465/7251/23
2-а/465/25/24
Іменем України
14.11.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, сержанта поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Добрянської Марії Ігорівни про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що поліцейський Добрянська М.І. 02.09.2023 року об 11 год. 00 хв. зупинила позивача біля Львівського національного університету ім. І. Франка та повідомила, що він порушив правила дорожнього руху, а саме їхав по смузі для маршрутних транспортних засобів по вул. Городоцька у м. Львові, чим порушив п.17.1 ПДР. Відповідач винесла постанову серії ЕАТ № 7650399 від 02.09.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та наклала на позивача стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. Відповідач не реагувала на пояснення позивача, що він дійсно виїхав на смугу для маршрутних транспортних засобів по вул. Городоцька, при цьому, дорожньої розмітки суцільних ліній не перетинав, та здійснив з цієї смуги поворот на вул. Б. Лепкого без порушень. Відповідач пояснила, що позивач міг тільки за 10 метрів до повороту здійснювати виїзд на смугу для маршрутних транспортних засобів. Незважаючи на пояснення позивача, про те, що він не порушував правила дорожнього руху, поліцейська повідомила, що притягає позивача до адміністративної відповідальності.
У своїй постанові відповідач вказує, що позивач здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів. Позивач зазначає, що дійсно здійснив зупинку на цій смузі, але безпосередньо перед поворотом на вул. Б. Лепкого, бо пропускав автомобілі, які рухались на зелене світло з вул. Городоцької і мали переважне право на проїзд на вул. Б. Лепкого. В цей час, коли позивач здійснив зупинку перед поворотом на вул. Б. Лепкого, за ним їхав патрульний автомобіль відповідача і вона добре бачила, що позивач під час цієї зупинки не порушував правила дорожнього руху. Позивач вважає, що відповідач незаконно притягнула його до адміністративної відповідальності, оскільки він правил дорожнього руху не порушував. А тому, просить відповідну постанову скасувати і провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 06.10.2023 року вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 23.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що інспектор Управління, приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяв в межах власної дискреції, яка визначається завданнями та функціями, передбаченими Законом України «Про Національну поліцію», КУпАП та посадовою інструкцією поліцейського. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, інспектор Управління виніс постанову у вказаній справі, керуючись статтею 283 КУпАП, на місці вчинення правопорушення. Відповідно, інспектор Управління мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством. Викладене вище свідчить, з однієї сторони, про безпідставність та необґрунтованість позовної заяви, а, з іншої, про правомірність оскаржуваної постанови. А тому, представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.
Також звертає увагу суду на те, що згідно наказу МВС «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» від 18.12.2018 року № 1026 строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БПЛА становить 30 діб. Виходячи з цього, відеозапис з фіксацією вчиненого позивачем порушення не є збереженим. Управлінню не були відомі наміри позивача скасовувати постанову та про необхідність збереження відеозапису з відеореєстраторів того дня.
Позивач в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції у поданому відзиві просила справу розглядати у її відсутності.
Відповідач - сержант поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Добрянська М.І. в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час та місце розгляду справи. Водночас листом Управління патрульної поліції у Львівській області №21469/41/12/01-2024 від 11.10.2024 року повідомлено суд про те, що ОСОБА_2 з 09.04.2024 року звільнена зі служби в Національній поліції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається із постанови сержанта поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Добрянської М.І. серії ЕАТ № 7650399 від 02.09.2023 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Згідно оскаржуваної постанови правопорушення полягало в тому, що 02.09.2023 року о 10 год. 55 хв. у м. Львові по вул. Городоцька, 40 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan, здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1 ПДР України.
Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Згідно з п. 17.1 ПДР України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.
Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені, відеозапису вчиненого правопорушення до відзиву не долучено. Поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, натомість в ньому міститься лише посилання на оформлену постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 7650399 від 02.09.2023 року, яка оскаржується позивачем.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не надано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.17.2 ПДР України водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.
У своїх доводах позивач наполягає на тому, що він здійснив виїзд на смугу громадського транспорту по вул. Городоцькій у зв'язку із поворотом праворуч на вул. Б. Лепкого у м. Львові. Доказів протилежного стороною відповідача не надано.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі "Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.
Згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим, тому постанову серії ЕАТ № 7650399 від 02.09.2023 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, слід скасувати, а також у відповідності до ст. 286 КАС України - закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, стосовно позовної вимоги про визнання дій відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП протиправними, суд зазначає, що згідно із ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Таким чином, суд при розгляді справ даної категорії не уповноважений визнавати дії суб'єктів владних повноважень протиправними. Відтак, зазначена вище позовна вимога задоволенню не підлягає.
Крім цього, суд звертає увагу позивача на те, що ним заявлено вимоги до двох відповідачів: Управління патрульної поліції у Львівській області та сержанта поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Добрянської М.І. Водночас згідно правового висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі № 742/2298/17, належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу. Інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями відповідної статті КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення. З урахуванням наведеного заявлений позов в частині позовних вимог до поліцейської Добрянської М.І. не підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп., слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, сержанта поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Добрянської Марії Ігорівни про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7650399 від 02.09.2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП, - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП, - закрити.
У задоволенні решти позовних вимог, в тому числі заявлених до відповідача - сержанта поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Добрянської Марії Ігорівни, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 19.11.2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ - 40108646.
Відповідач: Сержант поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Добрянська Марія Ігорівна, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Cуддя Величко О.В.