про залишення позовної заяви без руху
06 січня 2025 року Київ № 320/52199/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дії (бездіяльність) і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бойка Володимира Володимировича 04.03.2024 звернулася через підсистему «Електронний суд» до суду з позовом (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований 09.11.2024, автоматизований розподіл здійснено 11.11.2024) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Просить суд:
- визнати неправомірними дії (бездіяльність) і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за віком у мінімальному розмірі 2500 грн. по досягненню нею 55-річного віку з 22.01.2017 при наявному її трудовому (страховому) стажі станом на 22.01.2017 у 41 рік 10 місяців 4 днів (41.10.4);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вчинити дії по проведенню такого призначення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за віком у мінімальному розмірі 2500 грн. по досягненню нею 55-річного віку з 22.01.2017 при наявному її трудовому (страховому) стажі станом на 22.01.2017 у 41 рік 10 місяців 4 днів (41.10.4), призначити їй пенсію у розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з 22.01.2017 по 30.08.2022, а недоотриману суму заборгованості по недоотриманій пенсії в розмірі 173000,00 грн. повернути на пенсійний рахунок позивача.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
Пунктами 4 та 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Судом установлено, що позовна заява містить вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, проте у якості відповідача зазначено лише Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
У зв'язку із цим позивачеві необхідно надати суду уточнену позовну заяву із зазначенням у ній другого відповідача.
Крім того, у порушення пунктів 5, 8 частини п'ятої статті 160, частини четвертої статті 161 Кодексу, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а саме доказів того, що позивач зверталася саме до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про вирішення спірного питання та їй було відмовлено.
Суд відхиляє доводи представника щодо того, що позивач не отримала письмової відмови від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на її звернення, оскільки із доданих до позовної заяви документів взагалі не вбачається, що позивач зверталася до вказаного суб'єкта. До позовної заяви долучено лише заяву про призначення пенсії від 30.08.2022, адресовану Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Частиною сьомою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
У порушення вказаних вимог, до позовної заяви не надано оскаржуваного рішення.
Таким чином, до позовної заяви не надано жодних доказів порушеного права позивача саме Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оскільки відсутні докази звернення позивача до цього суб'єкта.
У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2024 складає 3028, 00 грн.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір передбачено», що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовна заява містить вимоги про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вчинити певні дії. Ці вимоги є окремими одна від одної, стосуються різних суб'єктів владних повноважень, тож судовий збір має бути сплачено за дві вимоги немайнового характеру.
Крім того, у силу вимог частини шостої статті 161 цього Кодексу, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду, однак у тексті позовної заяви заявлено про його поновлення. За результатами вивчення змісту повідомлених обставин щодо пропуску строку звернення до суду, судом не встановлено поважних причин його пропуску.
Представник заявив про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи поважність причин його пропуску тим, що позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком по досягненню 55-річного віку, але письмову відмову так і не отримала. Вона неодноразово зверталася до відповідача про надання їй відмови, копії відмови або докази про вручення рекомендованого листа (листа на замовлення), однак відповідач цих документів не надав.
Суд не погоджується з такими доводами, оскільки вони не підтверджені документально, та зазначає, що у силу наведених норм процесуального закону, шестимісячний строк звернення до суду обчислюється не з дня отримання письмової відмови, а з дня, коли особа-позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, строк звернення до суду для позивача обраховується з 23.01.2017 та становить шість місяців, який сплинув 24.07.2017.
До того ж, позивач була фактично обізнана про порушення своїх прав, оскільки станом на 22.01.2027 їй не було призначено пенсію, і лише за заявою від 30.08.2022, на підставі рішення суду позивачу призначено пенсію за віком.
За правилами частин першої-другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд не визнає у повідомлених представником обставинах поважних причин пропуску строку звернення до суду з підстав, зазначених вище.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду, без додатків), зокрема: із зазначенням у ній в якості другого відповідача органу, зобов'язати вчинити дії якого просить позивач;
- доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а саме - доказів того, що позивач зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про вирішення спірного питання та їй було відмовлено;
- доказів, які вживала позивач (її представник) для самостійного отримання спірного рішення та/або оскарження дій (бездіяльності) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненадання відповіді (рішення) на заяву про призначення пенсії;
- оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні пенсії;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн., за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом;
- письмові пояснення, яким чином позивачу має бути призначена пенсія з 22.01.2017, у той час як пенсію позивачу вже призначено за рішенням суду у справі № 240/7179/22, з 30.08.2022;
- доказів перебування позивача на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві або в іншому територіальному управлінні ПФУ; протокол про призначення пенсії;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
Керуючись статтями 5, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.