06 січня 2025 року м. Рівне №460/12591/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2024 № 7995/17-00-07-05-22.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.05.2024 № 7995/17-00-07-05-22 всупереч вимогам законодавства. В обґрунтування позовних вимог вказує, що невідповідність суми готівки в касі та відомостями денного звіту ПРРО щодо видачі розрахункових документів пояснюється тим, що за адресою магазину діяльність здійснюють два суб'єкти господарювання ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а готівкові кошти у місці продажу в сумі 2382,00грн. належать ФОП ОСОБА_2 . Проведення розрахункових операцій через РРО з порушенням використання режиму програмування товарів, із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів пояснюється проблемами з електропостачанням в роботі ПРРО. Також усі товари, які перебували у місці продажу та які зафіксовані в акті зняття залишків обліковані у встановленому порядку, а під час проведення перевірки надавалися копії документів, які підтверджують їх облік та походження та походження та накладні внутрішнього переміщення. Оригінали усіх документів, які свідчать про походження товарів наявні у ФОП ОСОБА_1 та додатково надавались під час адміністративного оскарження. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 30.05.2024 № 7995/17-00-07-05-22 є протиправним та позивач просить суд скасувати його. З підстав наведених у позові, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 21.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведена фактична перевірка магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1 . Перевіркою встановлено не проведення розрахункової операції через ПРРО на загальну суму 2382,00грн, відповідальність передбачена п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг». Також перевіркою встановлено проведення розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму програмування товарів, із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, відповідальність передбачена п. 7 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг». Також встановлено факт реалізації товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на загальну суму 28540,00грн. За результатами розгляду акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2024 № 7995/17-00-07-05-22, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 37213,00грн, у тому числі 3573,00грн (2382,00грн*150%) за не проведення розрахункових операцій через ПРРО; 5100,00грн за проведення розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму програмування товарів, із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів; реалізації товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на загальну суму 28540,00грн. Відповідач вказує, що суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, при цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Також відповідач зазначає, що у постановах від 23.07.2020 у справі №809/786/16, від 18.12.2018 у справі №813/3621/17, від 04.06.2019 у справі №809/886/19 Верховний Суд звертав увагу, що доводи позивача щодо підтвердження походження та обліку товарів зважаючи на долучені до матеріалів справи первинні документи є необґрунтованими, оскільки такі документи надані вже після проведення контролюючим органом фактичної перевірки. Тобто, підставою для притягнення до відповідальності згідно із нормою у зазначеній редакції могло бути лише встановлення факту реалізації товару, який не був облікований належним чином. Отже, не надання до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.З наведених підстав, просило суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 10.12.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративної справи №460/12591/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Оскільки розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець 05.10.2021, взята на облік як платник податків 05.10.2021, з 05.10.2021 є платником єдиного податку; види діяльності за КВЕД: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.
На підставі статті 20, статті 80 Податкового кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 01.06.2000 №1775-ІІІ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 19.12.1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці, уповноваженими особами Головного управління ДПС у Рівненській області 01.05.2024 проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт від 10.05.2024, за № 7168/ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 .
За даними акта, перевірка здійснена в присутності продавця ОСОБА_3 .
Фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) 4000353621, дата реєстрації 03.05.2022.
В ході перевірки встановлено наступне:
1.Непроведення розрахункових операцій через ПРРО на загальну суму 2382,00 грн, а саме сума готівкових коштів на місці розрахунків згідно з описом наявних купюр і монет становить 4103,00 грн, а сума коштів, яка зазначена в Х-звіті становить 1721,00 грн.
2. Проведення розрахункових операцій через ПРРО, ф.н. НОМЕР_2 , без попереднього програмування найменування кодів товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме:
- 29.11.2022 реалізовано 1-ну одноразову електронну сигарету «Hygo limited» 1600, 5,2 мл 4% фруктовий мікс за ціною 340,00грн (чек № 635304661 від 29.11.2022.);
- 30.11.2022 реалізовано 1-ну одноразову електронну сигарету «Hygo limited» 1600, 5,2 мл 4% вишня з льодом за ціною 340,00грн (чек №637311209 від 30.11.2022) без зазначення у фіскальному чеку десятизначного коду УКТ ЗЕД.
3. Неведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме під час проведення перевірки в магазині відсутні документи на придбання та походження товарів згідно з актом зняття залишків на загальну суму 28540,00 грн.
Таким чином, за наслідками фактичної перевірки встановлено порушення вимог пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Враховуючи вищевикладене, на підставі акта перевірки від 10.05.2024 № 7168/ж5/17-00-07-05-17/3227107483 Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2024 № 7995/17-00-07-05-22, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну (фінансову) санкцію на загальну суму 37213,00 грн.
Згідно з доданим до податкового повідомлення-рішення розрахунком до позивача застосовано штрафні санкції в наступних розмірах:
- не проведення розрахункових операцій через РРО на суму 2382,00 грн.
Відповідальність передбачена п. 1 ст. 17 Закону України віл 06.07.1995 № 265/95-ВР, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше та 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Сума штрафних (фінансових) санкцій становить 3573,00 грн. (2382,00 грн. х 150% = 3573,00грн.);
- проведення розрахункової операцій через РРО з порушенням використання режиму програмування товарів, із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
Відповідальність передбачена п.7 ст. 17 Закону України від 06.07 1995 № 265/95 ВР, а саме: застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКГ ЗВД, ціни товару та обліку його кількості.
Сума штрафних (фінансових) санкцій становить 5100,00 грн.
- реалізація товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на загальну суму 28540,00 грн.
Відповідальність передбачена ст.20 Закону України від 06.07.1995 № 6265/95-ВР, а саме: застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сума штрафних (фінансових) санкцій становить 28540,00 грн.
Загальна сума штрафних (фінансових) санкцій становить 37213,00 грн.
Позивачем оскаржене вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за результатами якого рішенням від 05.09.2024 № 26958/6/99-00-06-03-02-06 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення 30.05.2024 № 7995/17-00-07-05-22 - без змін.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).
Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.
Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.
Так, підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.
На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.
Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов'язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Суд звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
Отже фактична перевірка магазині за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність позивач, проведена на підставах, визначених чинним законодавством. Протилежного сторонами не представлено та судом не здобуто.
По суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.
В ході проведення фактичної перевірки позивача контролюючим органом встановлено не проведення розрахункових операцій через ПРРО на загальну суму 2382,00 грн.
Перевіркою встановлено, що сума готівкових коштів на місці розрахунків згідно з описом наявних купюр і монет становить 4103,00 грн, а сума коштів, яка зазначена в Х-звіті становить 1721,00 грн.
На обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що невідповідність суми готівкових коштів в касі та відомостями денного звіту ПРРО щодо видачі розрахункових документів пояснюється тим, що за адресою магазину: АДРЕСА_1 діяльність здійснюють два суб'єкти господарювання: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору оренди основних засобів від 01.01.2024 з відображенням магазину в повідомленні про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ООП; фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_3 ) на підставі договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01.01.2024 з відображенням магазину в повідомленні про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ООП.
Також за адресою магазину: АДРЕСА_1 , зареєстровано 2 програмних реєстратори розрахункових операцій: за ФОП ОСОБА_1 ПРРО з фіскальним номером 4000353697, за ФОП ОСОБА_2 ПРРО з фіскальним номером 4000353698.
Вказує, що працівниками у ФОП ОСОБА_1 , які були присутні під час проведення перевірки є ОСОБА_3 на умовах неповного робочого часу за сумісництвом (0,25 ставки) та ОСОБА_4 на умовах неповного робочого часу за сумісництвом (0,25 ставки). Основним місцем роботи вказаних працівників є ФОП ОСОБА_2 , який здійснює свою діяльність за цією ж адресою. Тобто, в магазині АДРЕСА_1 здійснюють діяльність два суб'єкти підприємництва, яким і належать готівкові кошти у місці продажу.
Таким чином, на думку позивача, висновки перевірки про не застосування ПРРО та не видачу відповідних розрахункових документів на суму 2382,00 грн. через невідповідність суми готівковими коштами у місці продажу та інформацією з денного звіту програмного реєстратора розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 є помилковими, оскільки готівкові кошти у місці продажу в сумі 2382,00 грн. належать ФОП ОСОБА_2 , який у встановленому законом порядку здійснює діяльність в цьому ж місці продажу.
Дослідивши наведені доводи, суд зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР). Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За правилами пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Предметом доказування у справах, пов'язаних із притягненням суб'єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов'язує допущення порушення суб'єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
У цій справі позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
В той же час, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР через виявлення під час перевірки готівкових коштів, сума яких не відповідає сумі денного Х-звіту, що, на думку відповідача, свідчить про не проведення розрахункових операцій через РРО на суму такої розбіжності.
Зокрема, відповідно до приєднаного до матеріалів справи опису наявних купюр і монет, що знаходяться на місці проведення розрахунків магазину: АДРЕСА_1 встановлено, що сума готівкових коштів на місці розрахунків згідно з описом наявних купюр і монет становить 4103,00 грн. Тоді як сума коштів, яка зазначена в Х-звіті становить 1721,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 8 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (надалі також - Положення № 148) каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів.
Відповідно пункту 11 Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Згідно статті 2 Закону № 265/95-ВР, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833, який визначає загальні умови провадження торговельної діяльності суб'єктами оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, закладами ресторанного господарства, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування споживачів (покупців), які придбавають товари у підприємств, установ та організацій незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України (далі - суб'єкти господарювання), забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Слід зазначити, що два ФОП можуть провадити діяльність в одному приміщенні як нарізно, так і організувавши магазин. Вони можуть використовувати приміщення, що належить одному із суб'єктів (другий ФОП візьме його частину в оренду), або орендувати у третьої особи.
Обом ФОП слід оформити трудові відносини з працівниками, які зайняті обслуговуванням покупців. Облік виручки від реалізації товарів ФОП повинні вести окремо. Кожен ФОП має окремо обліковувати виручку за свій реалізований товар (відображати в КОД, КОДВ тощо).
Водночас у магазині може бути одне місце розрахунків (каса). Але в цьому випадку продавець або касир має окремо прибуткувати кошти кожного ФОП. Якщо єдиний продавець (касир) або «спільний» персонал буде працевлаштований в обох ФОП, то він без зайвих питань зможе приймати плату за товари різних суб'єктів.
Судом встановлено, що дійсно за адресою: АДРЕСА_1 здійснює господарську діяльність два підприємці ФОП ОСОБА_1 , на підставі договору оренди основних засобів від 01.01.2024 з відображенням магазину в повідомленні про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ООП, та ФОП ОСОБА_2 на підставі договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01.01.2024 з відображенням магазину в повідомленні про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ООП.
За вказаною вище адресою зареєстровано два програмних реєстратори розрахункових операцій: за ФОП ОСОБА_1 ПРРО з фіскальним номером 4000353697, за ФОП ОСОБА_2 ПРРО з фіскальним номером 4000353698.
Працівником у ФОП ОСОБА_1 , яка була присутня під час проведення перевірки є ОСОБА_3 на умовах неповного робочого часу за сумісництвом (0,25 ставки), що підтверджується наказами від 04.10.2022 №14. Також, працівником у ФОП ОСОБА_1 є ОСОБА_4 за сумісництвом (0,25 ставки), що підтверджується наказами від 04.09.2023 №21.
Основним місцем роботи вказаних працівників є ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується наказами від 04.10.2022 № 15 та від 04.09.2023 № 20.
На думку позивача, висновки перевірки про не застосування ПРРО та не видачу відповідних розрахункових документів на суму 2382,00 грн. через невідповідність суми готівковими коштами у місці продажу та інформацією з денного звіту програмного реєстратора розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 є помилковими, оскільки готівкові кошти у місці продажу в сумі 4103,00 грн. належать ФОП ОСОБА_2 , який у встановленому законом порядку здійснює діяльність в цьому ж місці продажу.
Однак, на підтвердження вказаної обставини позивачем не надано суду жодного доказу.
Так, з наявного в матеріалах справи опису наявних купюр та монет, що знаходяться на місті проведення розрахунків магазин за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність позивач, який є додатком до акта перевірки від 10.05.2024 №7168/ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 , загальна сума отриманих коштів за реалізовані товари 01.05.2024, які належать ФОП ОСОБА_1 , становить 2382,00 грн.
Вказаний опис і перерахунок готівкових коштів зробив власноруч без фізичного та психологічного впливу в присутності посадових осіб державної податкової служби України продавець ОСОБА_3 про що поставив власний підпис. Продавець зазначив, що "В касі знаходяться гроші двох підприємців ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ".
Крім того, у акті перевірки від 10.05.2024 №7168/ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 підписаний продавцем ОСОБА_3 , останній також вказав у графі зауваження до акта перевірки "Розбіжність готівки пояснюю наявністю в касі готівкових коштів по двох ФОП-х".
Таким чином, встановлено, що на момент перевірки готівка в касі становить 4103,00 грн., а по денному звіту ПРРО -1721,00 грн.
Доказів того, що готівкові кошти в розмірі 2382,00 грн., які знаходилися в касі на момент перевірки, належать ФОП ОСОБА_2 , зокрема Х-звіту за 01.05.2024 по ПРРО позивачем не надано.
Наведене підтверджує висновки акту перевірки про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки в місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти, сума яких не відповідає обліковим даним відповідних звітів РРО.
Щодо порушення проведення розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму програмування товарів, із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, суд враховує таке.
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Отже, суб'єкти господарювання мають обов'язок при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій /ПРРО/ для підакцизних товарів із використанням режиму програмування та зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Відповідно до п.7 ст.17 Закон №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
З наведених приписів Закону №265/95-ВР вбачається, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Крім того, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення №13).
Пунктом 2 розділу II Положення №13 передбачено, що фіскальний чек на товари (послуги) має містити такі обов'язкові реквізити: код товарної підкатегорії згідно з УКГ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7): назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9).
Тобто, у розрахункових документах, які створюються реєстратором розрахункових операцій/програмних РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов'язковий реквізит як код УКТ ЗЕД.
В свою чергу, підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД на які Податковим кодексом України встановлено ставки акцизного податку (пп.14.1.145 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п.215.1 ст.215 Податкового кодексу України).
У акті перевірки від 10.05.2024 №7168/ж5/17-00-07-05-17/3227107483 суб'єкта господарювання встановлено проведення розрахункових операцій через ПРРО, ф.н. 4000353697, без попереднього програмування найменування кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме:
- 29.11.2022 реалізовано 1-ну одноразову електронну сигарету «Hygo limited» 1600, 5,2 мл 4% фруктовий мікс за ціною 340,00грн (чек № 635304661 від 29.11.2022);
- 30.11.2022 реалізовано 1-ну одноразову електронну сигарету «Hygo limited» 1600, 5,2 мл 4% вишня з льодом за ціною 340,00грн (чек №637311209 від 30.11.2022) без зазначення у фіскальному чеку десятизначного коду УКТ ЗЕД.
В обґрунтування позову позивач вказав, що проведення розрахункових операцій через РРО з порушенням використання режиму програмування товарів, із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів пояснюється проблемами з електропостачанням 29 та 30 листопада 2022 року, внаслідок масованих обстрілів території України. Наголошує, що копії розрахункових документів та копії фіскальних чеків за 29 та 30 листопада 2022 року не досліджувалися під час перевірки. Тобто, висновки працівників відповідача базуються не на інформації з фіскальних чеків № 635304661 від 29.11.2022 та № 637311209 від 30.11.2022 з ПРРО ф.н. 4000353697, а з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій є недопустимим.
Суд враховує, що в акті перевірки від 10.05.2024 №7168/ж5/17-00-07-05-17/3227107483 продавець ОСОБА_3 вказав у графі зауваження до акта перевірки "Не зазначення кодів УКТ ЗЕД у фіскальних чеках пояснюю неуважністю при кодуванні товару".
Так, в ході розгляду справи судом досліджені копії касових чеків № 635304661 від 29.11.2022 та № 637311209 від 30.11.2022 щодо проведення розрахункових операцій через ПРРО ф.н. 4000353697 при продажі одноразової електронної сигарети «Hygo limited» 1600, 5,2 мл 4% фруктовий мікс за ціною 340,00грн та одноразової електронної сигарети «Hygo limited» 1600, 5,2 мл 4% вишня з льодом за ціною 340,00грн.
Суд констатує, що у вказаних чеках не зазначені десятизначні коди УКТ ЗЕД.
Отже, матеріали справи не містять доказів, які вказувалися б на те, що платник податків провів розрахункову операцію з продажу товарів з використанням режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Дана обставина жодним чином не заперечується ним у позовній заяві.
Що стосується тверджень позивача з приводу того, що висновки працівників контролюючого органу базуються на системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, що є недопустимим, то суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Пункт 74.3 ст. 74 ПК України визначає, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
А відтак, розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами в односторонньому порядку для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.
Дані, отримані з належних контролюючого органу інтегрованих інформаційних баз, не є тими первинними документами, які за Законом створюють правові наслідки для платника податків, а тому не можуть виступати належними доказами у питаннях, що стосуються встановлення фактів дотримання податкового законодавства платниками податків.
Аналогічна правова позиція, викладена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 17.11.2015 (справа №1514а15).
Поряд з цим, суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджена реалізація позивачем підакцизних товарів без зазначення десятизначних кодів УКТ ЗЕД, про що контролюючим органом зазначено в акті перевірки від 10.05.2024 №7168/ж5/17-00-07-05-17/3227107483, та встановлено під час проведення фактичної перевірки. Крім того продавцем під час перевірки також не заперечувалася зазначена обставина.
За наведених обставин в їх сукупності та зважаючи на те, що контролюючим органом під час перевірки підакцизних товарів встановлено реалізацію товарів без зазначення десятизначних кодів УКТ ЗЕД та долучено до матеріалів справи розрахункові документи, які свідчать про вказане порушення, а тому суд доходить висновку, що твердження позивача щодо необхідності скасування фінансових санкцій не можуть базуватися лише на тому, що контролюючим органом лише отримано інформацію з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, що є недопустимим.
Таким чином, відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 30.05.2024 № 7995/17-00-07-05-22 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5100грн діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому рішення в цій частині є правомірним та не підлягає скасуванню.
Щодо порушення передбаченого пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, суд враховує таке.
До 01 січня 2022 року пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачав, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Законом №1914-IX, який набрав чинності 01 січня 2022 року, пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР викладено в наступній редакції (чинній на час існування спірних правовідносин): «Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння)».
Судом встановлено, що відповідно до Акту зняття залишків, які фактично знаходяться в реалізації на момент проведення перевірки в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , станом на 01.05.2024, всього зафіксовано одноразові електронні сигарети, ароматизатори харчові, компонент нікотиновий, гліцерин харчовий на загальну суму 28540,00 грн.
Таким чином, пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР зобов'язує суб'єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в третьому абзаці цієї норми осіб)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). При цьому, до 01 січня 2022 року суб'єкт господарювання зобов'язаний був надати такі документи під час проведення перевірки, а після цієї дати такий обов'язок має бути виконаним саме на початок її проведення.
Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР унормована приписами розділу V цього Закону.
Стаття 20 Закону №265/95-ВР (в редакції, чинній з 01 січня 2022 року) передбачає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
За змістом наведеної норми суб'єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності):
1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку;
2) ненадання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Таким чином, ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об'єкті), є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №420/12275/22.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що у місці продажу знаходились копії документів про походження товарів, а облік товарів ведеться ФОП ОСОБА_1 належним чином за формою передбаченою Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку. У зв'язку з наявністю кількох точок продажу оригінали документів про походження товарів знаходяться за місцем реєстрації підприємця: АДРЕСА_2 , оскільки такі документи необхідні для ведення бухгалтерського, податкового обліку та формування звітності як суб'єкта господарювання, однак накладні внутрішнього переміщення та копії необхідних для встановлення походження товару документів наявні в кожному місці продажу та надавались працівникам відповідача в ході здійснення ними фактичної перевірки, однак останні повідомили, що їм необхідні оригінали даних документів, а тому вони не можуть взяти до уваги надані копії документів.
Однак, згідно з наданими під час перевірки поясненнями продавця, зазначеними в акті перевірки від 10.05.2024 №7168/ж5/17-00-07-05-17/3227107483, вказано "На момент завершення перевірки оригінали та/або копії документів на придбання товарів знаходяться у підприємця у м. Рівному".
Матеріали справи не містять доказів, що 01.05.2024 позивач надавала вмотивовані пояснення та документи щодо фактів, викладених в акті.
Судом встановлено, що позивачем не долучалися документи, які підтверджують облік та походження підакцизних товарів, що знаходилися у підприємця на реалізації на момент проведення перевірки.
Копії відповідних документів надавалися позивачем до скарги на спірне податкове повідомлення-рішення.
Суд наголошує, що пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР зобов'язує суб'єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в третьому абзаці цієї норми осіб)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Водночас, такий обов'язок має бути виконаним саме на початок її проведення. Ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об'єкті), є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 затверджено «Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку». Так, облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку (пункт 1 Розділу ІІ Порядку № 496).
При цьому, пунктом 11 Розділу ІІ Порядку №496 передбачено, що форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП. Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що в ході перевірки правомірно встановлено порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР за яке застосовано штрафні санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.
Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій по акту фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за наслідками фактичної перевірки встановлено порушення вимог пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:
1. не проведення розрахункових операцій через РРО на суму 2382,00 грн.
Відповідальність передбачена п. 1 ст. 17 Закону України віл 06.07.1995р. N?265/95-ВР, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше та 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Сума штрафних (фінансових) санкцій становить 3573,00 грн. (2382,00 грн. х 150% = 3573,00грн.);
2. проведення розрахункової операцій через РРО з порушенням використання режиму програмування товарів, із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
Відповідальність передбачена п.7 ст. 17 Закону України від 06.07 1995 № 265/95 ВР, а саме: застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКГ ЗВД, ціни товару та обліку його кількості.
Сума штрафних (фінансових) санкцій становить 5100,00 грн.
3. реалізація товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на загальну суму 28540,00 грн.
Відповідальність передбачена ст.20 Закону України від 06.07.1995р. № 6265/95-ВР, а саме: застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сума штрафних (фінансових) санкцій становить 28540,00 грн.
Загальна сума штрафних (фінансових) санкцій становить 37213,00 грн.
Судом не встановлено порушення щодо розрахунку штрафних (фінансових) санкцій.
У сукупності вищенаведеного, суд дійшов висновку, що порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» знайшло своє підтвердження в ході розгляду даної справи.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 30.05.2024 № 7995/17-00-07-05-22 прийнято контролюючим органом відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
В свою чергу, відповідачем як суб'єктом владних повноважень було доведено правомірність вчинених дій та надано обґрунтовані доводи щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідно до норм чинного законодавства.
За наведеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Правові підстави для застосування статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2024 № 7995/17-00-07-05-22, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 06 січня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Д.П. Зозуля