Справа № 357/18842/24
Провадження № 2/357/644/25
06 січня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 , яка діє через свого представника ОСОБА_3 , через систему «Електронний суд», звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить визнати право власності ОСОБА_1 на садибний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 47,6 кв.м. та житловою площею 34.2 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: сарай - 13,4 кв. м.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Ярмолі О.Я.
Позовна заява підлягає направленню за підсудністю до належного суду, виходячи з наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Пунктом 42 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати за собою право власності на садибний житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, село Насташка відноситься до Рокитнянської територіальної громади Білоцерківського району Київської області.
Відповідно до п.п. 10 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-IX у Київській області утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Водночас, згідно ч. 3-1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Також, Рада суддів України в листі від 22.07.2020 № 9рс-466/20 зазначила, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Отже, підсудність даної справи належить до Рокитнянського районного суду Київської області.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 , проживає в с.Бирюки, яке також відноситься до меж Рокитнянської територіальної громади Білоцерківського району Київської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).
Приймаючи до уваги те, що село Насташка Білоцерківського району Київської області, де розташоване нерухоме майно, на яке позивач просить визнати за собою право власності, до набрання чинності Постановою Верховної ради України «Про утворення і ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, відносилося до адміністративних меж Рокитнянського району Київської області, цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, необхідно передати на розгляд до Рокитнянського районного суду Київської області, до територіальної юрисдикції якого належить даний позов.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 260, 352-354 ЦПК України, суд,-
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, направити за підсудністю для розгляду до Рокитнянського районного суду Київської області (09601, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт Рокитне, вул.Заводська, будинок 11).
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя О. Я. Ярмола