Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3897/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження: 79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28; код ЄДРПОУ: 35234236)
до Фізичної особи-підприємця Петленко Поліни Олександрівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення 25 350,00 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Петленко Поліни Олександрівни (відповідач) заборгованості за Договором Позики №15194 від 02.05.2024 у розмірі 25 350,00 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3897/24, справу № 922/3897/24 постановлено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 про відкриття провадження у справі № 922/3897/24 було направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за юридичною адресою ФОП Петленко Поліни Олександрівни згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв'язку Укрпошти від 17.11.2024.
Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 татті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, відповідно до якої сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.
Разом з цим, Фізична особа-підприєемець Петленко Поліна Олександрівна наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 ГПК України п'ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши справу № 922/3897/24 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
02.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" (Позикодавець та/або Товариство за договором) та фізичною особою-підприємцем Петленко Поліни Олександрівни (Позичальник, відповідач) був укладений договір позики №15194 (надалі - Договір) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі.
Зі своєї сторони Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" направлено фізичній особі - підприємцю Петленко Поліні Олександрівні через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор v44275, на номер телефону НОМЕР_2 .
Отже, 02.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" та фізичною особою - підприємцем Петленко Поліною Олександрівною було укладено Договір позики №15194, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Закон України "Про електронну комерцію" є спеціальним законодавчим актом, що регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів та встановлює певні особливості щодо порядку та умов його укладення (підписання) у порівнянні із загальними правовими нормами щодо порядку укладення правочинів, визначеними в чинному законодавстві України.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, за цим Договором Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (позику) на умовах повернення, строковості та оплачуваності, а Позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити Позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 2.2 Договору визначені параметри позики, а саме:
Тип позики: довгострокова.
Мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності. Ця позика не є споживчим кредитом.
Сума позики: 15 000 грн 00 коп.
Строк позики: загальний строк - до "01" липня 2024 року (60 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених Графіком обов'язкових платежів, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Дата надання позики: "02" травня 2024 року.
Дата повернення позики: "01" липня 2024 року.
За умовами пункту 2.3 Договору передбачено процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики, зокрема:
- акційна процентна ставка, фіксована: 0.80000 % на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання Позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1. цього Договору (пп. 2.3.1 Договору);
- базова процентна ставка, фіксована: 0.80000 % на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2. цього Договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної Додаткової угоди, укладеної Сторонами цього Договору (пп. 2.3.2 Договору);
- основна процентна ставка, фіксована: 1.50000 % на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено Розділом 3 цього Договору (пп. 2.3.3 Договору).
Згідно з пунктом 2.4 Договору позика надається Позичальнику в національній валюті України - гривні, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Сторонами цього Договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Позичальника, зареєстрований Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті та вказаний у Розділі 9 цього Договору.
Розмір процентних ставок, визначених пунктом 2.3. Договору, є фіксованим та не може бути збільшено Позикодавцем в односторонньому порядку (пункт 2.6 Договору).
Пунктом 3.1 Договору сторони погодили умови нарахування процентів протягом першого розрахункового періоду, а саме:
- у разі наявності акційних пропозицій проценти за користування позикою нараховуються за акційною процентною ставкою. Позичальник має право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у разі повернення позики протягом строку, визначеного цим Договором. Також Позичальнику надається право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у межах 3-денного строку після спливу першого розрахункового періоду. У разі недотримання цієї умови, проценти за користування позикою за кожен день першого розрахункового періоду нараховуються за базовою процентною ставкою. Відповідне перерахування процентів здійснюється на 4-й день після спливу строку першого розрахункового періоду (підпункт 3.1.1 пункту 3.1. Договору);
- у разі відсутності акційних пропозицій (акційна процентна ставка відповідає базовій процентній ставці), а також при укладенні Додаткової угоди щодо продовження строку позики, проценти за користування позикою нараховуються на суму позики за базовою процентною ставкою. Застосування акційної процентної ставки є правом, а не обов'язком Товариства. У разі відсутності акційних пропозицій значення акційної ставки відповідає значенню базової процентної ставки (підпункт 3.1.2. пункту 3.1. Договору).
За змістом пункту 3.2 Договору після спливу першого розрахункового періоду у межах всього подальшого строку позики проценти за користування позикою нараховуються на залишок суми від позики за основною процентною ставкою в розмірі, визначеному пунктом 2.3.3 цього Договору, за кожен день користування позикою в межах строку позики.
Як визначено у пункті 3.3 Договору, першим днем користування позикою вважається день надання позики. Першим днем користування в межах Додаткової угоди щодо продовження строку позики є день її укладення. До періоду розрахунку процентів за користування позикою враховується день надання позики та не враховується останній день першого розрахункового періоду.
Відповідно до пункту 3.4 Договору повернення позики та сплата нарахованих процентів за користування позикою здійснюється Позичальником у визначений цим Договором чи Додатковою угодою щодо продовження строку позики строк/достроково шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця. У разі дострокового повернення позики Позичальник зобов'язаний сплатити фактично нараховані проценти за користування позикою.
Зобов'язання Позичальника щодо сплати заборгованості вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Позикодавця (пункт 3.6 Договору).
Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Позикодавець має право нарахувати, а Позичальник зобов'язаний на вимогу Позикодавця сплатити проценти на прострочену позику: в розмірі 12.00 % від суми позики на 4-й день такого невиконання або неналежного виконання (пп. 6.1.1 Договору); та в розмірі 3.00 % від суми позики починаючи з 5-го дня за кожен день невиконання та/або неналежного виконання (підпункт 6.1.2 пункту 6.1. Договору).
Відповідно до пункту 9.6 Договору припинення дії Договору настає внаслідок повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. Сплив строку дії Договору не звільняє Сторін від виконання зобов'язань.
02.05.2024 сторони Договору позики №15194 підписали додаток № 1 до цього договору.
Пунктом 1 Додатку № 1 визначено основні параметри позики:
Сума позики: 15 000 грн 00 коп.
Строк позики: до "01" липня 2024 року (60 днів): 1-ий розрахунковий період - до "01" червня 2024 року (30 днів), 2-ий розрахунковий період - до "01" липня 2024 року (30 днів).
Дата надання позики: "02" травня 2024 року.
Дата повернення позики: "01" липня 2024 року.
За умовами пункту 2 Додатку №1 сторони погодили процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики:
Розрахунковий період 1 (30 днів):
Акційна процентна ставка: 0.80000 % на день (за наявності акційних пропозицій);
Базова процентна ставка: 0.80000 % на день.
Розрахунковий період 2 (30 днів):
Основна процентна ставка, фіксована: 1.50000 % на день.
У пункті 3 Додатку №1 визначено графік обов'язкових платежів за договором, а саме: 01.06.2024 - 7 500,00 грн погашення суми позики, 3 600,00 грн погашення процентів; 01.07.2024 - 7 500,00 грн погашення суми позики, 3 375,00 грн погашення процентів.
10.06.2024 сторони Договору позики №15194 уклали додаткову угоду № 1 до цього договору.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 визначено основні параметри позики:
Сума позики станом на дату укладення цієї угоди: 15 000 грн 00 коп.
Строк позики: до "09" серпня 2024 року (60 днів): 1-ий розрахунковий період - до "10" липня 2024 року (30 днів), 2-ий розрахунковий період - до "09" серпня 2024 року (30 днів).
Дата повернення позики: "09" серпня 2024 року.
Сторони погодили процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики:
Розрахунковий період 1 (30 днів):
Базова процентна ставка: 0.80000 % на день.
Розрахунковий період 2 (30 днів):
Основна процентна ставка, фіксована: 1.50000 % на день.
Пунктом 3 Додаткової угоди №1 сторони визначили, що проценти за користування позикою в межах цієї Додаткової угоди нараховуються відповідно до умов договору на щоденній основі, починаючи з дня укладення цієї Додаткової угоди.
У пункті 4 Додаткової угоди № 1 визначено графік обов'язкових платежів за договором, а саме: 10.07.2024 - 7 500,00 грн погашення суми позики, 3 600,00 грн погашення процентів; 09.08.2024 - 7 500,00 грн погашення суми позики, 3375,00 грн погашення процентів.
На виконання умов Договору ТОВ "Фінансова компанія "24/7" перерахувало на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 15 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 326 від 02.05.2024, в призначенні платежу якої зазначено: "Надання позики згідно з договором № 15194 від 2024-05-02, без ПДВ".
Згідно з розрахунком, заборгованість Петленко Поліни Олександрівни перед ТОВ "Фінансова Компанія "24/7" за Договором позики № 15194 від 02.05.2024 станом на 04.11.2024 становить суму у розмірі 25 350,00 грн, з якої: 15 000,00 грн - сума позики, 10 350,00 грн - проценти за користування позикою.
25.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "24/7" (Клієнт за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (Фактор за договором) був укладений Договір факторингу № 25-09/2024, предметом якого (пункт 1.1) є зобов'язання Фактора передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу), а Клієнт - відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належать Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення права вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід'ємною частиною Договору.
Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов'язаний передати Фактору інформацію згідно з Реєстром Боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку № 4 до цього Договору, на підставі Акта прийому-передачі інформації згідно з Реєстром Боржників в електронному вигляді (Додаток № 5) (пункт 1.2 Договору факторингу).
Відповідно до пункту 1.5 Договору факторингу права вимоги вважаються прийнятими Фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним Акта прийому-передачі Реєстру Боржників (Додаток № 2).
Згідно з пунктом 3.1 Договору факторингу загальна сума Прав Вимоги, що відступається за відповідним Реєстром Боржників, Ціна Продажу та Одинична Ціна визначаються в Додаткових угодах до нього Договору окремо для кожного Реєстру Боржників і вказується в таких Реєстрах Боржників.
Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу в день підписання Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта: НОМЕР_3 в АТ "БТА БАНК", МФО 321723 (пункт 3.2 Договору факторингу).
За умовами пункту 3.4 Договору факторингу моментом виконання Фактором, грошового зобов'язання Сторони визначають момент надходження Ціни продажу за цим Договором на рахунок Клієнта, зазначений в пункті 3.2 Договору.
Згідно з пунктом 9.2 Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024. Договір вважається укладеним, якщо він підписаний від імені Сторін їх уповноваженими представниками, а підписи скріплені печатками Сторін.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку. Договір не оспорено та не визнано недійсним, доказів розірвання Договору матеріали справи не містять. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з Акта приймання-передачі Реєстру боржників № 1 від 25.09.2024 за договором факторингу № 25-09/2024 від 25.09.2024, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників № 1 від 25.09.2024, після чого від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованості.
Згідно з витягом з Реєстру боржників від 25.09.2024 до договору факторингу № 25-09/2024 від 25.09.2024, первісний кредитор передав (відступив) новому кредиторові, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржника Петленко Поліни Олександрівни за договором № 15194 від 02.05.2024.
Відповідно до платіжної інструкції № 5914 від 25.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (новий кредитор) сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "24/7" (первісний кредитор) 131 028,70 грн за придбання права вимоги за договором факторингу № 25-09/2024 від 25.09.2024.
18.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" направило на адресу Петленко Поліни Олександрівни досудову вимогу № Х4987 від 18.10.2024 про необхідність сплатити заборгованість у розмірі 25 350,00 грн протягом 7 днів (а. с. 25 ), яка залишена без відповіді та задоволення.
Позивач, звертаючись з позовом до суду, вказує, що відповідач не виконала умов договору позики № 15194 від 02.05.2024 щодо своєчасного погашення заборгованості за позикою та процентами, у зв'язку з чим загальний розмір заборгованості Петленко Поліни Олександрівни складає 25 350,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 10 350,00 грн - заборгованість за відсотками.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (стаття 627 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (стаття 181 Господарського кодексу України).
Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як підтверджується матеріалами справи, 02.05.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "24/7" як позикодавцем та ФОП Фусар Оленою Леонідівною як позичальником укладено Договір позики №15194 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Закон України "Про електронну комерцію" регулює відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру (пункт 1 частини 1 статті 3 цього Закону).
Відповідно до частин 1, 3, 4, статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 цієї статті Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина 7 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 цієї статті Закону).
За змістом статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" надано таке визначення для терміну "електронний підпис одноразовим ідентифікатором" - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Як установив суд, 02.05.2024 ФОП Птеленко П.О. прийняла пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія 24/7" щодо укладення Договору позики № 15194 на умовах, визначених офертою.
Зокрема, відповідно до анкети клієнта, наданої позивачем, відповідач надала свої персональні дані для укладення Договору. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" відправило відповідачу одноразовий ідентифікатор "v44275" на її номер телефону (а. с.15).
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до приписів статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій ковкості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статі 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статі 1050 ЦК України).
За умовами статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
02.05.2024 Позикодавець надав Позичальнику позику у розмірі 15 000,00 грн шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Позичальника, відкритого в АТ "Акцент Банк", що підтверджується платіжною інструкцією № 326.
Отже, Позикодавець виконав свої зобов'язання перед Позичальником за Договором, надавши останньому позику в сумі, строки та на умовах, передбачених Договором.
У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Додатковою угодою № 1 до Договору позики №15194 сторони погодили графік погашення заборгованості за Договором, відповідно до якого, відповідач зобов'язалася повернути кошти у строк до 09.08.2024.
Усупереч умовам Договору взяті на себе зобов'язання з погашення позики та сплати процентів в повному обсязі та у визначені графіком погашення строки ОСОБА_2 не виконала, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.
25.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "24/7" (Клієнт за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (Фактор за договором) укладено Договір факторингу № 25-09/2024, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "24/7" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" право грошової вимоги до боржників за укладеними договорами, у т.ч. за Договором позики №15194 від 02.05.2024, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "24/7" та фізичною особою-підприємцем Петленко Поліною Олександрівною.
За приписами статті 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язані може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Як зазначається в статті 521 Цивільного кодексу України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Відповідно до статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За умовами частин 1, 2 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до договору факторингу № 25-09/2024 від 25.09.2024, сторони дійшли згоди про заміну кредитора у зобов'язанні, яким, за наслідком укладення договору факторингу, став позивач.
Згідно з частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на зміст зобов'язання, після підписання договору про відступлення права вимоги, що підтверджує факт відсутності заперечень з боку відповідача (боржника) щодо заміни кредитора, до нового кредитора перейшли всі обов'язки первісного кредитора.
Приписами частини 1 статті 518 Цивільного кодексу України передбачено, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
З боку відповідача (боржника) будь-яких заперечень, які виникли з підстав, що існували до заміни кредитора, не надходило, матеріали справи таких доказів не містять.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд враховує, що Договір факторингу № 25-09/2024 від 25.09.2024 у встановленому порядку не оспорено та не визнано недійсним, доказів розірвання Договору матеріали справи не містять.
За наведеного вбачається, що Товариство з обмеженою власністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло право грошової вимоги до ФОП Петленко Поліни Олександрівни за Договором позики № 15194 від 02.05.2024.
Як встановлено судом, сторонами погодженого кінцевий термін погашення позики Позичальником - 09.08.2024.
За наявними матеріалами справи, станом на день розгляду справи Позичальник не виконала умови Договору позики №15194 від 02.05.2024 щодо своєчасного погашення заборгованості за позикою та процентами за користування позикою, у зв'язку з чим заборгованість за Договором складає 25 3560,00 грн, з яких: заборгованість за позикою 15 000,00 грн; заборгованість за процентами за користування позикою 10 350,00 грн.
ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" вживало заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення вимоги за вих. № Х4987 від 18.10.2024 про виконання грошових зобов'язань за Договором позики № 15194 від 02.05.2024 Позичальнику, проте ФОП Петленко П.О. не було сплачено 15 000,00 грн заборгованості за позикою та 10 350,00 грн заборгованості за відсотками за користування позикою.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що строк для виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором є таким, що настав. Доказів виконання відповідачем зобов'язання за Договором матеріали справи не містять.
Оскільки суд установив, що відповідач порушила договірні зобов'язання, зокрема, не повернула кредитні кошти та не здійснила в повному обсязі сплату процентів, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь нового кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", заборгованості за позикою у розмірі 15 000,00 грн та 10 350,00 грн заборгованості за відсотками є обґрунтованими.
Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не заперечила і обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, не спростувала.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Петленко Поліни Олександрівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження: 79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28; код ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за договором позики №15194 від 02.05.2024 у розмірі 25 350,00 грн. (15 000,00 грн.- основна заборгованість, 10 350,00 грн. - заборгованість за відсотками) та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "08" січня 2025 р.
Суддя В.В. Рильова
Справа №922/3897/24