ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
місто Київ
11 березня 2010 року 11:16 справа № 2а-17356/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Пасульки О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції
до фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Західно-Донбаська об'єднана Державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості з фізичної особи ОСОБА_1
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року, не було сплачено до бюджету самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання, в результаті чого виникла заборгованість перед бюджетом та в результаті проведеної перевірки, було встановлено порушення підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в результаті чого було винесено податкові повідомлення-рішення.
Відповідачем заперечень на позовну заяву не надано, хоча про час і місце проведення судового засідання особу повідомлено належним чином. Про причини неявки суд не повідомлено. Заяву про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим органом комітету Павлоградської міської ради як фізична особа -підприємець про що зроблено запис 9 березня 2006 року за № 2 232 000 0000 002933 та знаходиться на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ як платник податків.
Павлоградською міською радою 6 грудня 2007 року був укладений договір з ОСОБА_1 оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: місто Павлоград, вул. Терьошкіна, 14-Г у розмірі 0, 3940 га строком на 5 років.
Відповідно до статі 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ визначено, що платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем були подані до податкового органу податкові розрахунки земельного податку № 116 від 16 січня 2008 року, № 2024 від 2 лютого 2009 року, якою відповідач самостійно визначив суму зобов'язання, яку необхідно сплатити до бюджету.
На підставі акта перевірки № 4311711-2282420327 від 29 січня 2009 року своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань по орендній платі за землю, встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: не своєчасно сплачено суму узгодженого зобов'язання, в результаті чого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000521741/0 від 29 січня 2009 року.
Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено у встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»термін, тому суми у податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем подано до податкового органу податкові розрахунки земельного податку за третій-четвертий квартали 2008 року, перший-другий квартали 2009 року, яким відповідач самостійно визначено суму податкового зобов'язання, що необхідно сплатити до бюджету.
Відповідно статті 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно статті 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно статті 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, тому у відповідності до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 даного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений цією статтею строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем сформовано та надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/251 від 2 лютого 2009 року та другу податкову вимогу № 2/822 від 9 квітня 2009 року. Зазначені податкові вимоги отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомлення про вручення поштового відправлення.
Судом встановлено, що на час звернення позивача до суду, за відповідачем обліковується заборгованість на суму 10 686 грн. 95 коп., довідка про наявність заборгованості відповідача перед бюджетом наявна в матеріалах справи.
Відповідно до положень чинного законодавства України, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважаються сумою податкового боргу платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.
Враховуючи той факт, що податковим органам надано право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Станом на час розгляду справи вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена. Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи відповідачем не надано.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: 01010, АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету через відділення Державного казначейства у місті Павлограді (р/р № 33217815700032, код 13050500, банк одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувач 24237540) заборгованість в розмірі 10 686 (десять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 95 коп. за рахунок активів боржника
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Н.М. Клименчук
Повний текст постанови складено та підписано 15 березня 2010 року.