Справа № 473/6264/24
іменем України
"03" січня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючої - судді: Ротар М.М.
із секретарем: Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, стягуваних на утримання неповнолітніх дітей
установив:
У листопаді 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання спільних малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були стягнуті з нього відповідно до судового наказу, який був виданий Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку та доходів щомісячно, посилаючись на те, що він має син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якого сплачує аліменти в розмірі 1/8 частини від його заробітку. Крім того на його утриманні знаходиться і сама дружина ОСОБА_2 на утримання якої він сплачує аліменти в розмірі 1/10 частини від усіх видів.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 13 листопада 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до підготовчого засідання.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, від представника позивача - адвокатки Вуїв О.В. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, заявлені позовні вимоги підтримують повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'явилася, на адресу суду надіслала заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Відповідно до положень, що містяться у частинах 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою ВР України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня 1991 року) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтями 180, 181 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 5) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Стаття 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснює, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим наказом Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 квітня 2024 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розмірі 1/3 частини його заробітку та усіх видів доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 квітня 2024 року і до повноліття дитини.
Крім того відповідно до рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 травня 2024 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на її утримання в розмірі 1/10 частини від усіх видів доходу, починаючи з 10 квітня 2024 року та до досягнення дочкою ОСОБА_7 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також в судовому засіданні встановлено, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 серпня 2024 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмір 1/8 частини від заробітку доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивач проходить військову службу, де отримує грошове забезпечення.
Обґрунтовуючи своє звернення до суду позивач ОСОБА_1 посилався на те, що він є працездатним, проходить військову службу, де отримує грошове забезпечення, але розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 та дочки ОСОБА_7 є завищеним і несправедливим, визначеним без врахування інших обставин та наявності обов'язку з утримання інших осіб.
Крім того вважає, що за наявністю різного розміру, стягнутих з нього аліментів, діти позивача, до утримання яких він має обов'язок, знаходяться у нерівному становищі, яке не сприяє їх гармонійному розвитку та однаковому достатку.
Отже, проаналізувавши вищенаведені та надані сторонами докази по цій справі, в їх сукупності, суд вважає, що є підстави для зменшення розміру аліментів, оскільки позивачем надані докази зміни матеріального стану платника аліментів, при збільшенні кількості утриманців. .
А тому суд вважає за можливе зменшити розмір аліментів, що стягнуті на підставі судового наказу від 10 квітня 2024 року, визначивши його у щомісячному розмірі в частині від усіх видів заробітку та доходів позивача. Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, стягуваних на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, визначених судовим наказом Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 квітня 2024 року, та стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини з усіх видів заробітку та інших доходів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Судовий наказ, виданий Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області від 10 квітня 2024 року по справі №473/1832/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей - відкликати з примусового виконання.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів після проголошення рішення.
Суддя М.М. Ротар