07 січня 2025 р. № 400/8772/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дії щодо відмови в поновлені виплати пенсії відповідно приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.05.2023; зобов'язання відновити (нарахувати та виплатити) виплату пенсії по інвалідності відповідно приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.05.2023; зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з лютого 2014 по теперішній час.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив у поновленні пенсії позивачу.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач із заявою встановленого зразка не звертався, а на подану у довільній формі заяву відповідачем надано відповідь на звернення, яка не є рішенням суб'єкта владних повноважень, відповідно рішення про відмову у поновленні пенсії не приймалось.
Відповідно до ст.263 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
У 2013 році ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була призначена пенсія по інвалідності та видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 .
З 01.04.2014 виплата пенсії припинилась у зв'язку із тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Після повномасштабного вторгнення російської федерації, у лютому 2022 року позивач виїхала на підконтрольну Україні територію та зареєструвалася як внутрішньо переміщена особа 20.02.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка від 20.02.2023 року № 4802-5002590377.
05.03.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення, нарахування та виплати пенсії, в якій просила поновити нарахування, виплатити та перерахувати пенсію.
Листом від 19.03.2024 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з ненаправленням запиту до пенсійних органів РФ, неможливо прийняти рішення про поновлення виплати пенсії.
Прийняття рішення про поновлення виплати пенсії можливо за умови надання сформованої належним чином пенсійної справи, в тому числі з документами про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини 1 статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі №243/5451/17 зазначив, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною 1 статті 49 Закону, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Ч. 2 ст. 49 Закону № 1058 встановлено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Відповідно до п. 4.12 розділу ІV подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1
(у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем фактичного проживання пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається (електронна пенсійна справа передається) органу, що призначає пенсію, за новим місцем фактичного проживання.
Обов'язок щодо надсилання запиту про витребування пенсійної справи покладено на органи ПФУ.
Відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у поновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення.
Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 308/3864/17.
Заява про поновлення пенсії громадянам України, які проживали та набули права на пенсію на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополі до тимчасової окупації цієї території, а згодом змінили місце проживання та зареєструвалися на підконтрольній території України, може розглядатися органами Пенсійного фонду України на загальних підставах.
Аналогічні висновки у подібних спірних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 320/424/23.
Посилання відповідача у відзиві на те, що відповідно до п. 1.5 Порядку № 22-1 розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 234, судом до уваги не приймається, оскільки позивач є внутрішньо переміщеною особою, проживає у м. Миколаєві, тому вказаний порядок не розповсюджується на спірні правовідносини.
Тому відповідач протиправно відмовив позивачу у поновленні пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
До позову позивач надала заяву про поновлення виплати пенсії від 02.03.2024, яку відповідач отримав 05.03.2024.
Тому відповідач повинен поновити виплату пенсії позивачу з 05.03.2024, а не з 29.05.2023, як просить позивач у позові.
Доказів звернення до відповідача у 2014 році про поновлення виплати пенсії матеріали справи не містять. Тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Тому позовні вимоги слід задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) у поновленні з 02.03.2024 пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 05.03.2024.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.3904919534.1 від 24.09.2024 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко