ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.12.2024Справа № 910/5989/24
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНК-2008"
про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
При секретарю судового засідання: Габорак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Заміховська Ірина Іванівна - у порядку самопредставництва, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 11.03.1997;
від відповідача: не з'явилися;
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про поновлення на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНК-2008" (далі - Товариство) та стягнення з останнього середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.11.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звільнення відбулося всупереч положенням статей 40, 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та пункту 10 Статуту Товариства - без проведення загальних зборів Товариства.
Також, у позові ОСОБА_1 просила суд витребувати у Товариства докази:
- наказ (рішення загальних зборів) про прийняття на роботу;
- наказ (рішення загальних зборів) про звільнення;
- акт про відсутність позивача - прогул 13.11.2023;
- пояснювальну записку про причини відсутності на роботі;
- довідку про розмір заробітної плати за 2023 рік.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
05.06.2024 через загальний відділ діловодства суду ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5989/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.07.2024. Зобов'язано відповідача в строк до 01.07.2024 надати суду:
- наказ (рішення загальних зборів) про прийняття на роботу ОСОБА_1 (на посаду директора Товариства);
- наказ та рішення загальних зборів учасників товариства (протокол №013/11 від 13.11.2023) про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства;
- акт про відсутність ОСОБА_1 на робочу місці - прогул 13.11.2023;
- пояснювальну записку про причини відсутності на роботі;
- довідку про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за 2023 рік.
01.07.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що звільнення позивачки з посади директора було зумовлене систематичними прогулами та неналежним виконанням посадових обов'язків.
Також у відзиві Товариством заявлено про застосування строку позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 відкладено підготовче засідання у справі №910/5989/24 на 23.07.2024. Зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 11.06.2024 в частині надання: наказу (рішення загальних зборів) про прийняття на посаду директора ОСОБА_1 , рішення загальних зборів учасників Товариства (протокол №013/11 від 13.11.2023) про звільнення позивачки з посади директора, а також пояснювальну записку про причини відсутності на роботі.
15.07.2024 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
23.07.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли пояснення щодо виконання ухвали суду та заява про застосування строків позовної давності.
У підготовчому засіданні 23.07.2024 позивачка подала клопотання про долучення до матеріалів справи копію рішення загальних зборів Товариства, оформлене протоколом №2 від 18.04.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі №910/5989/24 на 10.09.2024.
19.08.2024 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
10.09.2024 у підготовчому засіданні позивачем подано клопотання про долучення доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 відкладено підготовче засідання у справі №910/5989/24 на 01.10.2024 та зобов'язано Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію в строк до 23.09.2024 (включно) надати належним чином завірену копію реєстраційної справи Товариства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 відкладено підготовче засідання у справі №910/5989/24 на 22.10.2024. Зобов'язано Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію в строк до 15.10.2024 (включно) виконати вимоги ухвали суду від 10.09.2024.
На виконання вимог вищезазначених ухвал 08.10.2024 на адресу суду від Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла належним чином завірена копія реєстраційної справи Товариства. Також у супровідному листі зазначено, що реєстраційна справа не містить копій документів з реєстраційних дій від 21.04.2023, 22.05.2023, 16.01.2024, оскільки вказані документи не надходили на зберігання.
16.10.2024 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
16.10.2024 на електронну адресу суду від Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надійшло повідомлення про виконання ухвали суду від 10.09.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/5989/24 до судового розгляду по суті на 19.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 17.12.2024.
У судовому засіданні 17.12.2024 ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила суд позов задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 17.12.2024 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Рішенням загальних зборів засновників Товариства, оформленим протоколом №1 від 20.02.2008, вирішено, зокрема заснувати Товариство, визначено статутний капітал у розмірі 51 500,00 грн, затверджено статут Товариства.
06.03.2008 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства (номер запису 1071102000004291).
Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №2 від 18.04.2013, вирішено, зокрема призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять доказів укладення договору (ані трудового, ані цивільно-правового) між ОСОБА_1 та Товариством. Вказана обставина також підтверджується ОСОБА_1 у позові (т. 1, а.с. 4, абз. 4).
19.04.2013 проведену державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в частині керівника (номер запису 10711070002024291).
Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №11 від 24.01.2019, вирішено, зокрема привести статут Товариства у відповідність до вимог чинного законодавства України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 №2275 та затвердити його у новій редакції.
Відповідно до пункту 10 Статуту Товариства, затвердженого протоколом Загальних зборів учасників Товариства №11 від 24.01.2019 (далі - Статут), органами управління Товариства є: Загальні збори, Наглядова рада та Директор.
Згідно з пунктом 7 пункту 10.1.2. Статуту до компетенції Загальних зборів належить обрання та припинення повноважень членів виконавчого органу (директора) та встановлення йому розміру винагороди.
Пунктом 10.2. Статуту визначено, що виконавчим органом Товариства є Директор, який призначається Загальними зборами учасників.
Якщо Товариство має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції Загальних зборів, приймаються таким учасником одноособово та оформлюються письмовим рішенням (пункт 10.1.9.1. Статуту).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним учасником Товариства, якому належить 100% статутного капіталу, та кінцевим бенефіціарним власником вважалася ОСОБА_2 .
Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №013/11 від 13.11.2023, звільнено ОСОБА_1 з посади директора Товариства з 12.11.2023 та призначено на посаду директора ОСОБА_2 .
Справжність підпису ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності від 01.11.2023, виданої від імені ОСОБА_2 , засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриленко А.М.
14.11.2023 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в частині керівника (номер запису 1000711070018024291).
15.03.2024 та 03.04.2024 позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила надати документи щодо її звільнення, а також щодо невиплачених коштів.
У своїй відповіді від 12.04.2024 на зазначені листи Товариство повідомило, що ОСОБА_1 було звільнено рішенням №013/11 від 13.11.2023 на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.
У зв'язку з порушенням процедури звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства, остання звернулася до суду з позовом про поновлення на посаді директора відповідача та стягнення з нього середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.11.2023.
Відповідно до частин 2, 3 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення №1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі №1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п'ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п'яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 та від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц, де також виснувала, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).Частинами першою - четвертою статті 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначено Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон №2275-VIII).
Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону № 2275-VIII тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано про інше).
Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону № 2275-VIII), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону №2275-VIII).
Разом з тим Закон №2275-VIII також передбачає укладення з членом виконавчого органу товариства договору.
Частиною дванадцятою цієї ж статті 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Аналіз цієї норми в сукупності з положеннями останнього речення частини сьомої статті 39, частини шостої статті 40 та частини восьмої статті 42 Закону №2275-VIII дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в частині дванадцятій статті 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).
Таке розуміння узгоджується з подальшими змінами, яких зазнала ця норма. Так, у чинній редакції частина дванадцята статті 39 Закону №2275-VIII передбачає, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Про застосовність такого підходу свідчить також те, що Законом України від 15.07.2021 №1667-IX "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" статтю 39 Закону №2275-VIII доповнено частиною чотирнадцятою, яка передбачає, що у випадках і на умовах, передбачених законом, повноваження виконавчого органу товариства може виконувати юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України (особа, яка здійснює функції управління).
Таким чином, чинна редакція Закону №2275-VIII встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.
Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв'язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема, строк здійснення ним повноважень; права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).
Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду в від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.
Як було раніше встановлено судом, 06.03.2008 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства (номер запису 1071102000004291).
Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №2 від 18.04.2013, вирішено, зокрема призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять доказів укладення договору (ані трудового, ані цивільно-правового) між ОСОБА_1 та Товариством. Вказана обставина також підтверджується ОСОБА_1 у позові (т. 1, а.с. 4, абз. 4).
Оскільки Товариство не укладало із ОСОБА_1 трудового договору (контракту), суд дійшов висновку про те, що між нею та Товариством не виникав спір стосовно припинення такого правочину, тому неправильними є висновки та доводи позивача про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України.
Також у своєму позові ОСОБА_1 вказувала, що її звільнення з посади директора було незаконним, оскільки таке рішення не приймалося загальними зборами учасників Товариства. Однак суд дані твердження також вважає необґрунтованими виходячи з такого.
Частиною 13 статті 39 Закону №2275-VIII передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 98 ЦК України).
При цьому слід враховувати, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №2275-VIII рішення загальних зборів учасників товариства про обрання та припинення повноважень виконавчого органу не можуть прийматись шляхом опитування.
Як було раніше встановлено, виконавчим органом Товариства є Директор, який призначається Загальними зборами учасників (пункт 10.2. Статуту).
Отже, припинення повноважень директора віднесено до компетенції Загальних зборів учасників Товариства.
Статтею 31 Закону №2275-VIII передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).
Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону №2275-VIII, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Згідно з пунктом 7 пункту 10.1.2. Статуту до компетенції Загальних зборів належить обрання та припинення повноважень членів виконавчого органу (директора) та встановлення йому розміру винагороди.
Положеннями частин 2-5 та 11 статті 32 Закону №2275-VIII передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
У той же час, суд звертає увагу позивачки на те, що статтею 37 Закону №2275-VIII встановлені обмеження щодо процедури скликання загальних зборів - у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.
Як було раніше встановлено судом, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним учасником Товариства, якому належить 100% статутного капіталу, та кінцевим бенефіціарним власником вважалася ОСОБА_2 .
Оскільки на момент прийняття рішення про звільнення позивачки з посади директора Товариство мало одного учасника, тому загальні збори для вирішення такого питання не повинні були скликатися і відповідне рішення могло бути прийняте таким учасником товариства одноособово та оформлене письмовим рішенням такого учасника.
Отже, доводи ОСОБА_1 про порушення процедури її звільнення в частині нескликання загальних зборів є безпідставними.
Крім цього, звертаючись до суду, ОСОБА_1 у своєму позові не заявлено вимоги про скасування рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №013/11 від 13.11.2023, яким її звільнено з посади директора Товариства.
Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про поновлення її на посаді директора Товариства є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Оскільки судом відмовлено у задоволені позову про поновлення на посаді, тому у задоволенні похідної вимоги про стягнення середнього заробітку також необхідно відмовити.
У зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності не розглядається.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ч.2 ст. 178, ст. ст. 236-238, 240-241 ГПК України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 06.01.2025.
СуддяСергій МУДРИЙ