Справа № 358/1801/24 Провадження № 2/358/194/25
09 січня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області у складі головуючого судді: Лебединець Г.С., секретар судового засідання Ведмеденко І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про прозірвання шлюбу,-
11.11.2024 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про прозірвання шлюбу, який обгрунтував наступним.
З 11.03.2021 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем. На теперішній час сімейні стосунки між ними припинені, спільне господарство не ведеться. Шлюб існує формально. Мешкають окремо. Відновлення сімейних відносин позивач вважає неможливим, просить суд про розірвання шлюбу з відповідачем. Крім того, позивач просив залишити з ним дитину ОСОБА_3
14.11.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху для приведення позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини у відповідність ст.175 ЦПК України, ст.19 СК України. Позивачу наданий строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду про залишення позову без руху, - 5 днів з дня отримання копії ухвали.
18.11.2024 до суду від представника позивача - адвоката Якубівського І.Є. надійшла заява на виконання ухвали про залишення позову без руху, в якій представник позивача просить відкрити провадження у справі та зазначає, що в даній справі між сторонами немає спору щодо того з ким з батьків буде проживати малолітня дитина, тому відсутні підстави для залучення до участі у справі орган опіку та піклування. Крім того, за відсутності спору щодо даної обставини позивач об'єктивно позбавлений можливості викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання дитини з батьком.
25.11.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі та ухвалено проводити судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
24.12.2024 до суду надійшла заява відповідача про визнання позову. Відповідач зазначає, що дійсно, шлюб між сторонами у справі розпався, тому вона не заперечує проти розірвання шлюбу. Також зазначає, що їх спільний син ОСОБА_4 вже довгий час проживає із ОСОБА_1 , який забезпечує для нього всі потрібні умови. Вона не має можливості забезпечити сина житлом і матеріально, тому в інтересах дитини буде залишити його з батьком - ОСОБА_1
09.01.2025 ухвалою суду провадження у даній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про залишення дитини із батьком - закрито, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - продовжено.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідив надані докази в частині позовних вимог про розірвання шлюбу, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб засновується на добровільній згоді жінки та чоловіка. Примусовість жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.51 СК України, дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Відповідно до ч.3 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
За змістом ч.2 ст.104, 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст.115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 року № 11, охорона сім'ї державною полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Проаналізувавши надані докази, суд встановив, що сторони з 11.03.2021 року одружені. Мають спільного сина ОСОБА_3 , 2020 року народження, який мешкає з позивачем. Станом на дату звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, сімейні стосунки між сторонами у справі припинені, спільне господарство не ведеться. Мешкають окремо.
Суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження їхнього шлюбу суперечить їх інтересам, у зв'язку із чим позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 2,4, 265 ЦПК України, ст.ст.105,110-114 Сімейного кодексу України, суд, -
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11.03.2021 року Дніпровським районними у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 390.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець