1 під його керуванням.
Відповідно до Постанови Куйбишевського районного суду м. Донецька від 08.10.2007 у справі № 3-12068/07, гр. ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до Звіту про оцінку розміру збитків спричинених пошкодженням транспортного засобу №02-15/09 від 15.09.2007, складеного спеціалістом ОСОБА_3, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки Chevrolet Aveo SF69Y, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 2 227,00 грн.
Відповідно до страхового акту №1000385-04-01-06/1/01/07 від 01.10.2007, та розрахунку розміру страхового відшкодування, пошкодження транспортного засобу Chevrolet Aveo SF69Y, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яке сталося 11.09.2007 на вул. Університетській в м. Донецьку за участю застрахованого автомобіля, що належить гр. ОСОБА_2, під його керуванням та транспортного Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить гр. ОСОБА_1 під його керуванням визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 2 227,00 грн., які виплачені страхувальнику згідно видаткового касового ордеру № 557 від 02.10.2007.
18.08.2008 позивач на адресу відповідача надіслав претензію з вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу.
Відповідно до відповіді відповідача від 05.09.2008 № 1860 ЗАТ АСК «Інго Україна»відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, на виконання умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №1000385-04-01-06 від 25.10.2006, перерахував на користь гр. ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 2 227,00 грн., оскільки згідно довідки ВДАІ МВС України у Донецькій області, 11.09.2007 на вул. Університетській в м. Донецьку сталася ДТП за участю транспортного засобу Chevrolet Aveo SF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 під його керуванням та транспортного засобу Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_2, що належить гр. ОСОБА_1 під його керуванням, внаслідок чого відбулось пошкодження автомобіля Chevrolet Aveo SF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та відповідно до страхового акту №1000385-04-01-06/1/01/07 від 01.10.2007, позивачем дану подію визнано страховим випадком.
Також, враховуючи те, що відповідно до постанови Куйбишевського районного суду м. Донецька від 08.10.2007 у справі 3-12068/07, водія ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в обсязі 25 500,00 грн. у відповідача, визнано винним у правопорушенні, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 2 227,00 грн. в порядку регресу суми є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути в порядку регресу з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(код ЄДРПОУ 16285602, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Воровського, 33) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Кремень»(код ЄДРПОУ 24559002, місцезнаходження: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 89, кімн. 217) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 00 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання
апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р.Станік
дата складання повного тексту рішення:22.11.2010