Справа № 373/2198/24
Номер провадження 2/373/121/25
09 січня 2025 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді Свояка Д.В.,
розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Представник позивача Тараненко А.І. звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №622232575 від 04.09.2021 в розмірі 19065,30 грн; стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою укладено кредитний договір № 6222325775 у формі електронного документу, відповідно до умов якого їй надано кредит у розмірі 15990,00 грн шляхом переказу коштів на банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-6424 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальниця зобов'язалась повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, дія якого була продовжена відповідними додатковими угодами, за яким було відступлено право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 6222325775 від 04.09.2021. В свою чергу останнє 05.08.2020 уклало договір факторингу №05/0820-01 з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
20.08.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Юніт капітал», договір факторингу №200824.
Проте, відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, в зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 19065,30 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 11606,66 грн, заборгованість по відсотках - 7458,64 грн.
Представниця відповідачки - Ходіна Н.В. у відзиві на позовну заяву просила відмовити у задоволенні позову, оскільки представником позивача не доведено факт набуття прав вимоги за вказаним кредитним договором, не надано доказів перерахування кредитних коштів на карту відповідачки. Також, заперечила щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що ним до позову долучено всі наявні докази, що підтверджують факт отримання грошових коштів відповідачки за кредитним договором, а також переходу права вимоги від первісного кредитора
Представниця відповідачки у запереченнях на відповідь на відзив просила відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у додаткових поясненнях просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 07.10.2024 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
16.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
21.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив.
24.10.2024 від представника відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив.
28.10.2024 представник позивача направив до суду додаткові пояснення у справі.
Судом встановлено наступні обставини:
04.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою був укладений кредитний договір №622232575, умови якого передбачали надання кредиту у розмірі 15990,00 грн, строк кредиту 84 дні, відсоткова ставка 1,70 % в день.
Копія зазначеного договору засвідчена електронним підписом відповідачки.
Крім того, відповідачкою погоджено графік розрахунків, де зазначено, що загальна вартість кредиту становить 10947,50 грн, з яких: 7250,00 грн сума кредиту за договором; 3697,50 грн проценти за користування кредитом.
До позову додані копії правил надання грошових коштів у позику, заявки на отримання грошових коштів в кредит, довідки щодо дій в Інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, порядку дій споживача в Інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, платіжного доручення від 09.12.2020, електронного повідомлення від 08.08.2024 про підтвердження операції щодо переказу кредитних коштів.
До позову додана копія договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідно до якого останнє передає (відступає) за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідачки, витяг з реєстру боржників додано до позову.
Також, до позову додані копії додаткових угод №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, укладених між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про продовження строку дії вказаного договору факторингу.
До позову додана копія договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон плюс», відповідно до якого останнє передає (відступає) за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідачки, витяг з реєстру боржників додано до позову.
Крім того, до позову додані копії додаткових угод №2 від 03.08.2021, №3 від 30.12.2022, укладених між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон плюс» про продовження строку дії вказаного договору факторингу.
Як вбачається з копії договору факторингу №200824 від 20.08.2024 укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», останнє передає (відступає) за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідачки, витяг з реєстру боржників додано до позову.
Відповідно до розрахунку заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором становить 25778,22 грн, що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 7250,00 грн, заборгованість по відсотках в розмірі 18528,22 грн.
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст.1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі і на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінка аргументів сторін, доказів.
У постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18 зазначено, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Як вбачається з правової позиції Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №31/160(29/170(6/77-5/100), оцінюючи обсяг прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 24.04.2018 у справ №914/868/17, передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
У позовній заяві зазначено, що кредитний договір №622232575 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою був укладений 04.09.2021.
Разом з тим, договір факторингу №28/1118-01 був укладений між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 28.11.2018, тобто за три роки до виникнення права вимоги у останнього до відповідачки.
До укладення договору №622232575 від 04.09.2021 також було укладено договір факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон плюс».
За таких обставин суд констатує недоведеність виникнення між позивачем та відповідачкою зобов'язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про недоведеність порушення прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4, літ.А, оф.10, м. Київ, 01024;
ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Д. В. Свояк