Справа № 500/6919/24
03 січня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.09.2024 № 923100123663 щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та її перерахунку;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити з 04.09.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони російської федерації від 25.12.2006 №4/125037 та раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, отримуючи пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). 04.09.2024 позивач звернувся із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про переведення на інший вид пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон № 796-XII). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.09.2024 № 923100123663 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії (переводу з одного виду пенсії на інший), посилається на те, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та невідповідність долученої довідки про стаж (заробітна плата) від 25.12.2006 формі довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644, і відсутність рішення Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках та акту перевірки.
Позивач вважає, що відповідач не врахувавши архівну довідку про його заробітну плату як учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV. 04.09.2024 позивач звернувся із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про переведення на інший вид пенсії відповідно до Закону №796-XII. До заяви долучено архівну довідку про стаж та нарахування заробітної плати від 25.12.2006 №4/125037, видану Центральним архівом Міністерства оборони російської федерації за період роботи у зоні відчуження з 09.10.1987 по 24.02.1988. З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Для перерахунку пенсії архівну довідку неможливо врахувати, оскільки довідка не відповідає формі довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 №644, а також відсутнє рішення Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках та відсутній акт перевірки. За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 12.09.2024 №923100123663 відмовило позивачу в задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю правових підстав. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач відзначив, що спірним питанням у цій справі є стаж та нарахування заробітної плати за період роботи у зоні відчуження з 09.10.1987 по 24.02.1988, з урахуванням архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони російської федерації від 25.12.2006 №4/125037. В період участі позивача в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 була чинною для України, відтак підлягає застосуванню до даних правовідносин.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 25.11.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримало 25.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) та станом на 03.01.2025 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Суд встановлено, і це не оспорюється сторонами, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
29.03.2012 Запорізькою обласною державною адміністрацією видано позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорії 2 серія НОМЕР_1 (перереєстровано).
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 від 20.05.1975, ОСОБА_1 виконував обов'язки з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 30 км зоні і відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 період з 10.10.1987 по 31.12.1987 зараховується в трудовий стаж, який дає право на пільгову пенсію по списку №1 в трикратному розмірі, а з 01.01.1988 по 24.02.1988 - в полуторному розмірі.
04.09.2024 позивач звернувся із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про перехід на пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням заробітної плати, визначеній у долученій до заяви архівній довідці про стаж та нарахування заробітної плати від 25.12.2006 №4/125037, виданій Центральним архівом Міністерства оборони російської федерації за період роботи у зоні відчуження з 09.10.1987 по 24.02.1988.
Рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 12.09.2024 №923100123663 відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії. З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Для перерахунку пенсії архівну довідку неможливо врахувати, оскільки довідка не відповідає формі довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 №644, а також відсутнє рішення Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках та відсутній акт перевірки.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішення відповідачів на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Закон №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Приписами ст.10 Закону № 796-XII визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2 ч.1 ст.14 Закону № 796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.
Відповідно до ст.65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення викладені у ст.55 Закону №796-ХІІ, згідно п..1 ч.1 якої особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, у тому числі, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - зменшення віку на 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - зменшення віку на 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - зменшення віку на 5 років.
Згідно з ч.3 ст.55 Закону №796-ХІІ призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Статтею 57 Закону № 796-ХІІ передбачено пільги щодо визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
За приписами ч.1-3 ст.57 Закону № 796-ХІІ визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.
Відповідно до ст.27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону (частина перша цієї статті).
Згідно з ч.2 ст.27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
За змістом ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абз.4 ст.40 Закону №1058-IV).
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначені коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в України, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу) (абз.21 ч.2 ст.40 Закону №1058-IV).
З системного аналізу наведених вище правових норм суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у застрахованої особи права обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлено загальним Законом №1058-IV або спеціальним, тобто Законом №796-XII, в разі наявності у неї статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Як встановлено судом і це не оспорюється сторонами, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком, що обчислюється йому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", маючи, при цьому, статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, категорії 2.
Таким чином, позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2, має право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, якому встановлено загальним Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним - Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 від 20.05.1975, ОСОБА_1 виконував обов'язки з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 30 км зоні і відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 період з 10.10.1987 по 31.12.1987 зараховується в трудовий стаж, який дає право на пільгову пенсію по списку №1 в трикратному розмірі, а з 01.01.1988 по 24.02.1988 - в полуторному розмірі. Тому позивач має право на зарахування отриманого заробітку за вказаний період для обчислення пенсії.
Відмовляючи у перерахунку пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у рішенні від 12.09.2024 №923100123663 послалось на те, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03. року. Для перерахунку пенсії архівну довідку неможливо врахувати, оскільки довідка не відповідає формі довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 №644, а також відсутнє рішення Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках та відсутній акт перевірки.
Відповідно до ч.4 ст.15 Закону №796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно з п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що особа, яка бажає отримувати пенсію подає до органу, що призначає пенсію, довідку про заробітну плату, видану підприємством, установою чи організацією де працювала особа, або якщо підприємство, установа чи організація ліквідовані або припинили своє існування, довідку видану їх правонаступником чи архівною установою.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 видано Центральним архівом Міністерства оборони російської федерації архівну довідку про стаж та нарахування заробітної плати від 25.12.2006 №4/125037 за період роботи у зоні відчуження з 09.10.1987 по 24.02.1988, з якою він звернувся до пенсійного органу для перерахунку пенсії.
Зі змісту цієї архівної довідки слідує, що за картками особового рахунку на виплату заробітної плати військовим будівельникам військової частини НОМЕР_3 за 1987 - 1989 роки, має місце факт нарахування ОСОБА_1 наступних виплат: жовтень 1987 року - 673,94; листопад 1987 року - 980,87; грудень 1987 року - 18,22; січень 1988 року - 188,84; лютий 1988 року - 135,51. Крім того; зазначено, що в Переліку військових частин, установ, підприємств і організацій ЗС СРСР, особовий склад яких приймав участь в роботах (виконував службові обов'язки) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 - 1990 роках військова частини НОМЕР_3 - значиться.
Пенсійним органом не спростовано будь-якими доказами відсутність права позивача на врахуванням заробітку згідно з архівною довідкою про стаж та нарахування заробітної плати від 25.12.2006 №4/125037, виданою Центральним архівом Міністерства оборони російської федерації за період роботи у зоні відчуження з 09.10.1987 по 24.02.1988. При цьому, покликання відповідачів на невідповідність такої формі довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 №644, суд не приймає до уваги, оскільки, як вже було зазначено, у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
26.09.2012 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 886 "Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 19861990 роках", якою затверджено Типове положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, та визначено, що розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, здійснюється комісією Мінсоцполітики (далі - центральна комісія) і комісіями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (далі - регіональна комісія) за поданням райдержадміністрацій (п.1).
Пунктом 8 Типового положення передбачено, що регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.
Відтак безпідставним є посиланням відповідача і на відсутність рішення Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, оскільки позивач не відноситься ні до числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1), ні до осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи .
При цьому законодавцем надано органу, що призначає пенсію право у разі необхідності перевіряти обґрунтованість видачі довідки про заробітну плату. Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Разом з тим, Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Вказана Угода підписана Україною та російською федерацією та відповідно, була обов'язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Суд відхиляє посилання відповідача на обставину припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки така не стосується періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в період дії вказаної Угоди.
Варто зауважити, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, припинення договору відповідно до його положень або відповідно до Конвенції звільняє учасників договору від усякого зобов'язання виконувати договір у майбутньому та не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання договору до його припинення, відповідно до частини 1 статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
Отже, оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, оскільки позивач має право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним - Законом №796-XII, незалежно від часу призначення пенсії, тому відповідач зобов'язаний був забезпечити право позивача на перерахунок його пенсії відповідно до приписів ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, ст.57 Закону №796-XII, суд дійшов висновку про невідповідність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.05.2024 №192450007070 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Як передбачено п.4 ч.2 ст.245 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч.4 ст.245 КАС України).
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3).
Заяву про перерахунок пенсії позивач подав за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке прийняло спірне рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у перерахунку пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для задоволення щодо нього позовних вимог.
Визначаючись щодо строку з якого позивачу слід здійснити перерахунок пенсії, суд враховує положення ч.4 ст.45 Закону №1058-IV, згідно з якими перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З урахуванням того, що за перерахунком пенсії позивач звернувся з заявою від 04.09.2024, що відповідачем не заперечується, то перерахунок пенсії позивачу слід здійснити з 01.09.2024, тобто з першого числа наступного місяця.
Відтак з урахуванням наведеного, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, для реалізації ним у повній мірі гарантованого Конституцією України права на належне пенсійне забезпечення, порушеного повторною протиправною відмовою відповідача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.09.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисливши її виходячи із заробітної плати, відображеної у архівній довідці Центрального архіву Міністерства оборони російської федерації від 25.12.2006 №4/125037, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій, рішень.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.05.2024 №192450007070 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.09.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисливши її виходячи із заробітної плати, відображеної у архівній довідці Центрального архіву Міністерства оборони російської федерації від 25.12.2006 №4/125037, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 січня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 );
відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
- Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49094, код ЄДРПОУ: 21910427).
Головуючий суддя Мандзій О.П.