09 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/2365/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Головко О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024р. у справі №160/2365/24
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Військової частини НОМЕР_1 зобов'язання вчинити певні дії,-
25.01.2024р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії / а.с. 1-7/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024р. у справі №160/2365/24 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви /а.с. 36/.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від 31.01.2024р. позивачем було усуненно недоліки, і ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2024р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/2365/24 та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження /а.с. 48/.
Позивач, посилаючись у позові на те, що проходив військову службу у складі військової частині НОМЕР_1 та з 31.01.2023р. по 01.02.2023р. був задіяний в охороні бойової техніки в зоні бойових дій неподалік м. Бахмут. У цей період попав під артилерійський обстріл з боку противника по місцю розташування та отримав травми. Після отримання травми було проведено розслідування, проте не було складено довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). За його рапортом у військовій частині проведено службове розслідування щодо встановлення факту та обставин отримання поранення ним, за результатами, якого складено акт службового розслідування та наказ про результати проведення службового розслідування №7573 від 27.09.2023р. і фактів поранення 31.01.2023р., які пов'язані з виконанням військової служби і захистом Батьківщини не встановлено. Вважаючи висновки відповідача, викладені в Акті службового розслідування та Наказі командира військової частини НОМЕР_1 № 7573 від 27.09.2023р. такими, що частково не відповідають дійсності та є незаконними, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024р. у справі №160/2365/24 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано Наказ командира військової частини НОМЕР_1 №7573 від 27.09.2023р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (Суддя - Маковська О.В. ) /а.с. 73-78/.
Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 18.10.2024р. за допомогою системи «Електронний суд» подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 21.10.2024р. / а.с. 83-86/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024р. у справі №160/2365/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Днпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024р. у справі №160/2365/24 і з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/2365/24 /а.с. 92/ та апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження призначено з 26.11.2024р. /а.с. 93/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строк було повідомлено учасників справи /а.с. 94, 95/.
Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції від 24.09.2024р. у даній справі в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
07.11.2024р. до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга відповідача у справі, у якій посилаючись на те, що судом винесено необґрунтоване рішення, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального права, відповідно просив скасувати рішення суду першої інстанції від 24.09.2024р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі /а.с. 96-101/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024р. у справі №160/2365/24 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024р. у даній справі залишено без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: - надати суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження за зазначенням причини пропуску цього строку та надати докази дати отримання оскаржуваного рішення; - надати суду апеляційної інстанції клопотання із доказами можливості сплати після відстрочення або документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,8грн. /а.с. 106-107/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024р. у справі №160/2365/24 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024р. у справі №160/2365/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 110/.
26.12.2024р. Військовою частиною НОМЕР_1 було повторно подано за допомогою поштового зв'язку безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, та яку було зареєстровано судом апеляційної інстанції 03.01.2025р. і передано судді - доповідачу 06.12.2024р. /а.с. 113-123/
У зв'язку з тим, що судді Чепурнов Д.В. та Сафронова С.В., які входять до складу колегії суддів, що розглядають справу №160/2365/24, перебувають у відпустці, здійснено заміну складу колегії суддів у судовій справі №160/2365/24 відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу у справі №160/2365/24 від 08.01.2025р. визначено склад колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя Коршун А.О., судді - Білак С.В., Головко О.В.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025р. у справі №160/2365/24 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024р. у справі №160/2365/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у цій справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 позивач у справі, з 27.04.2021р. проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.12.2022р. №369, солдат ОСОБА_1 , радіотелефоніст 2 реактивного артилерійського взводу 2 реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи залучений до районів виконання бойових (спеціальних) завдань у складі Об?єднаного Стратегічного Угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій, Луганській та Харківській областях з 06.12.2022.
У період з 16.02.2023р. по 03.03.2023р. проходив лікування на стаціонарі у КНП «Криворізька міська лікарня №10» та встановлено діагноз: пошкодження (розрив) медіального меніска лівого колінного суглобу. ПФХ. Больовий синдром. Порушення функцій опори та ходьби. Проведено оперативне втручання /а.с. 11/.
01.07.2023р. відповідно до медичного висновку ТОВ «Центр слуху» встановлено діагноз: двобічна сенсоневральна приглухуватість IV ступеню.
20.06.2023р. військово - лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), проведено медичний огляд ОСОБА_1 та встановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, порання, контузії, каліцтва):
«Наслідки після закритої травми (01.2023): лівого колінного суглоба з розривом передньої хрестоподібної зв?язки, медіального меніску лівого колінного суглоба, лікованого оперативно (20.02.2023) - артроскопія лівого колінного суглобу, парціальна резекція медіального меніску, пластика передньої хрестоподібної зв?язки, у вигляді зміцнілих після операційних рубців шкіри, нестійкої комбінованої контрактури лівого колінного суглоба, з помірним порушенням функцій хребта та лівого колінного суглобу. Травма, ТАК, пов?язана з проходженням військової служби. Довідка про травму не надавалася. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370 травма легкого ступеню. Вертеброгенна люмбалгія з стійким больовим синдромом на тлі остеохондрозу гриж L5- S1 5,5 мм. Рубцеві зміни барабанної перетинки зліва, як залишкові явища акубаротравми. Захворювання ТАК, пов?язане з проходженням військової служби. На підставі статей 61Б, 23Б графи ІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби.
Непридатний до служби у ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах.
Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах» /а.с. 15/.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААГ №006161, видана Міжрайонним правобережним МСЕК №1 - встановлено 3 група інвалідності, причина - травма, пов'язана з проходженням військової служби /а.с. 20/.
Також судом встановлено, що на підставі рапорту позивача від 30.08.2023р. наказом командира військової частини НОМЕР_1 призначено службове розслідування по факту встановлення обставин отримання поранення військовослужбовцем військової частини.
За результатами службового розслідування у військовій частині НОМЕР_1 складено акт службового розслідування /а.с. 26-31/, з якого вбачається, що : « Відповідно до вимог ст.85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017р. №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017р. за №1503/31371, наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 16.03.2022р. №12/2 «Про призначення службового розслідування щодо травмування» було проведено службове розслідування, щодо повідомлення солдата ОСОБА_1 , який проходив службу в РеАДн, про отримання ним травм, каліцтва під час бойових дій, та зазначено про те, що факт отримання солдатом ОСОБА_1 травми (поранення, контузії, каліцтва) 31.01.2023 під час виконання обов'язків військової служби в районі проведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей під час захисту Батьківщини не знайшов свого підтвердження /26-31/.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №7573 від 27.09.2023р. «Про результати проведення службового розслідування», з метою запобігання подібним випадкам у подальшому, наказано:
« 1. Службове розслідування вважати завершеним.
2. Факт отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) солдатом ОСОБА_1 31 січня 2023року під час виконання обов'язків військової служби в районі проведення бойових дій на території Донецької та луганської областей під час захисту Батьківщини вважати таким, що не знайшов свого підтвердження» /а.с. 33-34/.
Позивач, не погодившись з проведеним службовим розслідуванням та прийнятим наказом, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Згідно ст. 13 Статуту військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
В свою чергу, сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний Статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі Дисциплінарний Статут Збройних Сил України).
Згідно ст. 1 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Статтею 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Відповідно ст. 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Згідно ч.1 ст. 85 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Наказом Міністра оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок №608).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Згідно до п.1 розділу II Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов'язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Відповідно до абз.15 п.1 розділу 11 Порядку № 608 службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб, відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
В ході проведення службового розслідування установлено, що солдатом ОСОБА_1 здійснювалась охорона військової техніки поблизу с. Майське в період 31.01.2023р..
Відповідно до акту: відсутня інформації у журналі ведення бойових дій про санітарні травми солдата ОСОБА_2 за січень-лютий 2023 року, також встановлено відсутність отримання травм солдатом ОСОБА_2 у січні-лютому 2023 року за даними Книги обліку осіб, які отримали травматичне пошкодження з втратою працездатності.
Також в акті службового розслідування є посилання на письмові пояснення солдата ОСОБА_3 , який у своєму письмовому поясненні повідомив: «у січні 2023р. він проходив службу в реактивному артилерійському дивізіоні та знаходився згідно бойового розпорядження у Донецькій області у с. Майське.
З його слів, він разом з солдатом ОСОБА_4 здійснював охорону військової техніки, а саме за селищем Майське згідно усного наказу командира.
У вечірній час, коли вони чергували, неподалік від них відпрацювала БМ-21 іншої частин, після чого поїхали.
Через деякий час почався обстріл артилерії у напрямку того місця, звідки працював БМ-21, приблизно 400-500 метрів до місця їх чергування. Коли їх змінював солдат ОСОБА_5 , то солдат ОСОБА_2 скаржився на біль у лівому коліні та попереку. Коли вони йшли із чергування, то солдат ОСОБА_2 накульгував на ліву ногу, а солдат ОСОБА_3 допоміг йому дійти до місця мешкання».
В той же час в акті службового розслідування є посилання на медичні документи, зокрема на те, що з 16.02.2023р. по 03.03.2023р. проходив лікування в КНП «Криворізька міська лікарня №10» де встановлено діагноз: пошкодження (розрив) медіального меніска лівого колінного суглобу. ПФХ. Больовий синдром. Порушення функцій опори та ходьби. Проведено оперативне втручання, де відсутні посилання на отримання травм.
Проте, у виписному епікризі КНП «Криворізька міська лікарня №10» зазначено про загострення захворювання після стрибку з висоти під час обстрілу. Травма під час виконання військових обов'язків. Травма пов'язана із захистом Батьківщини.
В той же час, всі подальші медичні документи містили висновок про отримані травми пов'язані з проходженням військової служби, які не були долучені до матеріалів службового розслідування.
Відповідно п.п.1, 2 розділу ІV «Повноваження осіб під час службового розслідування» Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
-дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
-виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
-розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
Особи, які проводять службове розслідування, мають право:
-запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);
-отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);
-з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування;
-за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді;
-ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування;
-отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України;
-проводити огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за результатами якого складати акт огляду.
Зважаючи на пояснення ОСОБА_3 та наявні в матеріалах справи медичні документи, в яких міститься інформація про наслідки травми (які існували до закінчення службового розслідування), зокрема довідка ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 20.06.2023р., відповідачем проведено службове розслідування не в повній мірі.
Оскільки, відповідачем, з метою встановлення об'єктивної істини, з'ясування характеру травми позивача та причин, які призвели до цього, не направлялися запити до медичних закладів та не витребовувалися жодні пояснення від них, лише обмежився проведенням опитування та дослідження двох медичних документів, які були в наявності.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, про протиправну бездіяльність відповідача, яка виразилась у не всебічному та неповному дослідженні обставин справи та прийняв обґрунтоване рішення про скасування
наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2023р. про результати службового розслідування щодо травмування солдата ОСОБА_1 .
Щодо позовної вимоги про скасування Акту службового розслідування щодо травмування солдата ОСОБА_1 колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що висновки акту службового розслідування, а ні сам акт розслідування, в розумінні ч. 1 ст. 19 КАС України, не можуть бути предметом оскарження в рамках адміністративного судочинства, так як за своєю суттю вони не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються права, свободи чи інтереси. Натомість, таким рішенням суб'єкта владних повноважень, у спірних правовідносинах, є рішення (наказ).
Щодо вимоги позивача про визнання травми, як такою, що пов'язані із захистом Батьківщини, колегія суддів вважає зазначити наступне.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020р. у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, зокрема періоду його виникнення, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями ВЛК та інших спеціалізованих експертних установ, у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку, досліджувати медичну документацію, визначенні діагнози та їх причинно-наслідковий зв'язок.
З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 24.09.2024р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024р. у справі №160/2365/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 09.01.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Білак
суддя О.В. Головко