Постанова
Іменем України
11 грудня 2024 року
м. Київ
Cправа № 712/4175/23
Провадження № 61-1138св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є
позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач), інтереси якого представляє адвокат Горбач Галина Валеріївна (далі - адвокат),
відповідачі- Черкаська обласна військова адміністрація (далі - Черкаська ОВА), Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - Аварійно-рятувальний загін),
про визнання протиправними і скасування рішення й акта про примусове відчуження майна (транспортного засобу) та зобов'язання повернути майно
за касаційною скаргою позивача на рішення Соснівського районного суду міста Черкас від 20 вересня 2023 року, ухвалене суддею Пироженком С. А., та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Гончар Н. І., Новікова О. М., Сіренка Ю. В.
(1) Вступ
1. Позивач був власником автомобіля, який у нього вилучила робоча група з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану (далі - робоча група). Напередодні вилучення транспортного засобу працівники поліції склали відносно позивача адміністративний протокол про порушення Правил дорожнього руху (за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння). Після цього поліція надіслала робочій групі лист для вжиття відповідних заходів щодо вилучення транспортного засобу для потреб держави. Позивач вважав, що робоча група не мала повноважень приймати рішення та підписувати акт про примусове вилучення транспортного засобу. На цьому акті немає печаток військового командування або обласної військової адміністрації. Автомобіль оцінили дистанційно, без огляду. Тому позивач звернувся до суду з вимогами визнати протиправними та скасувати рішення й акт про примусове відчуження транспортного засобу або його вилучення і зобов'язати Аварійно-рятувальний загін повернути це майно позивачеві.
2. Суди обох інстанцій виснували про необґрунтованість позову. Вказали, що відповідачі дотримали процедури вилучення та відчуження транспортного засобу. З огляду на те, що воєнний стан продовжує діяти, вважали, що немає підстав зобов'язати повернути автомобіль позивачеві. Позивач із висновками судів попередніх інстанцій не погодився. Подав касаційну скаргу.
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи відновлять порушене право позивача вимоги про визнання протиправними та скасування рішення й акта про примусове відчуження транспортного засобу або його вилучення і про зобов'язання повернути це майно. Відповідь на це питання негативна. Протокольне рішення робочої групи вже виконане, тобто вичерпало дію разовим застосуванням. Скасування зазначеного акта не буде підставою для скасування реєстрації права власності держави на примусово відчужене майно та підриватиме суть права на відшкодування вартості майна після скасування правового режиму воєнного стану.Вимога зобов'язати повернути транспортний засіб та ключі від нього є передчасною, бо майно у позивача вилучили правомірно. За умови правомірності дій держави задовольнити вказану вимогу можливо лише після припинення чи скасування режиму воєнного стану.
(2) Зміст позовної заяви
4. У травні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
4.1. Визнати протиправним і скасувати оформлене протоколом оперативної наради робочої групи рішення від 4 липня 2022 року № 183 про примусове відчуження майна (далі - рішення № 183) - транспортного засобу марки HONDA CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_2 (далі - транспортний засіб)).
4.2. Визнати протиправним і скасувати складений робочою групою акт про примусове відчуження майна або вилучення майна від 4 липня 2022 року № 142/01/13-13-05 (далі - акт № 142/01/13-13-05), згідно з яким транспортний засіб був відчужений на користь Аварійно-рятувального загону.
4.3. Зобов'язати Аварійно-рятувальний загін повернути позивачеві транспортний засіб і ключі від нього.
5. Мотивував вимоги так:
5.1. 4 липня 2022 року робоча група на підставі листа Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - Уманське РУП ГУ НП в Черкаській області) від 4 липня 2022 року № 6663 прийняла рішення № 183, яке оформила протоколом. Згідно з ним робоча група мала: здійснити примусове відчуження транспортного засобу у зв'язку із запровадженням і виконанням заходів правового режиму воєнного стану на користь Аварійно-рятувального загону; скласти акт про примусове відчуження або вилучення майна за зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
5.2. Згідно з актом № 142/01/13-13-05 робоча група примусово відчужила в позивача як власника транспортний засіб на користь Аварійно-рятувального загону.
5.3. Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України склав висновок експертного дослідження від 21 липня 2022 року № ЕД-19/124-22/7704-АВ (далі - висновок експертного дослідження від 21 липня 2022 року), згідно з яким середня ринкова ціна аналогічного транспортного засобу станом на 6 липня 2022 року становила 468 660,00 грн за умови, що він знаходився у технічно-справному стані та з нормативним пробігом.
5.4. 27 липня 2022 року ТСЦ № 7141 РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області видав тимчасовий талон у зв'язку з постановкою на тимчасовий державний облік на період воєнного стану транспортного засобу на Аварійно-рятувальний загін.
5.5. Акт № 142/01/13-13-05 не погодили з Черкаською ОВА, і він не містить печаток військового командування або Черкаської ОВА.
5.6. Транспортний засіб оцінили дистанційно, без його огляду, встановивши вартість аналогічного засобу, а не того, який вилучили. Складення акта про примусове відчуження майна без оцінки транспортного засобу є незаконним і суперечить приписам статті 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17 травня 2012 року № 4765-VI (далі - Закон № 4765-VI), пунктів 51, 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440.
(3) Зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
6. 20 вересня 2023 року Соснівський районний суд міста Черкас ухвалив рішення, згідно з яким у задоволенні позову відмовив. Мотивував рішення так:
6.1. 3 липня 2022 року працівники СРПП СПД ВП1 Уманського РУП ГУ НП в Черкаській області склали відносно позивача, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, адміністративний протокол ДПР18№494148 за порушення Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно з частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). З огляду на це патрульна поліція обґрунтовано надіслала матеріали робочій групі для прийняття нею рішення про вилучення автомобіля.
6.2. За умови введення в Україні воєнного стану військове командування може здійснювати такий захід як примусове відчуження майна, що перебуває у приватній власності.
6.3. Робоча група є спеціально уповноваженим колективним органом обласного військового командування, метою створення якої є прийняття рішень з питань відчуження майна, спрямованих на забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності, а також усунення наслідків або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути через воєнний стан. Процедура прийняття рішення № 183 була дотримана.
6.4. Воєнний стан продовжує діяти. Тому відсутні підстави для задоволення вимоги про зобов'язання Аварійно-рятувального загону повернути позивачеві транспортний засіб. Таке право у позивача виникне після скасування правового режиму воєнного стану.
6.5. Згідно зі статтею 12 Закону № 4765-VIправо вимагати повернення майна виникає у колишнього власника майна після скасування правового режиму воєнного стану. Тобто це право зумовлене припиненням існування надзвичайної обставини, яка стала підставою для такого відчуження за умови збереження відповідного майна. Оскільки на час розгляду справи продовжує діяти воєнний стан, вимога про зобов'язання повернути транспортний засіб є передчасною.
6.6. Необґрунтованим є довід позивача про те, що акт про примусове відчуження майна складений із порушеннями, бо не містить ані печатки військового командування, ані підпису та печатки Черкаської ОВА як органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна. Ключовим питанням для оцінки процедурних порушень під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не зумовлюють правомірні наслідки» та, на противагу йому, «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення того, чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття цього рішення (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20).
7. 19 грудня 2023 року Черкаський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Навів аналогічні до останнього мотиви.
(4) Провадження у суді касаційної інстанції
8. 18 січня 2024 року адвокат в інтересах позивача подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати вказані судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.
9. 12 лютого 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
10. 4 березня 2024 року адвокат в інтересах позивача поштою скерувала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додала уточнену касаційну скаргу з додатками.
11. 30 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача та витребував справу із суду першої інстанції.
12. 20 листопада 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Позивач мотивував касаційну скаргу так:
13.1. Суди першої й апеляційної інстанцій неправильно застосували приписи частини першої статті 4 Закону № 4765-VIі частини першої статті 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.
13.2. Рішення про примусове відчуження або вилучення майна оформляється наказом (директивою), а не протоколом.
13.3. Робоча група не є військовим командуванням у розумінні Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а тому не має повноважень приймати рішення про примусове відчуження майна. До складу цієї групи входять представники правоохоронних органів, які не належать до військового командування та не мають повноважень приймати такі рішення.
13.4. Суди першої й апеляційної інстанцій порушили вимоги статей 8, 19 Конституції України, згідно з якими в Україні діє принцип верховенства права, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13.5. На акті про примусове відчуження транспортного засобу немає печаток військового командування або Черкаської ОВА, що є прямим порушенням Конституції України, а не формальними помилками.
13.6. Транспортний засіб оцінили дистанційно, без його огляду, встановивши вартість аналогічного засобу, а не того, який вилучили. Складання акта про примусове відчуження транспортного засобу без його оцінки є незаконним і підтверджує неправильне застосування судами норм матеріального права.
13.7. Справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та становить значний суспільний інтерес. Для України є новою практика вирішення спорів про примусове відчуження на оборонні потреби держави транспортних засобів в умовах воєнного стану в осіб, які керували ними у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Ухвалення відповідного рішення означає покарання водія, який вчинив правопорушення, а не підтверджує суспільну необхідність в отриманні транспортного засобу під час дії воєнного стану.
13.8. Стаття 130 КУпАП передбачає покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, а не вилучення останнього. За одне і те саме правопорушення нікого не можна двічі притягнути до відповідальності. Примусове відчуження транспортного засобу є втручанням держави у приватну власність особи. Оскільки така можливість закріплена на законодавчому рівні, то задля «однорідності та чіткості правопорядку», «формування прецедентів», забезпечення стабільності правової системи є потреба у прийнятті Верховним Судом рішення у цій справі.
(2) Позиції інших учасників справи
14. 6 червня 2024 року керівник Аварійно-рятувального загону ОСОБА_2 сформував у системі «Електронний суд» відзив, у якому просив касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Мотивував, зокрема, так:
14.1. Позовні вимоги є необґрунтованими. Рішення № 183, яке оформили протоколом, прийняв уповноважений суб'єкт - робоча група, - до складу якої увійшли представники військового командування. Акт № 142/01/13-13-05 склав уповноважений орган і погодив начальник Черкаської ОВА. Відсутність печатки на цьому акті не є підставою вважати його протиправним.
14.2. На дату виникнення у держави права власності на транспортний засіб були дотримані всі передумови для цього: акт № 142/01/13-13-05 погодили у визначеному порядку, а експерт склав висновок про оцінку транспортного засобу.
14.3. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неналежним. Акт № 142/01/13-13-05 є лише документом, який засвідчує факт відчуження майна. Позивач може оскаржити оцінку транспортного засобу, якщо він не погоджується з тією, яка є у матеріалах справи.
(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції
15. 30 квітня 2024 рокуВерховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на підставі, визначеній у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
16. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
17. За змістом частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
18. З огляду на вказаний припис суд не обмежений аргументами касаційної скарги, якщо після її подання Верховний Суд виклав висновок щодо норм права у подібних правовідносинах.
19. 29 травня 2024 року Бодня Інна Володимирівна (далі - підписантка) в інтересах Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Черкаська ОДА) сформувала у системі «Електронний суд» відзив на касаційну скаргу (вх. № 18512/0/220-24 від 29 травня 2024 року). Зазначила про таке: згідно з пунктом 5 Плану запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 181-р, відповідальним органом за примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, є, зокрема, обласні та військові державні адміністрації; відповідно до статті 1 указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворили, зокрема, Черкаську ОВА, а у зв'язку з утворенням цієї й інших військових адміністрацій, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набули статус відповідних військових адміністрацій і їхніх начальників.
На підтвердження повноважень представляти Черкаську ОДА надала: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), згідно з яким керівником Черкаської ОДА є Табурець Ігор Іванович, і довіреність у порядку передоручення, згідно з якою останній у порядку передоручення уповноважив Бодню І. В. представляти інтереси Черкаської ОДА у судах України. Ці документи сформовані у системі «Електронний суд» 20 лютого 2023 року.
20. Підписуючи 29 травня 2024 рокувідзив від імені Черкаської ОДА, підписантка діяла не як її представник, яким для юридичної особи може бути тільки адвокат. Належних доказів того, що підписантка діяла у порядку самопредставництва Черкаської ОДА, як це визначено у частині третій статті 58, частині шостій статті 178 ЦПК України, у суду теж немає. Датована ще 2 лютого 2023 року виписка з ЄДР (актуальність даних якої станом на час подання відзиву не підтверджена) не засвідчує наявність у підписантки трудових відносин із Черкаською ОДА на час подання відзиву. Крім того, сформовану у системі «Електронний суд» 2 лютого 2023 року «Довіреність у порядку передоручення» на ім'я підписантки на підставі витягу з ЄДР від 2 лютого 2023 року видав від власного імені Табурець І. І. , а не Черкаська ОДА (див. статтю 246 ЦК України); така «Довіреність у порядку передоручення» не є посвідченою нотаріально всупереч припису частини другої статті 245 ЦК України. Тому відзив підписантки в інтересах Черкаської ОДА слід повернути без розгляду.
(2) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
(2.1) Чи відновлять порушене право позивача вимоги про визнання протиправними та скасування рішення й акта про примусове відчуження транспортного засобу або його вилучення і про зобов'язання повернути це майно?
21. Позивач зазначав, що відповідачі з порушенням приписів чинного законодавства незаконно позбавили його права власності на транспортний засіб. На його думку, робоча група не мала повноважень приймати рішення та підписувати акт про примусове вилучення транспортного засобу; відповідачі порушили процедуру такого вилучення, бо на оскарженому акті немає печаток військового командування або Черкаської ОВА; транспортний засіб оцінили дистанційно, без його огляду. Тому позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення й акт про примусове відчуження транспортного засобу або його вилучення і зобов'язати Аварійно-рятувальний загін повернути йому це майно.
22. Суди обох інстанцій вважали позов необґрунтованим. Вказали, що відповідачі дотримали процедуру вилучення та відчуження транспортного засобу; з огляду на те, що воєнний стан продовжує діяти, підстав для зобов'язання повернути позивачеві транспортний засіб і ключі від нього поки немає. Позивач ці висновки оскаржив. Навів аналогічні до позовної заяви мотиви. На його думку, на момент подання касаційної скарги не було висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у подібних правовідносинах.
23. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду частково погоджується з аргументами позивачата, врахувавши висновки, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 712/3525/23, зауважує, що заявлені вимоги про визнання протиправними і скасування рішення й акта про примусове відчуження транспортного засобу або його вилучення є неефективними способами захисту порушеного права, а позов про зобов'язання повернути це майно - передчасний відповідно до вимог закону.
24. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу (стаття 321 ЦК України).
25. В умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості (частина друга статті 353 ЦК України).
Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується (частина третя цієї статті).
Якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося, особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення у судовому порядку. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов'язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв'язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна (частина шоста статті 353 ЦК України).
26. Примусове відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з органом військового управління, визначеним Міністерством оборони України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті (стаття 4 Закону № 4765-VI).
27. За змістом частини першої статті 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
28. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2024 рокув справі № 712/3525/23 є висновок щодо застосування норм права у подібних зі справою № 712/4175/23 правовідносинах:
- як у доктрині приватного права, так і в судовій практиці усталеним є підхід, що під реквізицією варто розуміти примусове оплатне відчуження майна державою у власника за наявності надзвичайних обставин на підставі та в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або без такого;
- метою реквізиції є усунення або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути, наступити через стихійне лихо, аварію, епідемію, епізоотію, воєнний або надзвичайний стан та за інших надзвичайних обставин;
- реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, провадиться у позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника зумовлений необхідністю швидкої реакції органів державної влади на надзвичайні обставини;
- норми, що регулюють реквізицію, спрямовані на вирішення колізії публічного інтересу та цивільного права (зокрема права власності, інших цивільних прав) на користь публічного інтересу;
- залежно від підстав проведення реквізиції, існує два її види: реквізиція за надзвичайних обставин (частина перша статті 353 ЦК України) і реквізиція в умовах воєнного або надзвичайного стану (частина друга статті 353 ЦК України). Відмінність полягає у моменті відшкодування вартості майна: у першому випадку - до примусового відчуження майна, а у другому - після примусового відчуження;
- право вимагати повернення майна обумовлюється наявністю в особи статусу «колишнього власника». Ця конструкція створює передумови для охорони інтересів приватних осіб. Повернення майна можливе за умов: припинення надзвичайних обставин, тобто стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії, воєнного або надзвичайного стану та ін.; збереження майна; заявлення власником позовної вимоги про повернення майна до органу, що провів реквізицію або якому передали це майно; встановлення можливості повернення (див., зокрема: постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 серпня 2018 року в справі № 284/276/16-ц (провадження № 61-11070св18) і від 13 вересня 2023 року у справі № 707/1298/22 (провадження № 61-4120св23));
- Збройні Сили України мають гостру потребу в забезпеченні матеріальними ресурсами, у тому числі автомобільною технікою, для належного виконання визначених перед ними завдань. Це підтверджує лист командира військової частини. Остання підтвердила використання нею реквізованого автомобіля для виконання завдань з оборони України. Позивачка не навела переконливих аргументів на підтвердження того, що відчуження її автомобіля для потреб держави в умовах воєнного стану (з можливістю отримати належну грошову компенсацію) становитиме для неї надмірний тягар. Втручання у право власності позивачки відповідає критерію законності, оскільки відбулося у чітко регламентованому, зрозумілому порядку, який діє в Україні з незначними змінами з 2012 року;
- скасування акта про примусове відчуження або вилучення майна не тільки не призведе до відновлення прав позивачки, але й позбавить можливості на відшкодування вартості майна після скасування правового режиму воєнного стану.
29. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
30. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
31. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що спосіб захисту прав та інтересів має бути належним, зокрема ефективним, тобто зумовлювати у конкретному спорі той результат, на який спрямована мета позивача, - захист порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об'єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17, від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18, від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19).
32. Суди попередніх інстанцій встановили такі факти:
32.1. 3 липня 2022 року працівники СРПП СПД ВП1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області склали відносно позивача, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, адміністративний протокол ДПР18№494148 за порушення Правил дорожнього руху на підставі статті 130 КУпАП.
32.2. 4 липня 2022 року Уманське РУП ГУ НП в Черкаській області надіслало робочій групі лист № 6663 для вжиття відповідних заходів щодо вилучення транспортного засобу для потреб держави (а. с. 20 - 21).
32.3. 4 липня 2022 року на оперативній нараді робоча група прийняла рішення № 183, оформлене протоколом, згідно з яким вирішила: 1) примусово відчужити транспортний засіб на користь Аварійно-рятувального загону у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного стану; 2) таке відчуження здійснити шляхом складання акта відповідного зразка про примусове відчуження або вилучення майна; 3) у встановленому порядку визначити вартість транспортного засобу; 4) подати це протокольне рішення на погодження Черкаській ОВА (а. с. 23 - 25).
32.4. 4 липня 2022 року робоча група склала акт № 142/01/13-13-05 (а. с. 26 - 28).
32.5. Згідно з висновком експертного дослідження від 21 липня 2022 року середня ринкова вартість аналогічного транспортного засобу за умови, що він був у технічно-справному стані, станом на 6 липня 2022 року становила 468 660 грн.
33. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що позивач обрав неналежні способи судового захисту, а саме вимоги про визнання протиправними та скасування рішення № 183 й акта № 142/01/13-13-05.
33.1. Рішення № 183 уже виконане, а тому вичерпало дію. Його скасування не поверне транспортний засіб у власність позивача.
33.2. Акт № 142/01/13-13-05 не є правовстановлюючим документом, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, щодо якого прийняте рішення про його реквізицію. Підписання цього акта є етапом її документального оформлення. Скасування акта № 142/01/13-13-05 не буде підставою для скасування реєстрації права власності держави на примусово відчужене майно позивача. Крім того, оскарження цього акта підриває суть права на компенсацію вартості майна у порядку частини другої статті 11 Закону № 4765-VI після скасування правового режиму воєнного стану.
34. Робоча група правомірно відчужила транспортний засіб позивача Аварійно-рятувальному загону.
34.1. Згідно з пунктом 5 наказу начальника Черкаської ОВА від 2 березня 2022 року № 2 (у редакції зі змінами від 31 березня 2022 року) у разі виявлення осіб за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння ГУ НП в Черкаській області та Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції повинні оформити матеріали відповідно до КУпАП із одночасним затриманням транспортного засобу на строк не більше трьох діб, а також переданням відповідних матеріалів обласному військовому командуванню для вирішення питання щодо примусового відчуження або вилучення транспортного засобу для виконання завдань з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості в умовах правового режиму воєнного стану.
34.2. На підставі розпорядження Черкаської ОВА від 4 березня 2022 року № 97 «Про робочу групу з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану» утворили робочу групу та затвердили її склад за посадами. Основним завданням робочої групи є прийняття рішення щодо передачі, примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового воєнного чи надзвичайного стану, яке оформляється протоколом. Голова робочої групи подає прийняте рішення Черкаській ОВА для його погодження в установленому порядку.
34.3. До складу робочої групи, зокрема, ввійшли: начальник Черкаського обласного штабу (голова робочої групи), начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир військової частини НОМЕР_3 (а. с. 24 - 25). Згідно зі статтею 4 Закону № 4765-VI і статтею 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» ці особи належать до суб'єктів, які зобов'язані спільно запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану.
34.4. 3 липня 2022 року працівники поліції склали відносно позивача адміністративний протокол про порушення Правил дорожнього руху через керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
34.5. 4 липня 2022 року управління поліції звернулося до робочої групи з листом про вжиття заходів щодо вилучення транспортного засобу для потреб держави. Того ж дня робоча група прийняла рішення № 183 і склала акт № 142/01/13-13-05 про передання транспортного засобу Аварійно-рятувальному загону.
34.6. 12 серпня 2022 року Черкаська ОВА надіслала позивачу цей акт разом із висновком експертного дослідження від 21 липня 2022 року № ЕД-19/124-22/7704-АВ цінним листом із описом вкладення (а. с. 35).
35. Оскільки транспортний засіб у позивача вилучили правомірно, обґрунтованим є висновок судів першої й апеляційної інстанцій про передчасність вимоги про зобов'язання Аварійно-рятувального загону повернути цей засіб і ключі від нього позивачеві як власнику. З урахуванням припису частини шостої статті 353 ЦК України задоволення цієї вимоги буде можливим лише після скасування правового режиму воєнного стану за умов, що транспортний засіб залишиться збереженим, і на його поверненні наполягатиме позивач.
(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
(3.1) Щодо суті касаційної скарги
36. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд(пункти 1 і 3 частини першої статті 409 ЦПК України).
37. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 410 ЦПК України).
38. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша, третя, четверта статті 412 ЦПК України).
39. З огляду на висновки цієї постанови щодо застосування норм права доводи касаційної скарги позивача є частково обґрунтованими. Тому рішення та постанову судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні вимог про визнання протиправними та скасування рішення № 183 й акта № 142/01/13-13-05 слід змінити у мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови, а у частині відмови у задоволенні вимоги про зобов'язання повернути транспортний засіб і ключі від нього - залишити без змін.
(3.2) Щодо судових витрат
40. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Соснівського районного суду міста Черкас від 20 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року:
- змінити у мотивувальних частинах, виклавши у редакції цієї постанови, щодо відмови у задоволенні вимог про визнання протиправними та скасування рішення від 4 липня 2022 року № 183, оформленого протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, про примусове відчуження майна - транспортного засобу марки HONDA CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_2 , а також складеного цією робочою групою акта про примусове відчуження майна або вилучення майна від 4 липня 2022 року № 142/01/13-13-05;
- залишити без змін у частині відмови у задоволенні вимоги зобов'язати Аварійно-рятувальний загін повернути вказаний транспортний засіб і ключі від нього.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко