Справа № 276/2/25
Провадження по справі№ 1-кп/276/50/25
07 січня 2025 року с-ще Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в с-щі Хорошів кримінальне провадження №12024065490000337 від 28.12.2024 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не депутата, не військовослужбовця, не є особою з інвалідністю, в силу ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -
19.12.2024, близько 17 год. 30 хв ОСОБА_3 перебував в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де також перебувала ОСОБА_4 та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, наніс кулаком лівої руки один удар в праву частину обличчя ОСОБА_4 , а після цього, продовжуючи свої протиправні дії, взяв в праву руку фарфорову чашку та кинув нею в голову потерпілій, внаслідок чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження тілесні ушкодження у вигляді двох ран, які сходяться між собою під гострим кутом лівій лобній ділянці; садна в лівій лобній ділянці на межі з волосяною частиною голови; синця в ділянці правої вилиці з переходом на нижню повіку правого ока, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч. 2 ст. 125 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Потерпіла ОСОБА_4 подала заяву, відповідно до якої не заперечує проти розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та виклику учасників в судове засідання, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, при вирішенні питання щодо виду та розміру покарання стосовно ОСОБА_3 покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження та потерпілим, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразились у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України - є кримінальним проступком.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує: ставлення обвинуваченого до скоєного, що полягає у визнанні винуватості та активному сприяння в розкритті кримінального правопорушення; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, знаходиться на обліку лікаря-нарколога з 01.06.2022 року, в силу ст. 89 КК України не судимий, по місцю проживання компрометуючі матеріали відносно нього відсутні.
Санкція ч. 2 ст. 125 КК України передбачає застосування до винних осіб такі покарання: штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
Враховуючи роз'яснення, які викладені в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зважаючи на наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався та, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 65-67, ч. 2 ст. 125 КК України, ст.ст. 7-12, 17, 20-30, 84-86, 90-92, 94, 100, 118, 301, 302, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 392-394 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень 00 (нуль) копійок.
Речовий доказ: довідку КНП «Хорошівська лікарня» на ім'я ОСОБА_4 , - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирати.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Володарсько-Волинський суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1