Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10243/24
Номер провадження 1-кс/711/2805/24
31 грудня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження №12024250000000220 від 06.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не є особою з інвалідністю, одруженого, ФОП, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, -
Начальник відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, поданим в рамках кримінального провадження №12024250000000220, внесеного до ЄРДР 06.06.2024 відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 201-2 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СУ ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження за № 12024250000000220 від 06.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено наступне. Відповідно до ст. 68 КУ кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Так, згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався.
У такий спосіб, з моменту видання первинного Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти режим воєнного стану (особливий період), який триває і до теперішнього часу.
Згідно ст.1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі - Закон) бенефіціаром є набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом. Благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності. Благодійна діяльність це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначено, що цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами благодійної діяльності є, зокрема допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах; сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану тощо.
Відповідно до ст. 6 Закону благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.
Статтею 11 Закону передбачено, що метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) - це надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам.
Гуманітарна допомога це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема, внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Відповідно статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» отримувачі гуманітарної допомоги зобов'язані передати безоплатно набувачам гуманітарну допомогу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу» не відносяться до гуманітарної допомоги підакцизні товари, крім:
- автомобілів швидкої медичної допомоги, легкових автомобілів спеціального призначення для Міністерства внутрішніх справ України, органів Національної поліції;
- транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях для отримання і використання Збройними Силами України, Національною гвардією України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України для забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
- транспортних засобів, призначених для перевезення більше ніж вісім осіб, та автомобілів, обладнаних для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, що передаються для використання установам соціального захисту населення, державним закладам охорони здоров'я і навчальним закладам, громадським організаціям осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, Товариству Червоного Хреста України та його обласним організаціям, державним закладам системи реабілітації, фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт»;
- легкових автомобілів, які на момент ввезення на митну територію України були вперше зареєстровані не пізніше ніж вісім років тому, з об'ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською державною адміністрацією або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, для подальшої передачі особам з інвалідністю, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством;
- транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (крім таксі, автомобілів інкасації) для підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважених ними державних установ та органів місцевого самоврядування для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 901-VIII від 23.12.2015 Закону України «Про гуманітарну допомогу» транспортні засоби, які набули статусу гуманітарної допомоги, можуть отримуватися Збройними Силами України, Національною гвардією України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України для забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Згідно ст. 8 Закону України «Про гуманітарну допомогу» товари (предмети), що ввозяться (пересилаються) як гуманітарна допомога, підлягають першочерговому безкоштовному спрощеному декларуванню митними органами відповідними установами та організаціями незалежно від форми власності, з обов'язковим проставленням у товаросупровідних документах, вантажних митних деклараціях клейма «Гуманітарна допомога», «Продаж заборонено», завіреного печаткою митника.
Так, згідно з Постановою КМУ №174 від 01.03.2022 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги від донорів (у значенні Закону України «Про гуманітарну допомогу») здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Пропуск через митний кордон України товарів гуманітарної допомоги, наведених у додатку 2, здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту за умови подання до митних органів гарантійного листа кінцевого користувача товарів за формою, наведеною в додатку 3. Зазначений лист оформлюється кінцевим користувачем товарів гуманітарної допомоги, яким є орган військового управління, визначений Міністерством оборони, правоохоронним органом, інше військове формування, утворене відповідно до закону, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації чи підпорядкований підрозділ, визначений нею, військові адміністрації, утворені відповідно до законодавства або інший суб'єкт, що здійснює боротьбу з тероризмом відповідно до закону, та засвідчується його печаткою.
В період дії воєнного стану, в червні 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виник спільний злочинний умисел, спрямований на отримання прибутку, шляхом продажу автотранспортних засобів, ввезених на територію України як гуманітарної допомоги.
На виконання зазначеного злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про гуманітарну допомогу» та Постанови КМУ № 174 від 01.03.2022, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 розробили та впровадили в дію злочину схему, щодо продажу транспортних засобів, ввезених на митну територію України як гуманітарна допомога та наданих фізичними особами (донорами) на користь Благодійної організації Благодійний фонд «Покров України» (код ЄДРПОУ 44928131), зареєстрована 06.02.2023, видом діяльності якої є надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у., юридична адреса: АДРЕСА_2 , засновником та керівником якої є ОСОБА_8 .
Відповідно до розробленого ОСОБА_7 та ОСОБА_4 злочинного плану автотранспортні засоби, ввезені на територію України як гуманітарна допомога Збройним силам України для виконання бойових завдань, щодо захисту держави від російського окупанта та укріплення кордону України без сплати обов'язкових митних платежів при розмитненні автомобілів, а саме: ввізного мита 10% від вартості автомобіля, відповідно до статті 271 Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф України», акцизного податку (який складається з базової ставки х коефіцієнт об'єму двигуна х коефіцієнт віку транспортного засобу), податку на додану вартість 20% відповідно до Податкового кодексу, та пенсійного збору при першій постановці автомобіля на облік у розмірі 3% від вартості автомобіля, відповідно пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», у подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_4 продавались за грошові кошти фізичним особам, у тому числі військовослужбовцям Збройних сил України.
Так, за невстановлених в ході проведення досудового розслідування обставин та в невстановлений період часу, але не пізніше 03.10.2024 донорами на митну територію України ввезені наступні автотранспортні засоби, які відповідно до Декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою - визнані гуманітарною допомогою, та безоплатно передані Благодійній організації Благодійний фонд «Покров України» (код ЄДРПОУ 44928131), як отримувачу, а саме:
- автомобіль марки «Volkswagen TOURAN», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки «Mercedes Bens», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_3 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
- автомобіль марки «BMW Х5», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_5 , 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 .
Зазначені вище автотранспортні засоби, які відповідно до Декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою - визнані гуманітарною допомогою та безоплатно передані Благодійній організації Благодійний фонд «Покров України» (код ЄДРПОУ 44928131) після ввезення на митну територію України були поміщені та зберігались на прилеглій території приміщень майстерні по ремонту легкових автомобілів та магазину «Автозапчастини», що розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Костянтинівка, вул. Шевченка, 2А, які на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на продаж зазначених автотранспортних засобів, ввезених на територію України як гуманітарна допомога, направленого на отримання прибутку, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_9 , 03.10.2024 приблизно о 10 годині 54 хвилин, на прилеглій території приміщень майстерні по ремонту легкових автомобілів та магазину «Автозапчастини», що розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Костянтинівка, вул. Шевченка, 2А, зустрілися з ОСОБА_10 , який здійснював пошук транспортних засобів для власних потреб, де надали до огляду три автомобілі, а саме: автомобіль марки «Volkswagen TOURAN», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль марки «Mercedes Bens», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_3 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , та автомобіль марки «BMW Х5», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_5 , 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , та повідомили про можливість продажу зазначених транспортних засобів за 14 000 доларів США, з подальшою можливістю оформлення та складання документів для оформлення вказаних транспортних засобів.
Після чого ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, погодився на їх пропозицію щодо продажу автомобілів марки «Volkswagen TOURAN», «Mercedes Bens» та «BMW Х5» за узгоджену суму в розмірі 14 000 доларів США та останні домовились про повторну зустріч з метою передачі грошових коштів за придбання вищевказаних транспортних засобів.
В подальшому, того ж дня близько 16 год. 44 хв., на виконання свого злочинного умислу, направленого на продаж зазначених транспортних засобів, ОСОБА_7 , діючи разом та за попередньою змовою із ОСОБА_4 , під час повторної зустрічі на прилеглій території приміщень майстерні по ремонту легкових автомобілів та магазину «Автозапчастини», що розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Костянтинівка, вул. Шевченка, 2А, з ОСОБА_10 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, надали для повторного огляду три автомобілі, а саме: автомобіль марки «Volkswagen TOURAN», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль марки «Mercedes Bens», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_3 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , та автомобіль марки «BMW Х5», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_5 , 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , з можливістю перевірки вказаних транспортних засобів на технічну справність під час руху, узгодивши подальші дії, щодо оформлення документів, та на виконання свого злочинного умислу спрямованого на отримання прибутку, шляхом продажу автотранспортних засобів, ввезених на територію України як гуманітарної допомоги, вказав ОСОБА_10 передати грошові кошти в сумі 14 000 доларів США в якості оплати за придбання вищевказаних транспортних засобів довіреній особі, а саме ОСОБА_11 , який за вказівкою ОСОБА_7 , мав перевірити грошові кошти надані ОСОБА_10 в якості оплати за придбані транспортні засоби, з метою підтвердження справжності купюр грошових коштів. Після чого, за вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 направився до Черкаського обласного відділення № 177 ТОВ «МФК Аверс» за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Незалежності, 67-А, де і передав ОСОБА_11 грошові кошти як оплату вартості придбання вказаних транспортних засобів.
Таким чином, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , з метою отримання прибутку, достовірно знаючи, що автомобіль марки «Volkswagen TOURAN», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль марки «Mercedes Bens», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_3 , 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , та автомобіль марки «BMW Х5», ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_5 , 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , ввезені на територію України як гуманітарна допомога, здійснили їх продаж за грошові кошти в сумі 14 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 03.10.2024 становить 577 857 грн., тобто у значному розмірі, під час воєнного стану.
За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України - продаж товарів гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчинених за попередньою змовою групою осіб, у значному розмірі, під час воєнного стану.
04.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України - продаж товарів гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчинених за попередньою змовою групою осіб, у значному розмірі, під час воєнного стану.
Причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення злочину підтверджується зібраними в ході проведення доказами, а саме: даними протоколу огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй спеціального технічного засобу та грошових коштів від 03.10.2024, даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 від 03.10.2024, даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 від 03.10.2024, даними протоколу огляду документів від 04.10.2024, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 04.10.2024, даними протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з електронних інформаційних систем та зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 № 5/2/3636, № 5/2/3637 від 16.08.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
05.10.2024 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, з покладенням відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України наступних обов'язків на підозрюваного:
- заборонити ОСОБА_4 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора та/чи слідчого в період часу із 22 години до 06 години наступного дня;
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд, про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкування (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет тощо ) з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками у даному кримінальному провадженні доведених органом досудового розслідування до його відома, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора.
Слідчим суддею визначено строк дії запобіжного заходу - строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, до 01.12.2024.
28.11.2024 постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024250000000220 від 06.06.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 04.01.2025.
29.11.2024 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/9328/24) продовжено строк дії застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.01.2025, з покладенням відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України наступних обов'язків на підозрюваного:
- заборонити ОСОБА_4 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора та/чи слідчого в період часу із 22 години до 06 години наступного дня;
- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд, про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну;
- заборонити спілкування (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет тощо ) з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками у даному кримінальному провадженні доведених органом досудового розслідування до його відома, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора.
30.12.2024 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто до 04.03.2025.
При цьому, ініціатор вказує, що при продовженні строку досудового розслідування враховано необхідність проведення у кримінальному провадженні № 12024250000000220 від 06.06.2024 ряду слідчих та процесуальних дій, об'єктивну неможливість їх проведення раніше, а також значення інформації, яка буде отримана за результатами їх проведення, як доказів у кримінальному провадженні.
Зокрема, під час подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно:
- у встановленому законом порядку долучити до матеріалів кримінального провадження результати негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з електронних інформаційних систем, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, аудіо-, відеоконтроль особи, накладення арешту на кореспонденцію та огляд і виїмка кореспонденції, спостереження за особою та місцем, дозвіл на проведення яких отримано згідно до ухвал Черкаського апеляційного суду, та розсекретити значний обсяг документів, які стали підставами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні - клопотань слідчого про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, доручень слідчого про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвал слідчих суддів Черкаського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- долучити до матеріалів кримінального провадження висновки транспортно-товарознавчих експертиз, призначених у ході досудового розслідування, проведення яких на даний час не завершено, та за результатами аналізу отриманої від митних підрозділів Державної митної служби інформації у вигляді документів, що слугували підставою для митного оформлення транспортних засобів, які були ввезені на митну територію України та задекларовані в якості гуманітарної допомоги для потреб ЗСУ, отримувачем якої значиться Благодійна організація «Благодійний фонд «Покров України» від митних підрозділів Державної митної служби та інформації отриманої від ТОВ «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА», щодо оголошень на інтернет-ресурсі «olx.ua», щодо продажу транспортних засобів «Volkswagen TOURAN», «Mercedes Bens», «BMW Х5» та ряду інших транспортних засобів, оголошення про продаж яких розміщувались протягом тривалого періоду часу на інтернет-ресурсі «olx.ua» підозрюваним ОСОБА_7 та іншої особою, яка може бути причетною до вчинення злочину, призначити додаткові транспортно-товарознавчі експертизи;
- у встановленому законом порядку отримати відповідь з Міністерства оборони України, щодо отримання відомостей про передачу підрозділам ЗСУ гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів від Благодійної організації «Благодійний фонд «Покров України» та детально проаналізувати отриману інформацію;
- у встановленому законом порядку долучити до матеріалів кримінального провадження відповідь із Міністерства соціальної політики України та детально проаналізувати отриману інформацію, яка міститься в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, щодо Благодійної організації «Благодійний фонд «Покров України» (код ЄДРПОУ 44928131, юридична адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лінтура Петра, 1, кв. 6);
- із залученням спеціалістів провести детальний огляд та аналізу інформації отриманої в результаті тимчасових доступів до речей і документів у операторів мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», щодо ряду абонентських номерів, якими користувались підозрювані, а також інші особи, що можуть бути причетними до вчинення злочину;
- провести слідчий експеримент з особою із зміненими анкетними даними, яка виступила у ролі покупця в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки;
- проаналізувати інформацію, отриману в результаті тимчасових доступів до речей і документів у ГУ ДПС у Черкаській області;
- отримати відповідь АРМА на запит слідчого, щодо наявності майна та активів у підозрюваних, щодо яких здійснюється досудове розслідування, та здійснити аналіз отриманої інформації;
- провести допити підозрюваних осіб, які доцільно провести після отримання та аналізу повного кола матеріалів за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, огляду та аналізу інформації отриманої в результаті тимчасових доступів до речей і документів у операторів мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна»;
- за результатами проведення слідчих (розшукових) дій здійснити надання оцінки зібраним під час досудового розслідування доказам, в частині їх достатності для підозри й інших осіб у вчиненні кримінального правопорушення, та в разі наявності підстав оголосити про підозру іншим особам, причетним до вчинення кримінального правопорушення, а також за наявності підстав оголосити про нову підозру чи про зміну підозри особам, що підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення;
- провести слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення повного кола осіб, яким підозрювані продавали транспортні засоби, які були ввезені на митну територію як гуманітарна допомога;
- провести інші необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюються особи, та необхідність у проведенні яких може виникнути в подальшому під час досудового розслідування за результатами отриманих відомостей;
- виконати вимоги ст. 290-291 КПК України.
Обставинами, що перешкоджали здійсненню цих слідчих та процесуальних дій раніше є великий проміжок часу необхідний для розсекречування та долучення до матеріалів кримінального провадження матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, тривалість проведення судових експертиз, які є важливими для прийняття законного і обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні, тривалість отримання та долучення до матеріалів кримінального провадження необхідних документів, які є важливими для прийняття законного і обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні, котрі неможливо провести одночасно, а також значний обсяг слідчих та процесуальних дій, які необхідно провести в ході досудового розслідування, з метою об'єктивного та повного дослідження всіх обставин вчинення злочину та встановлення повного кола осіб, причетних до його вчинення.
Завершення проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу, а їх результати мають вирішальне значення для встановлення фактів та обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Враховуючи неможливість завершення досудового розслідування, на даний час виникла необхідність у продовженні підозрюваному ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Підставою застосування запобіжного заходу за ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, у зв'язку з цим останній усвідомлюючи суворість покарання, передбаченого за інкриміноване кримінальне правопорушення, у разі необрання запобіжного заходу, матиме реальну можливість змінити місце проживання, та з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що вказує на ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В даному кримінальному провадженні суворість покарання, що може бути призначене підозрюваному, має значення для оцінки ризику його переховування.
Підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема на осіб, які були залучені при проведенні слідчих (розшукових) дій за участі останнього, а також на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на свідка, який повідомив про протиправну діяльність останнього, та на свідка ОСОБА_10 (особа із зміненими анкетними даними, яка надала добровільну згоду на проведення за її участі негласних слідчих розшукових дій), який виступив в ролі покупця, та якому останній здійснив продаж гуманітарної допомоги у вигляді трьох транспортних засобів, у зв'язку з чим останній матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань, в тому числі шляхом погроз, підкупу, а також останній зможе контактувати з іншими особами, ймовірно причетними до вчинення злочину, причетність яких до вчинення злочину встановлюється на даний час, а також із іншими підозрюваним в даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , з яким матиме змогу контактувати та незаконно впливати на нього, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань з метою побудови власної версії, виправдання своїх дій та вживати таким чином заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, на цей час не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення злочину (окрім як ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у тому числі осіб, які безпосередньо здійснювали перевезення гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів, в тому числі трьох транспортних засобів, які були продані 03.10.2024 ОСОБА_9 та ОСОБА_7 покупцеві - ОСОБА_10 , а тому він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даного злочину, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заявлені вище ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на цей час не зменшилися.
Таким чином, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, прокурор вважає за необхідне продовжити застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти вищевикладеним обґрунтованим ризикам можливої суспільно небезпечної поведінки підозрюваного, тому звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ньому та додані до нього докази. Крім того зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, у зв'язку із цим, ухвалою слідчого судді від 05.10.2024 останньому було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час та покладенням на нього обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. В подальшому ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.01.2025 включно. Проте, закінчити досудове розслідування у трьох місячний строк, виявилось неможливим, у зв'язку з необхідністю виконання слідчих (розшукових) дій, зокрема у встановленому законом порядку розсекретити та долучити матеріали проведених НСРД, отримати висновки товарно-товарознавчих експертиз та відповіді на запити, здійснені в межах даного кримінального провадження, а також здійснити інші слідчі (розшукові) дії. З цих підстав строк досудового розслідування було продовжено до п'яти місяців, тобто до 04.03.2025. За таких обставин, на даний час виникла необхідність в продовженні строку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування. При цьому прокурор вказав, що на даний час ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу підозрюваному, не зменшились та продовжують існувати. При цьому зазначив, що враховуючи тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_4 , останній може переховуватись від слідства та суду з метою уникнення покарання. Також, є досить обґрунтованим ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на заявника ОСОБА_10 , та на іншого підозрюваного ОСОБА_7 , з яким підозрюваний матиме змогу контактувати та незаконно впливати на нього, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань з метою побудови власної версії, виправдання своїх дій та вживати таким чином заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження. Крім того, слід враховувати, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення злочину, зокрема не встановлено осіб, які безпосередньо здійснювали перевезення гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів, а тому ОСОБА_4 матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даного злочину, тобто перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. Також, під час досудового розслідування стало відомо, що у такий же спосіб, як три автівки, що є об'єктами кримінально-протиправних дій у даному кримінальному провадженні, було завезено понад сто транспортних засобів. На думку сторони обвинувачення жодний інший запобіжний захід не зможе знизити ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому з метою запобігання вказаних ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, прокурор просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що передбачає заборону підозрюваному ОСОБА_4 залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , в період часу з 22-00 години до 06-00 години, у межах строку досудового розслідування, з покладенням відповідних процесуальних обов'язків. На уточнююче питання слідчого судді прокурор зазначив, що процесуальні обов'язки ОСОБА_4 виконуються добросовісно, порушення не допускаються, що свідчить про дієвість застосованого до останнього запобіжного заходу.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні зауважував на необґрунтованість та недоведеність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, які, на його думку, є неконкретизованими та надуманими стороною обвинувачення. Зокрема зазначив, що за час перебування під слідством, його підзахисний не вчиняє жодних дій на перешкоджання встановленню всіх обставин у справі, він не переховується від слідства та суду. Він не може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на його переконання, взагалі є абстрактним. Просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з домашнього арешту, що передбачає заборону залишати житло у нічний час, на більш м'який запобіжний захід, оскільки, на його переконання, прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, вказавши, що обов'язки покладені на нього судом він виконує належним чином та не порушує їх. Крім того, просив врахувати, що він здійснює підприємницьку діяльність, пов'язану з обслуговування та ремонту транспортних засобів, а встановлене слідчим суддею часове обмеження перебування поза місцем проживання, утруднює виконання ним взятих зобов'язань перед клієнтами СТО щодо строків виконання робіт. З цих підстав просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000220 від 06.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
03.10.2024 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 04.10.2024 останньому повідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України - продаж товарів гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у значному розмірі, під час воєнного стану.
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.10.2024 (справа №711/7855/24) відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному покидати житло за адресою АДРЕСА_1 , в період часу з 22-00 години до 06-00 години, в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.12.2024 включно.
28.11.2024 постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_12 строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024250000000220 від 06.06.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 04.01.2025.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.11.2024 (справа №711/9328/24) продовжено строк дії застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що передбачає заборону залишати місце проживання у певний період часу, в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.01.2025.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй спеціального технічного засобу та грошових коштів від 03.10.2024, протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 від 03.10.2024, протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 від 03.10.2024, протоколом огляду документів від 04.10.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.10.2024, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з електронних інформаційних систем та зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 № 5/2/3636, № 5/2/3637 від 16.08.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України перевірена та підтверджена ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.10.2024 про застосування запобіжного заходу виді домашнього арешту, а також ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.11.2024 про продовження строку дії застосованого відносно останнього запобіжного заходу.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалась сторона обвинувачення у клопотанні слідчий суддя зазначає наступне.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.10.2024 у відношенні ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, що передбачає заборону залишати житло в певний період часу, з покладенням, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків: прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд, про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; заборонити спілкування (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет тощо ) з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками у даному кримінальному провадженні доведених органом досудового розслідування до його відома, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора.
При обранні запобіжного заходу слідчим суддею було установлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування необхідності продовження строку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, прокурор в судовому засіданні посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлених слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу та при його продовженні, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На даний час, на переконання слідчого судді, прокурором доведено актуальність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, який ґрунтується на тяжкості покарання за інкримінований ОСОБА_4 в провину злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, зокрема на ОСОБА_10 , який є заявником та повідомив про протиправну діяльність ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризик незаконно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_10 , в даному кримінальному провадженні, не втратив своєї актуальності.
Також слідчий суддя вважає, що існує ризик впливу підозрюваного на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, а саме на ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_7 є знайомими та мали постійний зв'язок один одним, що вбачається з протоколів за результатами НСРД. Отже, наведене свідчить про те, що ОСОБА_4 може спілкуватись з іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні з метою зміни своїх показань чи дачі завідомо неправдивих показань з метою побудови власної версії, направленої на виправдання своїх дій, та уникнення від кримінальної відповідальності.
Зважаючи, що на даний час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , зокрема органом досудового розслідування не встановлено осіб, які здійснювали перевезення транспортних засобів, що були об'єктами оперативної закупки, через митний контроль на територію України, слідчий суддя, погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі, останній матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даних злочинів.
Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Вирішуючи питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання в певний період часу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України встановлено, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Строк домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 спливає 04.01.2025, проте органом досудового розслідування доведено, що до вказаного часу завершити досудове розслідування по даному кримінальному провадженню неможливо, оскільки внаслідок проведення великого обсягу роботи, об'ємності та складності кримінального провадження необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин вчиненого злочину, що неможливо без продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості переховування від органів досудового слідства та суду, незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підстави, за яких слідчим суддею було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у період часу з 22-00 години до 06-00 години та з покладенням відповідних обов'язків, а також обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, відтак слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження обраного останньому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В той же час, враховуючи здійснення підозрюваним ОСОБА_4 підприємницької діяльності, що полягає, в тому числі в обслуговуванні та ремонті транспортних засобів, слідчий суддя вважає за можливе змінити період заборони підозрюваному залишати житло визначивши його з 23-00 години о 06-00 години, що надасть підозрюваному більший проміжок часу для здійснення своєї діяльності.
Крім того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 , тяжкого, корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, досудове розслідування щодо якого не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
Оцінюючи виправданість втручання у права і свободи підозрюваного, слідчий суддя також враховує доводи прокурора про необхідність додаткового часу для проведення та завершення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, що мають важливе значення для кримінального провадження, а також доводи щодо обставин, які перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше та строку, необхідного для їх проведення або завершення.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, про що клопотала сторона захисту, не може бути достатнім для запобігання зазначених вище ризиків та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який передбачає заборону залишати підозрюваному ОСОБА_4 житло за адресою АДРЕСА_1 , в період часу з 23-00 години до 06-00 години, строком на два місяці, тобто до 28.02.2025 включно, що відповідатиме положенням ч. 6 ст. 181 КПК України.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого проживання, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану. В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження №12024250000000220 від 06.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23-00 години до 06-00 години, строком на два місяці, тобто до 28.02.2025 включно.
Відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
-не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-заборонити спілкування (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з підозрюваним ОСОБА_7 та свідками у даному кримінальному провадженні, доведених органом досудового розслідування до його відома, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного, строком два місяці, тобто до 28.02.2025 включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого перебування у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_4 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця перебування з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали до 28 лютого 2025 року включно.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, його захиснику та прокурору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя: ОСОБА_1