Справа № 287/377/21
провадження 1-кп/287/38/21-кп/287/38/25
02 січня 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020060260000014 від 09.01.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Новоград-Волинський, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта вища, не інваліда, одруженого, не працюючого, не депутата, на утриманні має неповнолітню дитину 2008, року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
До Олевського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому що на початку липня 2019 року у невстановлений день та час ОСОБА_4 перебував в ділянці польового масиву на околиці смт Нові Білокоровичі, Олевського району, Житомирської області де знайшов кущ рослини коноплі. Після чого вирішив незаконно придбати наркотичний засіб - канабіс, та з цією метою зірвав листя та суцвіття з вказаного куща, поклав їх до кишені своїх шортів та таким чином, незаконно, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс. Незаконно, зберігаючи наркотичний засіб при собі переніс до приміщення гаражу, яке розташоване в ангарі недіючої військової частини за адресою АДРЕСА_2 , на відстані 300 метрів від будинку АДРЕСА_3 .
Знаходячись в приміщенні вище вказаного гаража, ОСОБА_4 незаконно придбані рослини коноплі спеціально помістив на стіл з метою подальшого їх висушування та таким чином незаконно виготовив наркотичний засіб, який незаконно зберігав у вказаному приміщенні для власного використання без мети збуту до 08.01.2020.
Так, 08.01.2020 року працівниками поліції проведено огляд гаражного приміщення, яке розташоване в ангарі недіючої військової частини, що АДРЕСА_2 , на відстані близько 300 метрів від будинку № 16 та ході проведення якого було виявлено та вилучено предмет схожий на наперсток для куріння з залишками нашарування рідини зеленого кольору, предмет схожий на наперсток для куріння з залишками рідини зеленого кольору, сім паперових згортків з подрібненою сумішшю рослинного походження схожою на суміш рослини коноплі, скляну банку з рослинною масою схожою на сухі рослини коноплі, скляну банку з рослинною сумішшю схожою на рослини коноплі, скляну банку з речовиною схожою на подрібнену суміш рослин коноплі, пластикову пляшку з речовиною рослинного походження схожого на рослини коноплі, суху подрібнену суміш рослинного походження схожу на подрібнені рослини канабісу, пристрій для куріння з нашаруванням речовини зеленого кольору, які являються особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, та особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за
ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання, наркотичних засобів без мети збуту.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , посилаючись на ст. 49 КК України заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання обвинуваченого та просила його задовольнити. Зазначила, що з часу вчинення обвинуваченим злочину минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності встановлені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а саме три роки.
Також прокурор заявила клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови про визнання речовими доказами від 09.01.2020 та довідки про витрати на проведення судової експертизи у цьому кримінальному провадженні з метою вирішення питань про долю речових доказів та стягнення судових витрат при прийнятті рішення.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного кримінального суду від 29.09.2021 року по справі № 409/1465/16-к, розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) є обов'язком суду, який має відбутися невідкладно, зокрема і в підготовчому судовому засіданні. За наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК та за відсутності обставин, визначених, зокрема, у частинах 2-5 цієї статті, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо неї.
Відповідно до частин 2, 3 статті 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Судом встановлено, що відповідно до обвинувального акту кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 , вчинено на початку липня 2019 року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України
(у редакції станом на момент вчинення), у якому обвинувачується ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України (у редакції станом на момент вчинення) визнавалося злочином середньої тяжкості.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України
(у чинній редакції) згідно ст. 12 КК України (у чинній редакції), на момент розгляду справи у суді є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Оскільки порівняльний аналіз положень статей 12, 49, частини 1 статті 309 КК України свідчить про те, що чинна редакція Закону на момент розгляду справи у судовому засіданні покращує становище обвинуваченого, суд вважає за можливе застосувати правові норми кримінального закону в чинній редакції на момент розгляду справи у суді, застосувавши ст. 5 КК України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинене, тобто, згідно обвинувального акту - початок липня 2019 року.
З дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення станом на день розгляду справи у суді (02.01.2025 року) пройшло більше 5 років, що є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у чинній редакції).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав. Наслідки прийняття такого рішення судом ОСОБА_4 роз'яснено та ним зрозуміло.
Слід зазначити, що Велика палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Окрім цього, у постанові від 26 березня 2020 року (справа №730/67/16-к, провадження № 51-6463км19) колегією суддів Касаційного кримінального суду зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст. 49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
Жодних докаказів щодо неможливості застосуваня звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України ОСОБА_4 , зокрема з підстав викладених у частинах 2 - 5 цієї статті, суду не надано.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 на час розгляду справи є кримінальним проступком, та з моменту його скоєння минуло більше п'яти років, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі
п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України підлягає задоволенню.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Щодо витрат, понесених при проведенні по даному кримінальному провадженню судових експертиз, суд приходить до висновку, що вони не підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України судові витрати покладаються на особу у разі, коли відносно неї ухвалено обвинувальний вирок.
При цьому суд також враховує, що в постанові від 12 вересня 2022 року в справі № 203/241/17 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зауважила, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Таким чином, витрати на проведення судової експертизи у цьому кримінальному провадженні у сумі 3768, 24 грн відносяться на рахунок держави.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі ст. ст. 5, 12, п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 309 КК України, керуючись
ст. ст. 284, 288, 314, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст.49 КК України, та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 309 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12020060260000014 від 09.01.2020 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - закрити згідно п. 1 ч. 2
ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, у з'язку із закінченням строків давності.
Витрати, понесені при проведенні по даному кримінальному провадженню судової експертизи, віднести на рахунок держави.
Речові докази після набрання ухвалою законної сили: предмет схожий на наперсток для курінні з залишками нашарування рідини зеленого кольору, предмет схожий на наперсток для куріння з залишками рідини зеленого кольору, сім паперових згортків з подрібненою сумішшю рослинного походження схожою на суміш рослини коноплі, скляну банку з рослинною масою схожою на сухі рослини коноплі, скляну банку з рослинною сумішшю схожою на рослини коноплі, скляну банку з речовиною схожою на подрібнену суміш рослини коноплі, пластикову пляшка з речовиною рослинного походження схожою на рослини коноплі, аркуш паперу, всередині якого знаходяться зерна схожі на зерна рослин канабісу, скляну банку з зернами схожими на зерна рослини канабісу, пластикову банку з зернами схожими на зерна рослини коноплі, суху подрібнену суміш рослинного походження схожу на подрібнені рослини канабісу, пристрій для куріння з нашаруванням коричневого кольору та пристрій для куріння з нашаруванням речовини зеленого кольору, які зберігаються в камері зберігання наркотичних засобів ГУНП в Житомирській області - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особами, які не були присутніми під час оголошення ухвали у той же строк після отримання її копії.
Суддя: ОСОБА_1