Справа № 560/10412/24
іменем України
06 січня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить:
1. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 222030023674 від 23 квітня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у нарахуванні і виплаті державної допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну допомогу у розмірі десяти місячних пенсій.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком. Однак рішенням від 23 квітня 2024 року № 222030023674 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у призначенні та виплаті грошової допомоги у зв'язку з відсутністю спеціального стажу тривалістю 30 років.
Позивач вказує, що на день звернення за призначенням пенсії (01.09.2023) спеціальний страховий стаж на посадах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909, за її підрахунками, становив 30 років 0 місяців 15 днів. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про дотримання умов, передбачених законом для отримання державної допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що на заяву позивача щодо отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального страхового стажу.
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області також подало відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що страховий стаж, що дає право на призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на день досягнення пенсійного віку становив 29 років 9 місяців 16 днів, який є недостатнім для виплати вказаної грошової допомоги.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 04.06.2023 отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
15.04.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 23 квітня 2024 року № 222030023674 відмовило в задоволенні заяви позивача щодо призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу на посадах, що дають право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.
В рішенні зазначено, що страховий стаж заявниці становить 42 роки 7 місяців 25 днів, страховий стаж, що дає право на призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на день досягнення пенсійного віку становить 29 років 9 місяців 16 днів.
На звернення позивача від 16.07.2024 щодо тривалості спеціального стажу роботи відповідач листом від 30.07.2024 повідомив позивача про те, що оскільки станом на 03.06.2023 (дату досягнення пенсійного віку) спеціальний стаж роботи позивача становить 29 років 9 місяців 16 днів, право на встановлення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відсутнє.
Станом на 01.09.2023 (дата звернення за призначенням пенсії за віком) спеціальний стаж роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років за період з 20.08.1993 по 01.09.2023 становить 30 років 11 днів, що не дає права на встановлення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм права слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
При цьому, суд зазначає, що законодавець таку умову, як наявність в особи необхідного спеціального стажу пов'язує не з моментом досягнення особою пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону №1058-IV, а з моментом фактичного виходу особи на пенсію.
В постанові від 15.06.2022 року у справі №200/854/19-а, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що суть зазначеної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Наявність такої гарантії спонукає осіб працювати саме в установах державної або комунальної форми власності і набувати необхідний стаж у зазначених установах. При цьому, зміст норми 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV дозволяє стверджувати, що у разі, якщо на день досягнення пенсійного віку особа не має відповідного спеціального стажу (для жінок 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин), то така особа може "відтермінувати" реалізацію свого права виходу на пенсію задля набуття спеціального стажу, необхідного для отримання грошової допомоги. Таке тлумачення зазначеної норми є цілком логічним. Особа продовжує працювати в установах державної або комунальної форми власності та погоджується отримувати пенсію з більш пізнього віку, а держава, в свою чергу, заохочує таких осіб додатковою соціальною гарантією.
Колегія суддів зазначила, що норму пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
Як встановлено судом, позивач, отримавши право на призначення пенсії, продовжила працювати на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується копією трудової книжки. Із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернулась до відповідача 01.09.2023, за наявності на вказану дату спеціального стажу роботи більше 30 років.
Вказані обставини свідчать про фактичне відтермінування позивачем реалізації належного їй права виходу на пенсію.
Крім того, відповідачем не надано доказів виплати позивачу будь-якого виду пенсії до часу звернення з заявою про призначення пенсії за віком.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач відповідає необхідним умовам для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 222030023674 від 23 квітня 2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Оскільки рішення № 222030023674 про відмову у призначенні позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 222030023674 від 23 квітня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 06 січня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094 , код ЄДРПОУ - 21910427)
Головуючий суддя Д.А. Божук