09 грудня 2024 року м. Київ
Справа № 357/10473/24
Провадження: № 33/824/5579/2024
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Юрія Андрійовича
на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2024 року, винесену під головуванням судді Шовкопляса О. П.,
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 697275 09.07.2024 о 10 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 , під час руху за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Великополовецьке по вулиці Центральна, керував транспортним засобом марки ВАЗ21043, державний номерний НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнутоз ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Ю. А. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області районного суду від 25 жовтня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що працівники патрульної поліції не перевірили ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 . Окрім того, працівниками поліції було здійснено безпідставну зупинку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Також зазначає, що всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції патрульний поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення та не запропонував пройти огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння.
Подана апеляційна скарга містить також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні у суді першої інстанції 25 жовтня 2024 року. В електронний кабінет скаржника постанова надійшла 28 жовтня 2024 року.
За таких обставин, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2024 року.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Обмеження на реалізацію право на оскарження, яке може полягати у не поновленні строку скаржнику, порушить саму суть права. Фактично, без поновлення строку на подання апеляційної скарги, скаржник буде позбавлений на реалізацію важливого елемента права на справедливий суд, як право на звернення до апеляційного суду за захистом своїх прав.
З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, доходжу висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови районного суду пропущений скаржником з поважних причин, а тому клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Ю. А. про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Ю. А.просив апеляційну скаргу задовольнити та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу правопорушення.
Вислухавши пояснення адвоката Шевчука Ю. А., дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2. 9 А ПДР України водієві забороняється:керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та процедура проведення огляду на стан сп'яніння регламентована ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за текстом Інструкція), якою передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналогічні положення містяться також у п. 7 Інструкції, згідно якого, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
Як убачається із матеріалів справи та підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом, працівниками поліції після виявлення ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням технічного засобу.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки.
Із дослідженого відеозапису, також убачається, що після того як ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» працівники патрульної поліції почали складати протокол про адміністративне правопорушення. Разом з тим, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Тобто, в матеріалах провадження відсутні будь-які відомості про те, що поліцейськими було запропоновано та забезпечено проведення огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я.
Оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення свідчать про порушення працівниками поліції процедури огляду водія на стан сп'яніння, а саме не містять доказів пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у найближчому медичному закладі, у суду першої інстанції не було достатніх підстав вважати доведеним факт порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.9 А ПДР України.
Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими, а відтак постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2024 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Юрія Андрійовичапро поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2024 року задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Шевчуку Юрію Андрійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Юрія Андрійовича задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Невідома