Справа № 500/7027/24
07 січня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті з 19 травня 2016 року призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і ч.1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі не нижчому, ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановленому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік та збільшення розміру пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, з доплатою всіх надбавок і доплат, включаючи індексацію за 2016-2024 роки, з врахуванням проведених виплат;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату з 19 травня 2016 року призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і ч.1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі не нижчому, ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановленому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік та збільшити розмір пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, з доплатою всіх надбавок і доплат, включаючи індексацію за 2016-2024 роки, з врахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розмір пенсії за віком позивача встановлений у розмірі пропорційному за наявності страхового стажу 26 років, а саме: 2099,59 грн, виходячи із прожиткового мінімуму встановленого для осіб які втратили працездатність в 2024 році 2361,00 грн. Проте, на переконання позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській при призначенні останньому пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії протиправно не враховано вимоги ч.2 ст. 56 Закону України від 28 лютого1991 року №796- XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату з 19 травня 2016 року пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії відповідно з ч.2 ст. 56 Закону України від 28 лютого1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з доплатою всіх надбавок і доплат за вказаний період, включаючи індексацію за 2016-2024 роки, з врахуванням проведених виплат, проте листом від 16 вересня 2024 року Головне управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення вказаного перерахунку, що і слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 02.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Даною ухвалою встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 02.12.2024 о 16:21 год, проте у встановлений строк відзиву на позовну заяву від Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
Позивачу, за наявності стажу роботи 26 років 02 місяці і 10 днів, з 19 травня 2016 року призначена пенсія із зниженням пенсійного віку за ст.55 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, в якій просив провести перерахунок і виплату з 19.05.2016 по 31.08.2024 призначеної пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії відповідно з ч.2 ст. 56 Закону України від 28 лютого1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з доплатою всіх надбавок і доплат за вказаний період, включаючи індексацію за 2016-2024 роки, з врахуванням проведених виплат (арк. справи 23-24).
За результатами розгляду вказаної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 16.09.2024 повідомило позивача про те, що на даний час підстав для перерахунку пенсійної виплати немає (арк. справи 26-27).
Як слідує зі змісту вказаного листа, відповідач вказав, що розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності Законом 1058 до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 Закону 1058.
Зазначив, що максимальний розмір пенсійної складової, обчисленої за раніше діючим законодавством, згідно постанов Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 №544 "Про підвищення розмірів трудових пенсій" та від 20.11.2003 №1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" не може перевищувати 168,00 грн.
Вказав, що пункт 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", можливо застосувати лише при визначенні частини пенсії за раніше діючим законодавством за стаж до 01.01.2004 року у випадку призначення пенсії згідно з нормами частини 2 статті 27 Закону 1058, що на даний час є недоцільно.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 56 Закону № 796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Так, згідно з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У зв'язку з набранням 11.10.2017 чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину 2 доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частиною другою цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
В той же час для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена у пункті 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону № 796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21 та є обов'язковою для застосування в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України.
Таким чином, оскільки позивач є громадянином, який потерпів від наслідків Чорнобильської АЕС, на нього розповсюджується дія статті 56 Закону № 796-XII, а тому перерахунок його пенсії повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, згідно з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII.
При цьому суд зауважує, що Закон № 796-XII не містить жодних норм щодо обмеження частини пенсії, обчисленої відповідно до його положень за період роботи особи на територіях радіоактивного забруднення максимальною величиною 168,00 грн.
Також суд зазначає, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду в постанові від 25.02.2020 у справі № 344/9747/17 сформувала правовий висновок згідно з яким громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, мають право на пенсію в повному розмірі - у розмірі не меншому за мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону №1058-ІV, - розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом, відступивши від висновку, викладеного у постанові від 21.11.2019 року у справі № 344/9750/17 щодо застосування цієї норми.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в тернопільській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі не нижчому прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом на відповідний рік.
Тому, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі не нижчому прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом на відповідний рік, з урахуванням вже виплачених сум.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з доплатою всіх надбавок і доплат, включаючи індексацію за 2016-2024 роки, то суд відмовляє в її задоволенні як передчасної, оскільки відповідний перерахунок ще не проведено і в суду відсутні підстави вважати, що права позивача в цій частині буде порушено при його здійсненні.
Щодо строку з якого слід здійснити перерахунок пенсії позивача, то суд зазначає, що у цій справі позовні вимоги можуть бути задоволенні лише в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто з 16 травня 2024 року, оскільки з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 16 листопада 2024 року (позов здано на пошту) з огляду на те, що право громадян, віднесених до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку на пенсію в повному розмірі не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів (шестимісячним строком, встановленим положеннями частини другої статті 122 КАС України).
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 04.12.2024 у справі №300/2616/21 в подібній справі.
За змістом частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статей 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в тернопільській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі не нижчому прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом на відповідний рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 16 листопада 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі не нижчому прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом на відповідний рік, з урахуванням вже виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 січня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001, РНОКПП 14035769).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.