справа № 462/91/25
07 січня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ПАРТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт», ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець Маковецький Зорян Вікторович про визнання права власності та скасування арешту,
Позивач через систему «Електронний суд» скерував до суду позов, у якому просить визнати за ТзОВ «ІНДАСТРІ ПАРТ» право власності на 5/10000 реальних часток на об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:04:001:0035 та скасувати арешт, накладений постановою приватного виконавця Маковецького З.В. від 29.05.2024 у виконавчому провадженні №75127630.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», який затверджений наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 року № 144 (далі ДСТУ 4163:2020), відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Ч.2 цієї статті визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього, а згідно ч.3 копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Однак, позивачем до позовної заяви долучені копії документів, які в порядку, визначеному законодавством, належним чином не засвідчені.
Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.ч.1,2ст.9 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України зазначено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Однак, не зважаючи на те, що даний спір є майнового характеру, позивачем у позовній заяві не надано грошової оцінки вказаного майна, що позбавляє суд можливості вирішити питання про відкриття провадження.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Тому позивачу необхідно зазначити чим підтверджується дійсна вартість спірного майна, що є предметом даного спору.
Ціна позову повинна відповідати дійсній ринковій вартості майна на момент подачі позову. Власники, або користувачі майна мають можливість безперешкодно, зробити оцінку майна.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі Закон № 2658-ІІІ) доказом дійсної вартості нерухомого майна є складений суб'єктом оціночної діяльності звіт про оцінку майна.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом № 2658-ІІІ.
Згідно із ч. 4 ст. 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом ч. 1 ст. 10 та ч. 1 ст. 11 Закону № 2658-III).
Оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Оскільки позивачем не надано суду належні докази вартості спірного майна, а тому з цих причин не можливо визначити ціну позову, з якої слід визначити вірну суму судового збору, яка підлягає до сплати.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача на те, що з аналізу інтернет ресурсів встановлено, що відсоток готовності незавершеного будівництва складає значно більше ніж 0,05%.
Щодо вимоги немайнового характеру, суд зазначає, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік становить 3028. Враховуючи, що позовна заява подана через систему «Електронний суд», слід застосовувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто за вимогу немайнового характеру необзідно сплатити 2422,40 грн.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду звіт про оцінку спірного майна. Виходячи з цієї оцінки, йому необхідно сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за вимогами майнового характеру та за вимогою немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн, при цьому, надавши суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Враховуючи вказане, позов слід залишити без руху для усунення вказаних вище недоліків.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків такої.
Керуючись ст. 43, 175, 185 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ПАРТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт», ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець Маковецький Зорян Вікторович про визнання права власності та скасування арешту- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали - 5 /п'ять/ днів.
Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: