08 січня 2025 року
м. Київ
справа №280/2302/24
адміністративне провадження № К/990/50690/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 280/2302/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:
визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 12.12.2023 № 084250003389 "Про відмову у призначенні пенсії";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоди роботи з 28.01.1991 по 02.02.2000 та з 10.02.2000 по 19.08.2015;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 08.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 відкрито провадження у цій справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2024, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024, адміністративний позов задоволено.
25.11.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить: скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №280/2302/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вважає, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 та рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі № 280/2302/24 підлягають скасуванню, як такі, що винесені з порушенням вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Щодо спірних правовідносин скаржник зазначає, що зважаючи про ту обставину, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що підтверджують право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема безпосередньо зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, не долучено належних та допустимих уточнюючих довідок та підтверджуючих первинних документів, підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 28.01.1991 по 02.02.2000 та з 10.02.2000 по 19.08.2015 на ТОВ «Любимівське» на посаді тракториста-машиніста та призначення пенсійної виплати немає.
Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2024 касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 280/2302/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.
27.12.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Скаржник вказує, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень, судами не враховано правову позицію, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виклав у постанові від 04.03.2020 у справі № 155/1180/17.
Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд приходить до наступного висновку.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у цій справі.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Щодо покликання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме не застосування судом апеляційної інстанції правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.03.2020 у справі № 155/1180/17 суд зазначає наступне.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі №155/1180/17 суди встановили, що подана позивачем для перерахунку пенсії копія трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.02.1998 містить відомості про роботу виключно за період з 20.07.1998 по 30.08.2001, які не засвідчені печаткою роботодавця, така відсутня і на титульній сторінці трудової книжки.
В той же час у цій справі, підставою відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах слугувало те, що у документах не відображено факт роботи позивача в рослинництві та тваринництві.
Отже, покликання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.03.2020 у справі № 155/1180/17 є безпідставними, тому що сформовані за інших обставин справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
В той же час Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17 послідовно підтримано правові висновки, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
За викладених обставин суд відмовляє скаржнику у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 280/2302/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
А.А. Єзеров