про відкриття касаційного провадження
06 січня 2025 року
м. Київ
справа № 320/8487/24
адміністративне провадження № К/990/50792/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року
у справі № 320/8487/24
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національна поліція України,
про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в окремій його частині
У лютому 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), у якому просив:
- визнати протиправною і нечинною главу 3 розділу І Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція № 622);
- визнати протиправним і нечинним абзац другий глави 4 розділу І цієї ж Інструкції № 622.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_1 27 грудня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 2 Закону України від 05 серпня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), в якій не зазначено серед відносин, на які не поширюється дія цього Закону, господарську діяльність щодо ліцензійної торгівлі зброєю невійськового призначення та діяльності спортивних тирів та стрільбищ. Оскаржувана у частині Інструкція № 622 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким регулюється контроль за об'єктами дозвільної системи, порядок їх перевірки та надано право працівниками втручатися та зупиняти діяльність суб'єктів господарювання у порядку та спосіб, не передбачені законом.
Оскаржуване положення абзацу другому глави 4 розділу І цієї ж Інструкції № 622 суперечить частині третій статті 39 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Висновок щодо застосування закону як акти, що має вищу юридичну силу, ніж підзаконний нормативно-правовий акт, викладені у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року в справі № 804/330/17, від 15 серпня 2019 року в справі № 281/459/17, від 24 жовтня 2019 року в справах № 761/14626/17 та № 295/7219/16-а.
Інструкція № 622 приймалася на виконання нормативно-правових актів, які втратили чинність, а стаття 39 Закону № 580-VIII не наділяє Національну поліцію правом анулювати дозволи на зброю.
Скаржник також не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що скасування оскаржуваних положень Інструкції № 622 матиме наслідок неврегульованості відносин контролю обігу зброї, оскільки постановою Верховного Суду від 02 березня 2021 року в справі № 640/1171/19 вже було скасовано пункт 12.20 Інструкції № 622.
Проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року з метою з'ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій статті 2 Закону № 877-V, положень Закону № 580-VIII та необхідності врахування правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року в справі № 804/330/17, від 15 серпня 2019 року в справі № 281/459/17, від 24 жовтня 2019 року в справах № 761/14626/17 та № 295/7219/16-а, а також обґрунтованості висновків судів щодо непоширення дії Закону № 877-V на такі правовідносини та відповідності Конституції України й законам України оскаржуваних положень Інструкції № 622.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету в інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ФОП ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у системі "Електронний суд".
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 18, 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 320/8487/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в окремій його частині.
2. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу № 320/8487/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді Н.В. Коваленко
Т.Г. Стрелець