Справа № 473/4699/24
іменем України
"02" січня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2024 року АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказував, що 22 жовтня 2013 року ПАТ «Альфа-Банк (правонаступником якого є позивач) уклав з відповідачкою Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №630042000, в межах якого надав останній кредитну картку зі строком дії протягом 24 місяців з моменту видачі та встановив відновлювальну кредитну лінію у загальному розмірі 75 000 грн (доступна сума на момент видачі картки - 7 900 грн), а відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами повертати кредит у розмірі 7 % від суми заборгованості, але не менше 50 грн, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 21 % річних від суми заборгованості та визначену у договорі щомісячну комісійну винагороду.
Позичальниця свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 22 січня 2023 року виникла заборгованість у загальному розмірі 42 468,15 грн, в тому числі:
- заборгованість за поточним кредитом - 25 344,58 грн;
- заборгованість за простроченим кредитом - 15 597,15 грн;
- заборгованість за процентами - 494,10 грн;
- заборгованість за комісією - 1 032,32 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача згідно поданої заяви не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, суд встановив, що 22 жовтня 2013 року ПАТ «Альфа-Банк (правонаступником якого є позивач) уклав з відповідачкою Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №630042000, в межах якого надав останній кредитну картку зі строком дії протягом 24 місяців з моменту видачі та встановив відновлювальну кредитну лінію у загальному розмірі 75 000 грн (доступна сума на момент видачі картки - 7 900 грн), а відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами повертати кредит у розмірі 7 % від суми заборгованості, але не менше 50 грн, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 21 % річних від суми заборгованості.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Суд встановив, що сторони уклали кредитний договір у передбаченій законом письмовій формі, узгодили усі його істотні умови. Таким чином між сторонами виникли кредитні правовідносини, а також відповідні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка належним чином умови договору не виконувала, у зв'язку з чим станом на 22 січня 2023 року їй нараховано заборгованість у загальному розмірі 42 468,15 грн, в тому числі:
- заборгованість за поточним кредитом - 25 344,58 грн;
- заборгованість за простроченим кредитом - 15 597,15 грн;
- заборгованість за процентами - 494,10 грн;
- заборгованість за комісією - 1 032,32 грн.
Однак суд не в повній мірі погоджується з таким розрахунком, а саме - в частині нарахування комісії у зв'язку з наступним.
З виписки з особового рахунку позичальниці вбачається, що нарахування їй комісії здійснювалося банком за надання послуг з розрахунково-касового обслуговування за кредитним договором.
Однак матеріали справи не містять доказів, що сторони обумовлювали сплату комісії за розрахунково-касове обслуговування у кредитному договорі.
Водночас, згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Відповідно до п. 3.6 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (що діяла на момент укладення кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Таким чином, нарахування вказаної комісії є безпідставним, а тому вона не підлягає стягненню.
З наявних в матеріалах справи розрахунку заборгованості та виписки з рахунку позичальниці вбачається, що значна частина нарахованої протягом періоду кредитування комісії була списана банком самостійно. Залишок несписаної комісії, яку вимагає стягнути банк, становить 1 032,32 грн.
Однак, з урахуванням вищенаведеного, суд відмовляє у її стягненні.
За такого, з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 41 435,83 грн, в тому числі:
- заборгованість за поточним кредитом - 25 344,58 грн;
- заборгованість за простроченим кредитом - 15 597,15 грн;
- заборгованість за процентами - 494,10 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача в порядку відшкодування (згідно розміру задоволених позовних вимог) також слід стягнути 2 954,42 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 22 жовтня 2013 року №630042000, що утворилася станом на 22 січня 2023 року, а саме: заборгованість за поточним кредитом - 25 344 (двадцять п?ять тисяч триста сорок чотири) гривні 58 копійок; заборгованість за простроченим кредитом - 15 597 (п?ятнадцять тисяч п?ятсот дев?яносто сім) гривень 15 копійок; заборгованість за процентами - 494 (чотириста дев?яносто чотири) гривні 10 копійок, а всього у загальному розмірі 41 435 (сорок одна тисяча чотириста тридцять п?ять) гривень 83 копійки, а також в повернення 2 954 (дві тисячі дев?ятсот п?ятдесят чотири) гривні 42 копійки судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв