Справа № 464/3750/24
пр.№ 1-кп/464/197/25
07.01.2025 м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024142410000179 від 15.05.2024, №12024142410000299 від 05.09.2024, №12024142410000335 від 23.10.2024, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прип'ять Київської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за участю: прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_4 15 травня 2024 року близько 16:00 год., перебуваючи в посадці на відстані близько 10 м від залізничної колії, шо неподалік від будинку по вул. Соняшникова, 32 у м. Львові, знайшов на землі зіп-пакет з кристалоподібною речовиною синього кольору та, розуміючи, що знайдена ним речовина є психотропною, у нього виник умисел на незаконне придбання та зберігання без мети збуту психотропної речовини. У зв?язку із чим, діючи умисно, в порушення вимог чинного законодавства, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, незаконно придбав (привласнила знайдене, а саме 1 зіп-пакет із кристалоподібною речовиною синього кольору) з метою власного вживання, яку помістив у праву кишеню своєї куртки та незаконно зберігав при собі без мети збуту.
В подальшому, 15.05.2024 близько 16:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи під мостом, що знаходиться неподалік приміщення за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 284, незаконно зберігаючи при собі раніше придбану (знайдену) ним кристалоподібну речовину синього кольору (психотропну речовину), був зупинений працівниками ДОП ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, де в ході проведення огляду місця події, із кишені ОСОБА_4 вилучено 1 зіп-пакет із кристалоподібною речовиною синього кольору, у якій виявлено PVP, котрий віднесений до психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою 0,4890 грам, який він незаконно зберігав без мети збуту.
Також, 05.09.2024 близько 11:30 год. ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання психотропної речовини без мети збуту, перебуваючи на стежці між залізничною колією та гаражами, що знаходиться між вул. Майданною та вул. Зеленою у Сихівському районі м. Львова, на землі знайшов зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору всередині, яка віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, яку він придбав шляхом привласнення знайденого та сховав у коробку з-під сірників, після чого поклав собі у праву кишеню штанів та незаконно зберігав при собі з метою власного вживання без мети збуту.
В подальшому, ОСОБА_4 05.09.2024 о 12:27 год., перебуваючи біля залізничної колії, навпроти будинку №31, що на вул. Гетьмана Полуботка у м. Львові, незаконно зберігаючи при собі раніше придбану (знайдену) ним психотропну речовину був зупинений працівниками поліції, де в нього виявлено та в подальшому в ході огляду місця події вилучено вказаний зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, яка, згідно висновку експерта, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількість якої становить 0,5336 гр, яку він незаконно зберігав при собі без мети збуту.
Крім того, 22.10.2024 близько 15:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в парку Івана-Павла ІІ, неподалік будинку №24, що по вул. Гната Хоткевича у м. Львові, на землі знайшов (придбав) зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору. Зрозумівши, що це психотропна речовина, обіг якої обмежено, вирішив привласнити зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, та зберігав такий при собі з метою подальшого самостійного вживання, без мети збуту, заховавши його собі у праву кишеню штанів, у які був одягнений.
Цього ж дня, близько 16:30 год. ОСОБА_4 , знаходячись неподалік будинку №18, що по вул. Олександра Довженка у м. Львові, та зберігаючи при собі вказану психотропну речовину був виявлений працівниками поліції. У подальшому ОСОБА_4 добровільно видав з правої кишені штанів, у які був одягнений зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору.
Виявлений та вилучений у ОСОБА_4 зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, являється психотропною речовиною амфетамін, який згідно із постановою
Кабінету міністрів України №770 від 06.05.2000, якою затверджено «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Загальна маса амфетаміну, який вилучений у ОСОБА_4 , становить 0,7191 грам.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від
01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих
розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» маса психотропної речовини амфетаміну у невеликому розмірі є маса до 0,15 грам.
Таким чином, органом дізнання дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненому визнав повністю та підтвердив, що вчинив кримінальні правопорушення за обставин, викладених у обвинувальних актах, пояснив, що 15.05.2024 близько 15-16 години по вул. Соняшникова біля залізничної колії виявив пакунок, розгорнувши котрий побачив в ньому PVP, усвідомлюючи, що вказана речовина являється психотропною, оскільки він має наркотичну залежність, вирішив нею заволодіти для власного вживання та поставив таку у кишеню куртки. Через деякий час, зустрів працівників поліції, котрим повідомив, що має заборонені засоби та добровільно видав. Брав участь у слідчих діях, повідомляв дізнавачу усі відомі йому обставини справи. Після скерування обвинувального акту до суду, у вересні близько 13 години, перебував неподалік залізничної колії поблизу вул. Полуботка, де також виявив пакунок, в котрому знаходилася порошкоподібна кристалізована речовина. Він розумів, що знайдене є PVP, а тому для власного вживання вирішив такою заволодіти, сховавши її до кошені одягу. Через годину після цього, був виявилений працівниками поліції, котрим повідомив, що має психотропну речовину та добровільно таку видав. Крім того, у кінці жовтня минулого року, близько 15-16 год. знаходився у Сихівському лісі поблизу вул. Хоткевича, де випадково знайшов пакетик із амфетаміном, котрим незаконно заволодів, та мав намір спожити в майбутньому. З цією метою поставив його собі до кишені. Після чого, через незначний час, по вул. Довженка був зупинений працівниками поліції, на запитання яких повідомив, що зберігає при собі психотропну речовину та добровільно її видав. На даний час шкодує про вчинене, щиро розкаюється. Не заперечив, що вчиняв кримінальні правопорушення свідомо, знаючи, що вже притягається до кримінальної відповідальності за аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки легковажно ставився до своєї поведінки. Не працює, його повністю утримує мама, хоча перешкод у працевлаштуванні не має, є здоровим, неодруженим, участі у суспільному житті не приймає. Ствердив, що з матеріалами кримінальних проваджень ознайомлений, жодні докази не оспорює, правильно розуміє обставини за яких його обвинувачено, з якими повністю погоджується та просить здійснювати спрощений порядок дослідження доказів.
Як вбачається з висновку експерта №СЕ-19/109-24-15346-НЗПРАП від 24.10.2024, надана на дослідження порошкоподібна речовина у полімерному пакетику містять психотропну речовину, обіг якого обмежено, амфетамін. Загальна кількість амфетаміну становить 0,7191 грама.
Заслухавши думку учасників провадження, суд приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту про проведення спрощеного порядку дослідження доказів підлягає до задоволення, оскільки показання ОСОБА_4 узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення інкримінованого злочину, добровільності та істинності його позиції.
При цьому, за основу суд бере до уваги покази обвинуваченого, вважає такі належними, допустимими та достовірними, послідовними, котрі у взаємозв'язку доводять фактичні обставини вчинення незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Кваліфікуючи дії ОСОБА_4 , суд враховує наступне.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 309 КК України суб'єкт кримінального правопорушення підлягає кримінальній відповідальності за незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Статтею 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» передбачено, що наркотичні засоби - це речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Статтею 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» передбачено, що психотропними речовинами - є речовини природні чи синтетичні, препарати, природні матеріали, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Відповідно до Таблиці І Списку №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Амфетамін віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, а PVP віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Одночасно, згідно ст. 1 вищевказаного закону під обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів розуміються види діяльності в тому числі з зберігання, придбання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що дозволяються і контролюються згідно з цим Законом.
У роз'ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» № 4 від 26.04.2002 під незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати серед іншого і привласнення знайденого. Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи.
За таких обставин, судом встановлено, що ОСОБА_4 в інкриміновані органом дізнання періоди знайшов зіп-пакет з кристалоподібною речовиною синього кольору, зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору та зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, що згідно із висновками експертів являється є психотропними речовинами, діючи умисно, переслідуючи злочинний умисел щодо незаконного обігу психотропних речовин, заволодів ними для подальшого вживання, та, з метою переміщення до місця проживання, поклав до свого одягу, тим самим вчинив незаконне придбання психотропної речовини без мети збуту, а також, утримуючи психотропні речовини при собі, володів такими з часу привласнення до моменту вилучення працівниками поліції, тим самим вчинив незаконне зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Таким чином, суд дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки він вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
У роз'ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 (зі змінами), зокрема в п.1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п. 3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали).
Обираючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, за якими кваліфіковано дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, є кримінальними проступками.
При вивченні особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Прип'ять, Київської обл., громадянин України, неодружений, з середньою освітою, не працює, на обліках у КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» та КНП ЛОР «ЛОКПД» не перебуває, є особою, яка має пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» для осіб, які евакуйовані у 1986 році із зони відчуження, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, є особою, звільненою від кримінальної відповідальності.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, стороною обвинувачення не встановлено.
При призначенні покарання, суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При визначенні виду покарання ОСОБА_4 , суд враховує, що останній не вперше притягується до кримінальної відповідальності, хоча є особою несудимою, вчинив проступки, у сфері незаконного обігу психотропних речовин, що належать до глобальних проблем сучасності і цьому явищу притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, за наявності трьох епізодів, два з котрих під час притягнення до кримінальної відповідальності, де обвинувальні акти у кримінальних провадженнях перебували на розгляді в суді, що не розцінюється судом, як обставина, що обтяжує покарання, однак характеризує його як особу, що належних висновків для себе не зробила, та, перебуваючи у статусі обвинуваченого, знову вчинив однорідні кримінальні правопорушення, тобто схильний до вчинення кримінально карних діянь, не одружений та приходить до переконання, що покарання у виді штрафу не може бути застосованим, оскільки обвинувачений не працює, а покарання у виді пробаційного нагляду не виконуватиме його мети, оскільки такий впродовж тривалого часу в судові засідання не з'являвся, обов'язків обвинуваченого не виконував, що було підставою для застосування судом заходів забезпечення кримінального провадження у виді приводу до суду, тому необхідним та виправданим є покарання у виді обмеження волі.
При цьому, при визначені міри покарання, котра є альтернативною, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 вину визнав, характер його поведінки під час досудового розслідування, що добровільно видавав психотропні речовини, давав визнавальні покази, що розцінюється стороною обвинувачення як активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, поведінку під час судового провадження при з'ясуванні фактичних обставин справи, а також обставини, що такий до кримінальної відповідальності притягується вперше, а тому обмеження волі слід застосувати у мінімальному визначенні - 1 рік.
Саме таке покарання, на думку суду, дасть можливість обвинуваченому оцінити свої дії, стати на шлях виправлення, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», відповідатиме тяжкості злочину та справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, клопотання з даного приводу не заявлялися.
Питання процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст. 124 КК України.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у справі понесені процесуальні витрати за проведення експертизи у зв'язку із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи.
Так, 12.09.2024 у кримінальному провадженні експертом проведено експертизу №СЕ-19/109-24/13220-НЗПРАП, вартість якої становить 1 514,56 грн., 22.05.2024 експертизу №СЕ-19/109-24/7300-НЗПРАП, вартістю 1 514,56 грн., та 24.10.2024 експертизу №СЕ-19/109-24/15346-НЗПРАП, вартістю 1 591,80 грн.
Таким чином, суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта у розмірі 4 620,92 грн.
Питання речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
Так, майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується, майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.
При дослідженні речових доказів встановлено, що речовими доказами у кримінальному провадженні визнано: психотропну речовину PVP, яка знаходиться у номерному полімерному пакеті Національної поліції України ICR0021116, білого кольору, опломбованому полімерному пломбою з номером №7569176/2012; спец. пакет НПУ ICR0021220, в якому знаходиться зіп-пакет із вмістом невідомої кристалоподібної речовини синього кольору; порошкоподібну речовину білого кольору, яка знаходиться в зіп-пакеті.
На підставі викладеного, ч.1 ст. 309, ст. ст. 50, 60, 65 КК України, керуючись, ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у незаконному придбанні та незаконному зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 один рік
Речові докази у справі після набрання вироком законної сили, а саме:
-психотропну речовину PVP, масою 0,5336 грам, яка знаходиться у номерному полімерному пакеті Національної поліції України ICR0021116, білого кольору, опломбованому полімерному пломбою з номером №7569176/2012; спец. пакет НПУ ICR0021220, в якому знаходиться зіп-пакет із вмістом кристалоподібної речовини синього кольору, що є PVP, масою 0,4890 грам; порошкоподібну речовину білого кольору, яка знаходиться в зіп-пакеті, поміщену в спец. пакет НПУ CRI 1088725, що є амфетаміном, масою 0,7191 грам, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта у розмірі 4 620 (чотири тисячі шістсот двадцять) гривень 92 (дев'яносто дві) копійки.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий ОСОБА_1