Номер провадження 1-кс/754/74/25
Справа № 754/28/25
Іменем України
06 січня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання особи, -
До Деснянського районного суду міста Києва 06.01.2025 в порядку ст. 206 КПК України надійшло клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , відповідно до змісту якого заявниця оскаржує дії співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 , які, на переконання заявниці, незаконно позбавили свободи ОСОБА_3 .
Дослідивши клопотання, слідчий суддя робить наступний висновок.
Згідно з правилами ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, що становить зміст одного із засадничих принципів кримінального провадження.
Стаття 206 КПК встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно у передбачений цією статтею спосіб.
Відповідно до постанови від 27.05.2019 в справі № 766/22242/17 Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначено, що ст. 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Тобто, ОП ККС вказує про дії слідчого судді у межах кримінального провадження.
Відповідно, предметом регулювання ст. 206 КПК України є правовідносини, щодо дотримання прав і свобод особи у межах досудового розслідування кримінального провадження.
Положеннями п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - це, зокрема, досудове розслідування, котре, згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК, є стадією кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з тим, як вбачається зі змісту клопотання, кримінальне провадження по даному факту не здійснюється, ОСОБА_3 не утримується саме під вартою в рамках певного кримінального провадження та не є затриманою особою у розумінні кримінально-процесуального закону, а тому зазначене клопотання не може бути предметом розгляду слідчим суддею, відповідно до наданих йому повноважень, в порядку судового контролю визначеного КПК України.
Таким чином, фактично до слідчого судді оскаржено дії (бездіяльність) державної установи (її посадових осіб) у сфері мобілізації під час воєнного стану, дана установа не є суб'єктом кримінально-правової діяльності, та є поза межами кримінального провадження.
Можливість оскарження до слідчого судді дій (бездіяльності) співробітників ТЦК та СП при здійсненні ними мобілізаційних заходів не передбачена нормами чинного КПК України. Посилання скаржника при цьому на ст. 206 КПК України є безпідставним, оскільки вона регулює правовідносини із здійснення судового контролю за дотриманням прав і свобод людини виключно у межах чи у зв'язку із кримінальним провадженням (п. 18 ст. 3 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 26, 309, 369 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання особи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1