Харківський районний суд Харківської області
03 січня 2025 року с. Покотилівка Харківської області
Справа № 635/11297/24
Провадження № 3/635/337/2025
Суддя Харківського районного суду Харківської області Бондаренко І.Е, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
До Харківського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 11639/20-40-0730 від 19 вересня 2024 року про адміністративного правопорушника ч. 1 статті 155-1 КУпАП щодо ОСОБА_1
Склад адміністративного правопорушення згідно з протоколом: «Не проведення розрахункової операції через РРО та невидача розрахункового документу встановленої форми. Порушення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання».
Згідно з порядком оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини 16.02.2015, п. 2.3. протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата i місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків i потерпілих, якщо вони є; наявність або відсутність пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Аналогічні норми містяться в Кодексі України про адміністративні правопорушення.
Суд відхиляє наведений склад, оскільки у протоколі не зазначений нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Суд вкотре повторює Державній податкові інспекції, що це має бути нормативний акт загальної дії, а не той, що передбачає відповідальність групи осіб із спеціальним статусом за неналежне виконання ними податкового законодавства.
В протоколі не зазначені прізвище особи, яка постраждала від порушення порядку обліку товарів , сума купівлі, а також назва товару.
Отже, особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, позбавила суд можливості притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки суд позбавлений можливості оцінити склад та тяжкість правопорушення та призначити відповідне покарання. Цього достатньо для висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений неправильно, всі документи, які до нього додані є «плодами отруйного дерева», а притягнення до адміністративної відповідальності неможливе.
Суд вважає за необхідне, попри це, не обмежуватися наведеним висновком, а звернути увагу на наступні обставини.
Суд зазначає, що у відповідності до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Дія це вчинок або сукупність вчинків особи. Бездіяльність - це пасивна форма поведінки людини, що полягає в невчиненні нею конкретної дії (дій), яку вона повинна була і могла вчинити в цих конкретних умовах.
Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління містяться у главі 15 КУпАП ( статті 1841-2126). Виходячи з цього стаття 155-1 КУпАП встановлює відповідальність за дії, які посягають на власність, права і свободи громадян. Попри, це в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що власності, якогось громадянина була причинена шкода та її розмір. Невидача чека або не зазначення коду не може мати наслідком причинення шкоди власності громадян. Із опису складу правопорушення, що наведений у протоколі неможливо встановити зв'язок між порушенням встановленого законом порядку режиму програмування без зазначення коду товарної під категорії та загрозою власності, правам та свободам громадян.
Суд дійшов висновку, що в графі «склад адміністративного правопорушення» протоколу зазначені не дії або бездіяльність, а підсумки проведення фактичної перевірки, яка проводиться у відповідності до ст..80 Податкового кодексу України, що регулює відносини, які виникають у сфері справлення податків та зборів. Згідно з ст.. 86.1. ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Податковий кодекс України не передбачає складення за результатами фактичної перевірки протоколу про адміністративне правопорушення.
Стаття 109.1 ПКУ встановлює, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Отже, оскільки посадові особи податкових органів діють у відповідності до ПКУ, порушення встановлені ними у акті фактичної перевірки є податковими.
Глава 11 Податкового кодексу України визначає, що за податкові правопорушення настає відповідальність у порядку, встановленому цією главою. На підставі змісту статті 113.3. ПКУ, яка визначає, що у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо. Враховуючи винятковий вид покарання - (штрафні (фінансові) санкції (штрафи)), яке не застосовується жодним іншим законодавством, враховуючи, що за результатами фактичної перевірки складення протоколу про адміністративне правопорушення не передбачене, суд дійшов однозначного висновку.
Цей висновок полягає в тому, що податкові органи на підставі актів фактичних перевірок зобов'язані притягати за порушення розрахункових операцій до податкової відповідальності винних осіб самостійно, а у випадках виявлення ними порушень розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і складення протоколів про адміністративне правопорушення, акти є неналежним доказом, а вина осіб повинна доводитися іншими доказами.
У справі, що розглядається, має місце складення протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення податкового проступку.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
В даній справі протокол про адміністративне правопорушення складений неправильно оскільки не містить складу адміністративного правопорушення.
Отже, розглянувши матеріали справи, суд встановив відсутність фактичної основи, тобто події і складу адміністративного правопорушення , що дає мотиви та підстави для закриття справи. У відповідності до ст.. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ст.. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення суд виносить постанову, в тому числі про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 247, 283,284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя І.Е.Бондаренко