07 січня 2025 року
м. Київ
справа №520/9541/24
провадження № К/990/49052/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
18 грудня 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення у вигляді доплати за 1224 години несення служби в нічний час за період з 01 січня 2019 року по 26 червня 2023 року, компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2018-2022 роки (76 днів), доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29 квітня 2020 року у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за серпень, вересень, листопад - грудень 2020 року, за період з січня 2021 року по 26 червня 2023 року, а також індексації грошового забезпечення з 06 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року;
- зобов'язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за 1224 години несення служби в нічний час за період з 01 січня 2019 року по 26 червня 2023 року, компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2018-2022 роки (76 днів), доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29 квітня 2020 року у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за серпень, вересень, листопад - грудень 2020 року, за період з січня 2021 року по 26 червня 2023 року, а також індексації грошового забезпечення з 06 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 20 серпня 2024 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, доплати за службу у нічний час, грошової компенсації за невикористану частину щорічної відпустки.
Зобов'язав Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за відповідні періоди з 2019 по 2023 роки за відпрацьовані нічні зміни із наступним розрахунком в погодинній кількості: за 2019 рік - за січень 60 годин; - лютий 60 годин; - березень 24 години; - травень 24 години; - червень 30 годин; - липень 32 години; - серпень 30 годин; - вересень 28 годин; - жовтень 14 годин; - листопад 22 години; - грудень 36 годин; за 2020 рік - січень 56 годин; - лютий 52 години; - березень 56 годин; - квітень 54 години; - травень 64 години; - серпень 12 годин; - жовтень 6 годин; - грудень 18 годин; за 2021 рік - березень 12 годин; - травень 12 годин; - вересень 6 годин; - грудень 12 годин; за 2022 рік - січень 18 годин; - лютий 26 годин; - березень 70 годин; - серпень 12 годин; - листопад 6 годин; за 2023 рік - січень 24 години; - лютий - 14 годин; - березень 24 години; - квітень 18 годин; - травень 22 години.
Зобов'язав Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року.
Зобов'язав Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану частину оплачуваної відпустки у кількості 76 діб (15 діб за 2018 рік, 10 діб за 2019 рік, 32 доби за 2021 рік, 19 діб за 2022 рік).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 та Головне управління Національної поліції в Харківській області подали апеляційні скарги.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнив частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі № 520/9541/24 змінив, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в такій редакції:
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за відповідні періоди з 2019 по 2023 роки за відпрацьовані нічні зміни із наступним розрахунком в погодинній кількості: за 2019 рік - за січень - 60 годин; - лютий - 60 годин; - березень - 24 години; - травень - 24 години; - червень - 30 годин; - липень - 32 години; - серпень - 30 годин; - вересень - 28 годин; - жовтень - 14 годин; - листопад - 22 години; - грудень - 36 годин; за 2020 рік - січень - 56 годин; - лютий - 52 години; - березень - 56 годин; - квітень - 54 години; - травень - 64 години; - серпень - 12 годин; - жовтень - 6 годин; - грудень - 18 годин; за 2021 рік - березень - 12 годин; - травень - 12 годин; - вересень - 6 годин; - грудень - 12 годин; за 2022 рік - січень - 18 годин; - лютий - 26 годин; - березень - 70 годин; - серпень - 12 годин; - листопад - 6 годин; за 2023 рік - січень - 24 години; - лютий - 14 годин; - березень - 24 години; - квітень - 18 годин.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі № 520/9541/24 залишив без змін.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Національної поліції в Харківській області оскаржило їх у касаційному порядку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Крім того, із змісту положення частини другої статті 12 КАС України вбачається, що в порядку спрощеного позовного провадження можуть розглядатися не лише справи незначної складності, але й інші справи, для яких пріоритетним є швидке вирішення справ.
Отож, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналіз аргументів касаційної скарги в сукупності з відображеними у судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Обставин, передбачених пунктом «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, з матеріалів касаційної скарги не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 520/9541/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
В. Е. Мацедонська