06 січня 2025 р. Справа № 120/11881/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
09.09.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом представника ОСОБА_2, подана від імені та в інтересах позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач проходив навчання та військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 28.08.2017 по 08.02.2018 на посаді курсанта. Після розірвання контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на його утримання під час навчання. Однак станом на день подання позову відшкодування таких витрат в повному обсязі не відбулося, а тому позивач звертається до суду з цим позовом про їх примусове стягнення з відповідача.
Ухвалою суду від 13.09.2024 вказану позовну заяву залишено без руху, водночас позивачу встановлено 10-денний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, а саме надання доказів надіслання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами.
26.09.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла представника позивача заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додане документальне підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Також 13.09.2024 на виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України судом надіслано запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача-фізичної особи.
Листом за № 04/00/011/162822 від 26.09.2024 Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради повідомив суд про відсутність інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в реєстрі Вінницької міської територіальної громади.
01.10.2024 судом надіслано повторний запит до іншого органу місцевого самоврядування щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.
Згідно з відомостями з Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (відповідь № 02-39/1451 від 09.10.2024) ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 11.10.2024 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію вищезазначеної ухвали отримано відповідачем 23.10.2024 за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується матеріалами справи.
Разом з тим, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Відтак суд на підставі положень ч. 6 ст. 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив таке.
За наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.08.2017 № 406 відповідача ОСОБА_1 зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до ІНФОРМАЦІЯ_1 та за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.08.2017 № 48-РС призначено на посаду курсанта.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.08.2017 № 183 відповідача призначено на посаду курсанта першого курсу навчання та з 28.08.2017 зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами.
В подальшому відповідач звернувся до командування ІНФОРМАЦІЯ_1 з рапортом про його відрахування з числа курсантів ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з розірванням контракту з боку військовослужбовця через небажання продовжувати навчання.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.02.2018 № 8-РС, згідно з протоколом Вченої ради ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6 від 25.01.2018 та відповідно до абзацу 7 пункту 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.12.1997 № 490, матроса ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів "через небажання продовжувати навчання", за пунктами 36, 277 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, та пунктом 2.14 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з матросом ОСОБА_1 (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).
Виходячи з довідки-розрахунку від 08.02.2018 року № 1/55/163, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1, загальний розмір витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 47 966,10 грн.
Відповідач здійснював часткове погашення вказаної заборгованості у добровільному порядку. Останнє зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача зафіксовано у березні 2024 року в розмірі 1000 грн.
19.08.2024 ОСОБА_1 направлено вимогу-пропозицію від 16.08.2024 № 26/5/743 про порядок та строки відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі. Відповідачу запропоновано протягом 10 днів з моменту отримання вимоги сплатити на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість з відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі в розмірі 34466,10 грн. Водночас за відсутності можливості єдиноразової сплати цієї суми відповідачу дозволено протягом 10 днів з моменту отримання вимоги звернутися до академії з письмовою заявою про відстрочку чи розстрочку сплати заборгованості, повідомивши розмір можливих щомісячних платежів.
Утім, після отримання вимоги відповідач не здійснив жодних дій на погашення існуючої заборгованості та заяви про відстрочення/розстрочення її сплати не подав.
Відтак позивач вимушений звернутися до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача суми витрат.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Порядок проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульований Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно з пунктом 3 частини 1, частини 2 статті 24 вказаного Закону початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
За правилами частин 3 та 5 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань; з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008).
Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Положення № 1153/2008 одним із видів контрактів, які укладаються з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, є контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - контракт про навчання) - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби (навчання).
Судом встановлено, що згідно з Контрактом про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України в особі ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_1 , останній взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Так, зазначеною нормою передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок № 964), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Пунктом 3 Порядку № 964 встановлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
За приписами пунктом 4 Порядку розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 Порядку № 964 витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку (пункт 7 Порядку № 964).
В силу приписів пункту 8 Порядку сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.
З метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (далі - міністерства) витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок № 419/831/240/605/537/219/534).
За змістом пункту 2.1 Порядку № 419/831/240/605/537/219/534 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі (далі - ВНЗ), а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту. Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення. Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період. Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. Для курсантів, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, утримання провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби, за визначений період навчання (у тому числі перебування на стажуванні, на лікуванні, на польовому виході тощо, за винятком терміну перебування у відпустках). У довідці-розрахунку відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування. Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, за визначений період навчання до розрахунку береться різниця вартості норм харчування курсанта та військовослужбовця строкової військової служби. Витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Для курсантів, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, утримання провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби, про вартість фактично отриманого речового майна та лазне-прального забезпечення. При цьому для курсантів, які не вислужили встановленого законодавством строку строкової військової служби до вступу у ВНЗ, до розрахунку береться вартість речового майна та послуг лазне-прального забезпечення, отриманих лише за термін, що перевищує строк строкової військової служби, визначений статтею 23 Закону № 2232-XII. Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, до розрахунку береться вартість отриманого речового майна, але пропорційно фактичному часу його використання. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби. Визначення залишкової вартості військового майна провадиться на підставі методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань. Вартість отриманих послуг лазне-прального забезпечення цією категорією осіб за визначений період навчання не відшкодовується. Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях. Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, відшкодовують вартість фактично отриманих послуг за відповідний період навчання. Курсанти, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, витрати на медичне забезпечення за відповідний період навчання не відшкодовують, окрім витрат на проведення військово-лікарської комісії. Сума витрат на проведення військово-лікарської комісії утримується незалежно від періоду навчання. Витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо). Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, відшкодовують фактичні витрати на їх перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад за визначений період навчання. Курсанти, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, витрат на їх перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад за визначений період навчання не відшкодовують. До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році. Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв відшкодовують за визначений період навчання, за винятком терміну перебування у відпустках. Курсанти, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за визначений період навчання не відшкодовують.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку № 419/831/240/605/537/219/534 у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
За вимогами пункту 7 цього ж Порядку у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється в судовому порядку.
Отже, відповідно до проаналізованих вище нормативних положень, у разі укладення контракту про проходження військової служби між вищим військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу та курсантом, на останнього покладаються відповідні обов'язки, передбачені чинним законодавством України та контрактом, зокрема зобов'язання відшкодувати понесені навчальним закладом витрати на утримання у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість. Водночас право на звернення до суду з позовом про примусове стягнення таких витрат виникає у навчального закладу тільки якщо курсант відмовився добровільно відшкодувати відповідні витрати.
Судом встановлено, що загальна сума витрат на утримання ОСОБА_1 у ВНЗ становила 47 966,10 грн, що підтверджено відповідною довідкою-розрахунком ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач був ознайомлений з таким розрахунком 09.02.2018, про що свідчить його особистий підпис, та фактично визнав заборгованість, здійснивши її часткове погашення.
Станом на дату розгляду справи залишок невідшкодованої суми становить 34 466,10 грн. При цьому, незважаючи на направлену позивачем вимогу-пропозицію щодо добровільного погашення заборгованості, відповідач не сплатив залишкову суму боргу та не звернувся до академії із заявою про розстрочення чи відстрочення відповідних платежів.
За приписами частини 10 статті 25 Закону № 2232-XII та пункту 7 Порядку № 964 право на звернення до суду виникає у ВНЗ в разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати і це право повинно бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 340/685/19, від 23.03.2023 у справі № 420/24331/21, від 06.04.2023 у справі № 400/4280/20, від 11.05.2023 у справі № 400/4281/20.
У справі "Chitos проти Греції" (рішення від 04 червня 2015 року, заява № 51637/12) ЄСПЛ зазначав: заявник не може правомірно стверджувати, що не знав принципу і обсягу зобов'язання, яке він взяв на себе, обравши кар'єру офіцера і військового лікаря. Однією з головних переваг вступу до армії було безкоштовне навчання. Дійсно, збройні сили беруть на себе вартість усього навчання такої особи, сплачують їй платню і надають соціальне забезпечення як кадровому офіцеру. Натомість від офіцера після отримання диплома вимагається взяти на себе зобов'язання служити у відповідному званні певну кількість років.
ЄСПЛ уважає, що накладене на кадрових офіцерів зобов'язання після завершення навчання нести службу протягом певного строку є невід'ємним від покладеного на них завдання. Обчислення строку дії контрактів офіцерів, які отримали освіту коштом армії, і умови розірвання таких контрактів належать до розсуду держави.
Вимога держави повернути кошти, витрачені на навчання офіцерів і військових медиків, а також на їх забезпечення відповідно до потреб, виправдовують заборону розривати контракт протягом певного строку і встановлення відшкодування витрат, яких зазнала держава протягом років навчання. Зобов'язання військових лікарів, які бажають піти у відставку до завершення контракту, сплатити державі певну суму на відшкодування витрат, понесених на їх навчання, цілком виправдовується перевагами, яких не мають цивільні студенти у сфері медицини, зокрема забезпеченим працевлаштуванням, отриманням платні тощо. Сам принцип відкупу років, які залишається відслужити, не становить порушення принципу пропорційності.
У справі "Lazaridis проти Греції" (рішення від 12 січня 2016 року, заява № 61838/14) заявник (лікар, підполковник армії) подав клопотання про його дострокове відрахування з армії. Генеральний штаб армії зобов'язав заявника виплатити державі відшкодування у сумі 121 321,72 євро як компенсацію за дострокове звільнення. Заявник оскаржив таке рішення до суду. Суд відхилив його скаргу у зв'язку з тим, що заявник, отримавши відповідну освіту, зобов'язався відслужити в армії дев'ятнадцять років і вісімнадцять днів, але він прослужив лише чотирнадцять років, два місяці та шість днів. Заявник оскаржив це рішення національного суду. ЄСПЛ дійшов висновку, що зобов'язання військових лікарів, які бажали залишити армію до закінчення строку виконання обов'язку, відшкодувати державі витрати, понесені на їх навчання, було цілком виправданим з огляду на привілеї, якими вони користувалися порівняно із цивільними студентами-медиками. Особа, яка вступає на навчання до ІНФОРМАЦІЯ_1, усвідомлює, що аналогом безкоштовної освіти, винагороди та соціальних переваг, якими користується така особа в силу свого військового статусу, є зобов'язання служити в рядах армії протягом визначеного періоду після закінчення навчання. Обов'язок офіцерів армії нести службу протягом визначеного періоду після завершення їх підготовки відповідає встановленій меті, а тривалість цього періоду визначається на розсуд держав. Саме за допомогою військових установ особи отримують загальну медичну освіту, відповідну спеціалізацію, а також мають можливість займатися приватною медициною в неробочий час. Таким чином, сам принцип викупу решти років служби не порушує принцип пропорційності.
У справі "Yanask проти Туреччини" (рішення від 06 січня 1993 року заява № 14524/89) щодо права на освіту ЄСПЛ зазначив, що гарантування права на освіту не виключає застосування дисциплінарних стягнень; встановлені обмеження у справі заявника щодо права на освіту у військовому інституті не обмежують його право на освіту у цивільних навчальних закладах. Щодо захисту права власності, то ЄСПЛ вказав на те, що у заявника виник борг перед державою щодо відшкодування плати за навчання, харчування, проживання у разі невиконання обов'язку стосовно проходження військової служби в армії у встановлений законодавством період. Обов'язок здійснити такі відшкодування після відрахування з навчального закладу не порушує права заявника відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.
Таким чином, здійснивши аналіз норм чинного національного законодавства з урахуванням практики ЄСПЛ, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 34 466,10 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України у разі задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, оскільки у спірних правовідносинах позивач вважається суб'єктом владних повноважень, адміністративний позов якого задоволено, а також беручи до уваги відсутність документально підтверджених доказів щодо понесених позивачем витрат на залучення свідків та проведення експертиз, судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 грошові витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в розмірі 34 466 (тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят шість) гривень 10 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_3);
2) відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Повне рішення суду складено 06.01.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович