Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 січня 2025 р. №520/25720/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ 21910427) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 15 травня 2024 року за №204450013904 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити, ОСОБА_1 , пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 15.05.2024.
В обґрунтування позову зазначено, що поивачкою було подано всі необхідні документи для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 15 травня 2024 року за №204450013904 було відмовлено у призначенні пенсії, вказане рішення вважає протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року по справі відкрито спрощене провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що періоди які можливо зарахувати до розрахунку стажу у зонах: з 20.09.1986 по 15.02.1997 згідно записів з трудової книжки серії НОМЕР_2 або з 02.02.1987 по 23.01.1991 згідно довідки від 11.03.2011 № 213 та загалом період складатиме 10 років 4 місяці 25 днів, що дає право на зниження віку на 3 роки. Загальний страховий стаж Позивача складає16 років 11 місяців 26 днів. Відтак, за таких обставин, відмовлено в призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 31.08.2024 року звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та прийнято рішення від 15 травня 2024 року за №204450013904 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Підставою для відмови в призначенні пенсії в вказаному рішенні вказано, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 заявниця з 20.09.1986 по 15.02.1997 працювала в Дідковській СШ с. Дідковичі Коростенського району Житомирської області, яка відноситься до 4 зони, але для осіб, які постійно працювали (працюють) на території радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіонктивного забруднення. 3 огляду на вищенаведене, можливо врахувати лише період роботи особи в 4 зоні кількістю 10 років 4 місяці 25 днів, в тч, на 01.01,1993 - 6 років 3 місяці 11 лнів. Періоди які можливо зарахувати до розрахунку стажу у зонах: З 20.09.1986 по 15.02.1997 згідно записін з грудової книжки серії НОМЕР_3 або з 02.02.1987 по 23.01.1991 згідно довідки від 11.03.2011 № 213 та загалом період складатиме 10 років 4 місяці 25 днів, що дає право на зниження віку на 3 роки.
Загальний страховий стаж складає 16 років 11 місяців 26 днів.
Не погоджуючись із відмовою відповідача, вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, на 5 років особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок), затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Підпунктом 5 п. 2.1 цього Порядку передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Згідно з абзацом 7 пп. «ґ» п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону № 796-XII).
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статус громадянина, який постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р.
Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджує постійне проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р, який не обмежується лише довідкою, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Документами, що підтверджують статус громадян, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є відповідне посвідчення «громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р».
З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р».
Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року (справа № 344/9789/17), від 23 травня 2018 року (справа № 398/3509/16) від 08 червня 2022 року (справа №805/3752/18-а.
Як встановлено судом, позивач згідно з посвідченням виданого Харківською облдержадміністрацією 17.06.1993 серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 , є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорії 3) та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». (а.с. 15)
Отже під час видачі позивачу вказаного посвідчення уповноваженим органом перевірялись обставини праці останнього у зоні відчуження у 1986 році сукупно не менше 14 календарних днів.
Суд звертає увагу на те, що посвідчення позивача недійсним не визнавалось, його статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю не оспорюється, а тому у суду немає підстав ставити під сумнів законність отримання ОСОБА_1 посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорії 3), а відтак і ставити під сумнів обставину її праці у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів.
Крім того, судом враховано, що відповідно до довідки виданої Іванківським районним відділом Міграційної служби у м. Києві та Київській області від 04.01.2020 року згідно талонів архівної адресно - довідкової картотеки Іванківського Р ЦМУ ДМС у м. Києва та Київській області гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Васьковичі Коростенського району Житомирської області, була прописана за адресою: АДРЕСА_2 з 22.10.1985 р. по 21.01.1987 р. (а.с. 16)
Довідкою від 11.03.2011 року № 213 виданою Васьковицькою сільською радою підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно з 02.02.1987 року по 23.01.1991 року була зареєстрована, постійно і безвиїзно проживала в с.Васьковичі Коростенського району Житомирської області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів за №106 від 23.07.1991 року відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія 4. (а.с. 17)
Довідкою від 16.04 2018 року №123 виданої КП КВЖРЕП №1 підтверджено реєстрацію і проживання 3 09.04.1991 року по 23.12.1996 року в м. Коростень Житомирської області, яка відноситься до 3 зони (а.с. 18)
Відповідно до довідки від 01.12.1998 року за №819 виданої Виконавчим комітетом Поліської селищної ради Поліського району Київської області вказано, що позивачка проживала та прописана з 01.09.1984 року по 21.01.1987 року в зоні безумовного(обов?язкового) відселення населення. (а.с. 19)
Відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_5 з 20.09.1986 по 15.02.1997 року позивачка працювала в Дідковській СШ с. Дідковичі Коростенського району Житомирської області, яка відноситься до 4 зони. (а.с. 11-13).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особа, яка постійно проживала і працювала в зоні посиленого радіологічного контролю більше чотирьох років, оскільки позивач має посвідчення проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорії 3) серії НОМЕР_4 та інших підтверджуючих довідок.
Тобто вказані обставини та надані на їх підтвердження документи свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 15 травня 2024 року за №204450013904 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити, ОСОБА_1 , пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 15.05.2024, суд зазначає наступне.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Статтею 58 Закону №1058-VІІ визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією органів пенсійного фонду, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.08.2024 року про призначення пенсії згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ 21910427) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 15 травня 2024 року за №204450013904 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.08.2024 року про призначення пенсії згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати зі сплати судового збору, в частині задоволення позовних вимог, в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 09.01.2025 року.
Суддя Бідонько А.В.