Справа №:755/1475/23
Провадження №: 1-кс/755/4061/24
"31" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та особи, яка подала заяву про відвід/адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві заяву ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2018 року за № 42018101070000272, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:
І. Узагальнена історія провадження
Судове провадження № 755/1475/23 здійснюється у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2018 року за № 42018101070000272, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 31, ст. 35 КПК, автоматизованою системою документообігу суду, було визначено склад суду у провадженні, згідно ч. 1 ст. 31 Кодексу, - суддю ОСОБА_4 одноособово.
ІІ. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
26 грудня 2024 року до суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 26 грудня 2024 року про відвід судді ОСОБА_4 у межах судового провадження № 755/1475/23.
В заяві вказується, що передумою її подання є зволікання суддею в розгляді клопотання протягом встановленого законом строку та з виготовленням вмотивованого судового рішення, порушення суддею права обвинуваченого на захист і відмова в доступі до правосуддя.
Це обумовлюється тим, що судове засідання у справі було призначено на 11:00 год. 18.11.2024. На виконання вимог ч. 4 ст. 336 КПК України, 21.10.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» захисником адвокатом ОСОБА_3 було подано клопотання про участь у судових засіданнях в римі ВКЗ. Однак, станом на дату 18.11.2024 і час 11:00 год. судового засідання, клопотання від 25.10.2024 суддею розглянуто не було, ухвала за результатами розгляду клопотання суддею не ухвалена.
Наступне судове засідання було призначено на 13:00 год 02.12.2024. На виконання вимог ч. 4 ст.336 КПК України, 27.11.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» захисником адвокатом ОСОБА_3 було вдруге подано клопотання про участь у судових засіданнях в римі ВКЗ. Але, станом на дату 02.12.2024 і час 13:00 год. судового засідання, клопотання від 27.12.2024 суддею розглянуто не було, ухвала за результатами розгляду клопотання суддею не ухвалена.
Чергове судове засідання було призначено на 13:30 год. 23.12.2024. На виконання вимог ч. 4 ст.336 КПК України, 17.12.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» захисником адвокатом ОСОБА_3 було втретє подано клопотання про участь у судових засіданнях в римі ВКЗ. Про те, станом на дату 23.12.2024 і час 13:30 год судового засідання, клопотання від 17.12.2024 суддею розглянуто не було, ухвала за результатами розгляду клопотання суддею не ухвалена.
Тому, в контексті зазначеного зміст викладеного, на думку заявника, «… дозволяє констатувати абсолютно беззаперечний, абсолютно неспростовний, абсолютно юридично доказаний факт умисного, свідомого, цілеспрямованого, систематичного зволікання суддею з розглядом трьох клопотань протягом строку встановленого законом, умисного, свідомого, цілеспрямованого зволікання трьох судових рішень за результатами розгляду зазначених клопотань.».
Тому, на цих підставах заявник просить відвести суддю.
ІІІ. Процедура та позиції сторін
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
В цій ситуації, згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 грудня 2024 року для розгляду заяви про відвід визначено суддю ОСОБА_1 та судом призначено з цього питання відповідне судове засідання про яке поінформовано осіб указаних в ст. 81 наведеного Кодексу, однак учасники провадження в таке засідання не прибули, окрім адвоката/заявника, а суддя у відношення, котрого розглядається питання відводу, бажання надавати певні пояснення, не виразив.
В свою чергу ОСОБА_3 заяву про відвід підтримала з підстав вказаних у ній.
Відповідно, проаналізувавши письмові доводи вказані в заяві про відвід та відображені у п. ІІ цієї ухвали, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали провадження у межах провадження №1-кс/755/4061/24, надходжу наступних висновків.
ІV. Правове регулювання питання
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 80. Заява про відвід
1. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, […] зобов'язані заявити самовідвід.
2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Стаття 75. Обставини, що виключають участь […] в кримінальному провадженні
1. Слідчий суддя, суддя […] не може брати участь у кримінальному провадженні:
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
V. Мотиви судді
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 55 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід (ст. 80 КПК України).
Вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, наводиться у ст. 75 та 76 КПК України. Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо він особисто, заінтересований в результатах провадження чи за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (ч. 1 ст. 75 КПК України).
Сутністю норм КПК України, покликаних врегулювати порядок та підстави відводу та самовідводу суддів, полягає в необхідності забезпечення розгляду кримінальних проваджень неупередженим та безстороннім судом та усунення від такого розгляду тих суддів, які з об'єктивних чи суб'єктивних причин не можуть бути незалежними в прийнятті певного рішення.
Отже, відвід як окремий правовий інститут, регламентований КПК, є засобом усунення чи самоусунення слідчого судді, судді від участі в досудовому розслідуванні та судовому провадженні за наявності передбачених обставин, що викликають сумнів у їх об'єктивності та неупередженості (див. постанову третьої судової палати касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.01.2022 у справі № 373/2562/15-к).
Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Позаяк, згідно рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п.п. 49, 50). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). Водночас, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).
Тобто, особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо упередженості судді.
У цій ситуації, доводи заяви про відвід стосуються питання алгоритму (умов, правил) розгляду клопотань (йдеться про клопотання у порядку ст. 336 КПК) стосуються не згоди з процесуальними діями (у т.ч. в частині умов (правил, порядку, способу) розгляду вказаних клопотань).
Зокрема, норми ч. 4 ст. 336 КПК вказують тільки на строк за який сам учасник має ініціювати питання дистанційного судового провадження, однак ця норма не регламентує умови та порядок подальшого розгляду такого питання судом.
Водночас, дії суду (судді), вчинені при виконанні своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду й вирішення в судових засіданнях в особливій, установленій законом процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є процесуальними. Оскарження в будь-який спосіб процесуальних актів, дій (бездіяльності) судів і суддів при розгляді конкретної справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається (див. постанову ВП ВС від 03 квітня 2018 року у справі № 820/5586/16).
При цьому, сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні, чи постановленими ним процесуальними рішеннями не є підставою його відводу.
Ба більше, у справі № 826/14033/17 в ухвалі від 03 липня 2019 року ВС сформував позицію проте, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
VІ. Висновок
Із предмета та меж судового розгляду провадження, у якому заявлено відвід, не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість судді щодо учасників провадження або обставин цієї справи, чи його необ'єктивність при її розгляді.
Не встановлено і інших підстав, передбачених ст. 75, 76 КПК, які б унеможливлювали розгляд справи вказаним суддею та викликали необхідність його відводу.
Як і інформації, яка б указувала на те, що суддя не є безстороннім, адже особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, як наслідок гіпотетичні побоювання щодо того, що суддя є небезстороннім не можна вважати об'єктивно обґрунтованими.
У ході цього розгляду, також не установлено з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в неупередженості.
Як наслідок, суддя проаналізувавши матеріали судового провадження, у порядку ст. 94 КПК України, не убачає передумов для відводу судді з підстав наведених у заяві заявника, у порядку ст. 75 указаного Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 75, 76, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суддя постановив:
відмовити у задоволені заяви ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2018 року за № 42018101070000272.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15:35 год. 03 січня 2025 року.
С у д д я ОСОБА_1