ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25450/24
провадження № 1-кс/753/73/25
"03" січня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024105020001859 від 27 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,
Прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого суді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024105020001859 від 27 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що 26 грудня 2024 року до Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві надійшов рапорт від інспектора роти № 1 батальйону 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП в м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про те, що під час несення служби у складі екіпажу «Рубін 202», 11 год. 40 хв. за адресою: м. Київ, Харківська площа БП 503 зупинено автомобіль «Opel Kadett Caravan», 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, за кермом якого знаходився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який для перевірки пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_6 з явними ознаками підробки, в подальшому при звірці номерів агрегатів транспортного засобу було встановлено, що номер кузова, який повинен бути розташований біля ніг переднього правого пасажира у встановленому заводом виробником місці знищений кустарним шляхом.
Надалі, 26 грудня 2024 року під час огляду місця події за адресою: м. Київ, Харківська площа, на блок посту неподалік станції метро Бориспільська, вилучено автомобіль «Opel Kadett Caravan», 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та ключі до автомобіля.
Постановою дізнавача ВД Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 27 грудня 2024 року, автомобіль «Opel Kadett Caravan», 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20 грудня 2003 року та ключі визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
З метою забезпечення збереження вилученого майна та збереження речових доказів, для подальшого проведення експертних досліджень, посилаючись на положення статей 131-132, 170-172 КПК України прокурор просить накласти арешт на зазначений автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключ від автомобіля.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому, не заперечував проти можливості залишити у користуванні володільця майна вказаний автомобіль з покладенням на нього обов'язку надати вилучені речі для проведення відповідних експертних досліджень.
Володілець майна у судовому засіданні частково заперечував проти накладення арешту на майно, зазначивши про надання можливості використовувати автомобіль у його роботі експедитора, яка є єдиним джерелом його доходу.
Суд, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані докази, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання, з огляду на таке.
У провадженні відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024105020001859 від 27 грудня 2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 України.
26 грудня 2024 року під час огляду місця події за адресою: м. Київ, Харківська площа, на блок посту неподалік станції метро Бориспільська, вилучено автомобіль «Opel Kadett Caravan», 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та ключі до автомобіля.
Як слідує з протоколу огляду місця події від 26 грудня 2024 року, під час проведення огляду автомобіля виявлено, що на заводському місці розміщення номеру кузову (VIN) такий номер відсутній.
Постановою дізнавача від 27 грудня 2024 року автомобіль «Opel Kadett Caravan», 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20 грудня 2003 року та ключі визнано речовими доказами.
Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Статтею 37 Закону України «Про дорожній рух» встановлена заборона експлуатації незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором та володільцем мана поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Частиною 5 статті 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано з додержанням вимог ст. 171 КПК України та у строк, встановлений частиною 5 цієї статті.
Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, майно, яке вилучене під час проведеного 26 грудня 2024 року огляду місця події, відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки вилучені речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є його предметом, враховуючи правову підставу для арешту майна, а також з метою об'єктивного всебічного досудового розслідування та необхідності встановлення обставин скоєння злочину, зокрема, з метою проведення відповідних експертиз, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено необхідність арешту вказаного майна, оскільки воно має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні з метою їх збереження як речових доказів
Визначаючи спосіб арешту автомобіля, слідчий суддя керується ч. 4 ст. 173 КПК України, якою передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Оцінивши доводи прокурора та врахувавши наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження прав володільця майна завданнями кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, без позбавлення володільця права користування цим транспортним засобом та свідоцтвом про його реєстрацію.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке вилучено під час проведення 26 грудня 2024 року огляду місця події, а саме на автомобіль «Opel Kadett Caravan», 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 20 грудня 2003 року - шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.
У іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Попередити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України - необхідність збереження арештованого майна та зобов'язання надати органу досудового розслідування на їх вимогу вказаний автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для проведення слідчих (процесуальних) дій у кримінальному провадженні № 12024105020001859 від 27 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1