справа № 462/70/25
07 січня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 боргу за спожитий природний газ,
ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» боргу за спожитий природний газ за період з 01.06.2022 по 30.11.2024 у розмірі 38158 грн 44 коп.
Відповідно до ч. 1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
У відповідності до п.4,5 ч.2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються та перелік доказів, якими заявник обгрунтовує обставини, на яких грунтуються його вимоги.
Згідно п. 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Із поданої заяви вбачається, що ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , боргу за спожитий природний газ у розмірі 38158 грн 44 коп.
Згідно з відповіддю №1011820 від 06.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 07.08.2006.
Отже, всупереч вимогам ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу не додано жодного договору, укладеного між ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та боржником ОСОБА_1 , не долучено інших доказів, які б обґрунтовували підставність вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме доказів, які б підтвердили факт проживання ОСОБА_1 та користування послугами, які надає ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за адресою: АДРЕСА_1 , за якою виникла заборгованість, а також доказів належності квартири за вказаною адресою ОСОБА_1 .
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Згідно ЦПК України судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що подана заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями правил підсудності.
Відтак, ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» слід відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись ст. 163, 165 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 боргу за спожитий природний газ.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», що згідно ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: