Справа № 559/1657/24
Провадження № 2/559/55/2025
06 січня 2025 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суду Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участі секретаря судового засідання Окренець Д.В., представника позивача адвокатки Вишковської В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокатка Вишковська Валентина Іванівна, до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину,-
І. Стислий виклад позиції сторін.
1.1.Адвокат Вишковська В.І. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом про встановлення факту не проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини та просить визнати ОСОБА_2 таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 . В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , яка з 1991 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , після укладення якого змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». За життя ОСОБА_3 заповіту не залишила, однак оскільки на момент смерті матері позивач постійно проживав разом з нею, вів спільне господарство, доглянув та поховав її за власні кошти, то фактично прийняв спадщину. Однак нотаріус відмовив позивачу у оформленні спадкових прав, оскільки з матеріалів спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що спадкоємцем майна померлої за законом є чоловік покійної - ОСОБА_2 , який вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на час її смерті був зареєстрований разом з померлою за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 за вказаною адресою фактично не проживає вже майже 20 років, зокрема не проживав і на час відкриття спадщини, заяву про прийняття спадщини він не подавав, тому не може вважатися таким, що прийняв спадщину. Враховуючи викладене, з метою захисту своїх прав позивач змушений звернутися до суду з заявою про встановлення факту не проживання відповідача разом із спадкодавцем та факту не прийняття ним спадщини.
1.2. Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
2.1. Ухвалою суду від 17.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 31.07.2024 підготовче судове засідання закрите та призначено справу до судового розгляду.
2.2. В судовому засіданні представник позивача адвокатка Вишковська В.І. позов підтримала та надала пояснення, які відповідають змісту позовної заяви. Додатково зазначила, що чоловік покійної матері позивача не проживає за адресою АДРЕСА_1 з 2005 року і в родинних відносинах з позивачем не перебуває. Покійна матір розійшлась зі своїм чоловіком ще у 2005 році, але розлучення не оформила, де весь цей час знаходиться ОСОБА_7 невідомо, бо він і на похоронах не був і зв'язку з ним взагалі немає вже два десятиліття. Окрім того зазначає, що згідно ст.1268 ЦК України для фактичного прийняття спадщини не достатньо самої реєстрації місця проживання, а необхідне також і фізичне постійне проживання зі спадкодавцем на час його смерті. Тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2.3. Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою померлої ОСОБА_3 . Її чоловіка ОСОБА_9 бачила всього разів два, і то дуже давно, в селі бачила його понад 20 років тому. ОСОБА_10 знала, часто разом бували на городі, померла вона у 2020 році, була на її похороні. Син поховав її , проте ОСОБА_9 на похороні не було.
2.4. Свідок ОСОБА_11 надала суду показання , що сусід ОСОБА_9 жив біля них колись, проте не бачила його вже біля 20-ти років. Живе поряд, через город, за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_9 жив років два, максимум три, але пізніше кудись зник та більше не з'являвся. ОСОБА_12 померла у 2020 році, її колишнього чоловіка ОСОБА_9 на похороні не було, поховали її син та невістка.
2.5. Свідок ОСОБА_13 надала суду показання наступного змісту: позивач ОСОБА_14 , її колишній чоловік. ОСОБА_15 за адресою АДРЕСА_1 не проживає більше 20 років. Він був чоловіком її колишньої свекрухи, бачила його кілька разів. Чоловік привів її у дім свекрухи у 2003 році, де вони всі разом проживали, у тому числі і ОСОБА_16 . Там, у 2004 році народила дочку, на хрестинах доньки ОСОБА_9 ще був, а коли дитині виповнився рік, то вже його не було, пішов з будинку за кілька місяців до цього. Свекруха померла у 2020 році, ОСОБА_17 на похороні не було.
2.6. Відповідач ОСОБА_2 , повідомлявся належним чином про дату та час розгляду справи за місцем реєстрації, конверт повернувся на адресу суду з відміткою пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою», також шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України, що є належним повідомленням згідно ст. 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву не подавав, заяв та клопотань від нього не надходило, про причини неявки не повідомив. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
3.1. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 його батьками значаться ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (а.с.9). Після укладення шлюбу з ОСОБА_2 , ОСОБА_19 змінила прізвище на " ОСОБА_5 ", що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.10).
3.2. Згідно договору дарування житлового будинку від 12.08.2023 ОСОБА_3 отримала в дарунок житловий будинок за номером АДРЕСА_1 . Даний договір 12.08.2003 посвідчений державним нотаріусом Другої Дубенської державної нотаріальної контори Хомич О.С. та зареєстровано в реєстрі за №1387 (а.с.11). На підставі даного договору ОСОБА_3 зареєструвала право власності на вищевказаний житловий будинок, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1364589 (а.с.12).
3.3. Згідно довідки №154 від 17.07.2020 виданої виконкомом Привільненської сільської ради вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживав постійно з матір'ю ОСОБА_3 , вели спільне господарство, доглянув її до смерті та похоронив за власні кошти (а.с.14).
3.4. Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи вбачається, що при обстеженні матеріально-побутових умов проживання сім'ї за адресою: АДРЕСА_1 перебували наступні особи: ОСОБА_13 , 1982р.н, її дочка ОСОБА_20 , 2004р.н., та її колишній чоловік ОСОБА_1 , 1980 р.н. За даною адресою також зареєстрований ОСОБА_2 , 1967р.н. однак зі слів ОСОБА_13 . ОСОБА_2 за даною адресою не проживає, фактичне місце його проживання невідоме. Особистих речей ОСОБА_2 у будинку не виявлено. Зі слів ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , сусідів ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_2 за даною адресою не проживає з 2005 року (а.с.15-17) .
3.5. Згідно акту про не проживання особи за місцем реєстрації №20 від 29.04.2024 складеного уповноваженими особами Привільненської сільської ради у присутності сусідів ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 вбачається, що громадянин ОСОБА_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 фактично не проживає на місцем реєстрації (а.с.18).
3.6. Згідно довідки Відділу центру надання адміністративних послуг Привільненської сільської ради №02-25/76 від 10.05.2024 вбачається, що згідно запису погосподарського обліку Привільненської сільської ради за 2016-2020 роки останнім місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день її смерті є АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини разом із ОСОБА_3 були зареєстровані такі особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - чоловік (зареєстрований, але не проживав), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - син, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - невістка, ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - внучка (а.с.19).
3.7. Із наданої приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Бадаліс Ж.П. спадкової справи №79/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що спадкоємцями майна померлої за законом є чоловік ОСОБА_2 , який не звертався із заявою задля оформлення своїх прав та син ОСОБА_1 , який через представника ОСОБА_13 звернувся до нотаріуса щодо оформлення спадкових прав після смерті матері. Інших спадкоємців немає.(а.с.36-39).
IV. Норми права, які застосував суд.
Відповідно ст. 293, 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належати спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
У роз'ясненнях викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму ВСК України «Про судову практику у справах спадкування» № 7 від 30.05.2008 зазначено, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до п.3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Отож, за змістом ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину лише спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до постанови Верховного суду від 29 вересня 2021 року у справі №464/566/19 (провадження №61-1688св21) Верховний Суд зауважує, якщо особа (спадкоємець) не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено належними доказами, то сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем не може свідчити, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, про своєчасність прийняття спадщини, оскільки не є беззаперечним доказом постійного проживання особи на момент смерті із спадкодавцем. Аналогічна пропозиція сформульована у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №355/832/17-ц (провадження №61-27212св19) та від 27 лютого 2019 року у справі №471/601/17-ц (провадження №61-38452св18).
Статтею 328, 392 ЦК передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що посвідчує його право власності.
Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
З сукупності наданих суду матеріалів вбачається, що позивач є рідним сином померлої ОСОБА_3 , з 2016 до 2020 року,зокрема і на час відкриття спадщини, дійсно проживали разом, вели спільне господарство, позивач доглянув матір до смерті та поховав її за власні кошти. Натомість, відповідач ОСОБА_2 , який також є спадкоємцем майна померлої за законом, хоч і був зареєстрований із спадкодавцем за однією адресою, однак протягом тривалого часу - з 2005 року, тобто майже 20 років, та на момент смерті спадкодавця фактично не проживав з померлою, не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тому не може вважатися таким, що прийняв спадщину. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та показаннями свідків-сусідів і колишньої дружини позивача, що надані в судовому засіданні. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що державна реєстрації місця проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за однією адресою, а відтак не може бути підтвердженням своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього відповідачу окремо необхідно довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання зі спадкодавцем станом на день смерті останнього, чого в цій справі не відбулось. В підсумку суд робить висновок, що ОСОБА_2 не прийняв спадщину. Позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити: встановити факт не проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_2 таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.01.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Представник позивача ОСОБА_27 , РНОКПП НОМЕР_4 , ел.адреса: ІНФОРМАЦІЯ_7
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Дубенським МРВ УМВС України в Рівненській області 16.02.2000.
Суддя О.Ю.Жуковська