Справа № 361/4193/24
Провадження № 2/361/3728/24
19.12.24
19 грудня 2024 р. м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Писанець Н.В.,
при секретарі - Бондар Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - Заворотнюк М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про відшкодування моральної шкоди,-
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області з квітня 2024 року знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
11.01.2020 позивач подав до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області запит на публічну інформацію, у якому просив надати йому належним чином завірену копію проекту бюджету Пухівської сільської ради на 2020 рік. Окрім цього, 11.01.2020 позивач подав до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області запит на публічну інформацію, у якому просив надати належним чином завірені копії: 1. оборотної відомості по рахунку 01 «Основні засоби» Пухівської сільської ради за 2019 рік; 2. оборотної відомості по рахунку 01 «Основні засоби» Пухівської загальноосвітньої школи за 2019 рік; 3. оборотної відомості по рахунку 01 «Основні засоби» Пухівської ДНЗ «Десняночка». Листом №55/02-13 від 14.08.2020 надано відповідь позивачу на запити №01, №02 від 11.01.2020.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року за № 320/5888/20 визнано протиправною бездіяльність Пухівської сільської ради щодо ненадання відповіді на запити про публічну інформацію ОСОБА_1 , зобов'язано Пухівську сільську раду надати відповідь на інформаційні запити: №01 від 11.01.2020, №02 від 11.01.2020 ОСОБА_1 , в термін п'яти робочих днів з дня вступу рішення суду в законну силу. Рішення суду набуло чинності 10.12.2020р. Виконавчий лист у справі було видано 01.02.2021р. За результатами місцевих виборів 25.10.2020р., Пухівська сільська рада увійшла у склад Зазимської територіальної громади, у зв'язку із чим, позивачем було подано клопотання до Київського окружного адміністративного суду про заміну боржника у виконавчому провадженні. 18.10.2021р. вищевказаним судом було ухвалено відповідне судове рішення. У зв'язку із невиконанням Зазимською сільською радою судового рішення, позивач звернувся до Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з заявою про його примусове виконання боржником. Після чого, 10.12.2021 р. Броварським ВДВС було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 67674753. Лише 08.07.2022р. боржник виконав судове рішення у справі №320/5888/20.
Вважав, що діями Зазимської сільської ради щодо тривалого невиконання судового рішення про надання відповіді на запит, йому було спричинено моральну шкоду через стан правової невизначеності, безпорадності і розчарування, постійного стресу, через неможливість позивача, як громадського діяча, донести до громади с.Пухівка інформації щодо витрат бюджетних коштів громади, яку він оцінює у 20 000 грн. Також позивач просить суд стягнути з Зазимської сільської ради на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 8500 грн.
Присутній у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, долучив до матеріалів справи довідку про прийняття ОСОБА_1 в члени громадської організації «Жінок ветеранів, інвалідів, учасників АТО «Берегиня» на підставі загальних зборів №2 від 11.08.2017р., а також копію наказу №2 від 11.07.2020р. про призначення позивача заступником голови правління з юридичних питань і зв'язках з громадськістю, підтвердивши тим самим свою позицію щодо вчинення запитів ним як громадським діячем вказаної організації.
Представник відповідача Зазимської сільської ради Заворотнюк М.С., присутній у залі суду, не визнав позовні вимоги, просив відмовити у їх задоволенні, подав відзив на позов, в якому зазначив, що тривале невиконання судового рішення відбулось внаслідок бездіяльності самого позивача, оскільки лише 18.10.2021р. було постановлено ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження. Також вважає, що позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою. У своїй позовній заяві позивач також не обґрунтував з яких міркувань він виходив при визначені суми в 20000 гривень, та чим це підтверджується. Враховуючи вищезазначене, вважає, що підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав відповідь на відзив у якому зазначив, що відповідачем не спростовано жодного його аргументу, з приводу заподіяної моральної шкоди, тому просить позов задовольнити.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у справі, спричинена поведінкою іншої особи.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Реалізуючи, передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду виклав у постановах від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).
З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2020 позивач ОСОБА_1 подав до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області запит на публічну інформацію, у якому просив надати йому належним чином завірену копію проекту бюджету Пухівської сільської ради на 2020 рік. Окрім цього, 11.01.2020 позивач подав до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області запит на публічну інформацію, у якому просив надати належним чином завірені копії: 1. оборотної відомості по рахунку 01 «Основні засоби» Пухівської сільської ради за 2019 рік; 2. оборотної відомості по рахунку 01 «Основні засоби» Пухівської загальноосвітньої школи за 2019 рік; 3. оборотної відомості по рахунку 01 «Основні засоби» Пухівської ДНЗ «Десняночка». Листом №55/02-13 від 14.08.2020 надано відповідь позивачу на запити №01, №02 від 11.01.2020.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року за № 320/5888/20 визнано протиправною бездіяльність Пухівської сільської ради щодо ненадання відповіді на запити про публічну інформацію ОСОБА_1 , зобов'язано Пухівську сільську раду надати відповідь на інформаційні запити: №01 від 11.01.2020, №02 від 11.01.2020 ОСОБА_1 , в термін п'яти робочих днів з дня вступу рішення суду в законну силу.
Рішення суду набуло чинності 10.12.2020р. Виконавчий лист у справі було видано 01.02.2021р. За результатами місцевих виборів 25.10.2020р., Пухівська сільська рада увійшла у склад Зазимської територіальної громади, у зв'язку із чим, позивачем було подано клопотання до Київського окружного адміністративного суду про заміну боржника у виконавчому провадженні. 18.10.2021р. вищевказаним судом було ухвалено відповідне судове рішення.
У зв'язку із невиконанням Зазимською сільською радою судового рішення, позивач звернувся до Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з заявою про його примусове виконання боржником. 10.12.2021 р. Броварським ВДВС було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 67674753 та 08.07.2022р. відповідач виконав судове рішення у справі №320/5888/20.
Позивач ОСОБА_1 , як фізична особа, звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, що обґрунтовував порушеним правом на інформацію ГО «Берегиня», оскільки він діяв, звертаючись із запитом щодо надання інформації, як член вказаної організації.
Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 21 Закону «Про громадські об'єдання» для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами та одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;
Отже, це професійне право члени громадської організації реалізують від імені та в інтересах Громадського об'єднання, а не у власних інтересах, як фізична особа.
Член Громадської організації, що звернувся із запитом на отримання публічної інформації, не є суб'єктом права на інформацію у тому значенні, що він не має окремого права від права Громадської організації на запитувану інформацію.
У випадку ненадання запитаної інформації на запит, підписаний членом ГО «Берегиня» ОСОБА_1 , спір з приводу відшкодування моральної шкоди фізичний особі ОСОБА_1 , неможливий, адже у даному випадку у фізичної особи ОСОБА_1 не виникає самостійного права на відшкодування шкоди за надання неповної відповіді на запит Громадської організації, яке б підлягало захисту у позовному провадженні.
Захисту підлягатимуть права Громадської організації на відповідну інформацію у публічно-правових відносинах матеріального характеру.
Отже, член Громадської організації може звернутись до органів місцевого самоврядування із запитом для отримання публічної інформації, однак це не перетворює його запит у самостійний запит особи на отримання запитуваної інформації, а неповне надання інформації на такий запит не породжує у члена Громадської організації як фізичної особи самостійного права на позов про відшкодування моральної шкоди. Як вже зазначалось вище, ненадання такої інформації Громадській організації може бути безпідставним, що може мати наслідком, зокрема, застосування судом примусу для витребування доказів у відповідному провадженні та окремо притягнення винної особи до відповідальності за таке порушення прав Громадського організації, однак окремого позовного провадження за позовом фізичної особи, яка також є членом Громадської організації, про відшкодування моральної шкоди бути не може.
Відносини з приводу зобов'язання надання публічної інформації за запитом Громадської організації складаються не між фізичною особою та особою, у якої запитано інформацію, а між Громадською організацією та цією особою.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що звертаючись до Пухівської сільської ради із запитом про надання публічної інформації та витребування документів, ОСОБА_1 підписав вказаний запит як фізична особа. Звернення до суду ж про відшкодування моральної шкоди у зв'язку із тривалим невиконанням судового рішення та надання інформації, позивач ОСОБА_1 обгрунтував як порушення прав громадського діяча члена громадської організації «БЕРЕГИНЯ», яким він був на момент здійснення такого запиту, та є на момент подачі позову, то захисту підлягало б саме право позивача як члена громадської організації «БЕРЕГИНЯ», а право фізичної особи ОСОБА_1 у такому випадку не порушується, а відтак не підлягає захисту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.
Відповідно до ч. ч. 1, 6, 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року, судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
З урахуванням того, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд вважає, що судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України-
У задоволені позову ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Писанець Н.В.