Справа № 227/2557/23
(1-кп/199/187/25)
іменем України
09 січня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62023050010003413, за обвинуваченням ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Потсдам, Німеччина, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
Обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20 січня 2025 року.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлене клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтовується тим, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 і його захисник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання прокурора, оскільки обвинувачений інкримінованого йому злочину не вчиняв і будь-які визначені законом ризики відсутні. Просять замінити тримання обвинуваченого під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні в умовах воєнного стану тяжкого злочину проти порядку несення військової служби, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
На думку суду, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, і за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.
Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Також суд враховує законодавчо визначену безальтернативність такого виду запобіжного заходу.
З огляду на викладене, відповідні заперечення сторони захисту судом відхиляються.
Ухвалою слідчого судді було визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у сумі 60560 гривень.
Клопотання про зміну розміру застави сторонами не заявлялися.
З урахуванням встановлених судом відомостей про особу обвинуваченого, його майнового стану, суд вважає, що призначений ОСОБА_4 розмір застави, який визначений у межах закону, з одного боку є помірним для обвинуваченого, а з іншого здатним достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 333, 358 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити дію раніше застосованого у відношенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 09 березня 2025 року з утриманням його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 і його захисника ОСОБА_5 про заміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти у разі внесення ним застави у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень з покладенням на нього обов'язків протягом двох місяців:
- не відлучатися із міста за місцем постійного проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
зобов'язавши ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду.
Попередити ОСОБА_4 , що в разі внесення застави та невиконання таких обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримуються під вартою - з моменту вручення копії ухвали.
Головуючий:
09.01.2025